Рішення № 6465839, 22.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.09                                                                                 Справа № 1/129

За позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, м. Харків

до Приватного науково-виробничого підприємства “Євразія”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 612647 грн. 44 коп.

С у д д я Зюбанова Н.М.

          П р е д с т а в н и к и:

від позивача –Кириченко Є.А., дов. № 4225 від 24.12.08;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: про стягнення 530303 грн. 04 коп. заборгованості за кредитом, 31761 грн. 89 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 50501 грн. 83 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 30 грн. 00 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 50 грн. 68 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.

Так, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" в особі відділення № 818 АКІБ "УкрСиббанк" /позивачем/ та Приватним науково-виробничим підприємством "Євразія" /відповідачем/ було укладено кредитний договір від 12.12.06 № 11093428000, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит на умовах повернення, строковості, платності, цільового використання, а відповідач, як позичальник, –прийняти кредит, належним чином використати його і повернути банку грошові кошти у сумі 700000 грн. 00 коп., про що вказано у п. 1.1 договору.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджено матеріалами справи, у тому числі розпорядженням на видачу кредиту від 12.12.06, платіжним дорученням від 12.12.06 № 15957 про перерахування 700000 грн. 00 коп. суми кредиту відповідачу.

Але, як зазначає позивач, відповідач своєчасно не повернув чергову частину за кредитом, тому утворилась заборгованість у сумі 31761 грн. 89 коп. простроченої заборгованості. Сума заборгованості за кредитом склала 530303 грн. 04 коп.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Правове регулювання відносин кредиту здійснюється главою 71 ЦК України, зокрема, ст. 1054 даного Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також законодавець передбачив, що до відносин по кредитному договору застосовуються положення параграфу 1 даної глави "Позика", якщо інше не встановлено параграфом "Кредит" та не витікає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому на підставі ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми займу, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок отримання процентів встановлюється договором. При відсутності іншої домовленості сторін проценти сплачуються щомісячно до дня повернення позики.

В обґрунтування позову позивач посилається у тому числі на умови Додатку до кредитного договору, яким передбачено графік погашення кредиту та кінцевий строк повернення грошових коштів –12.12.2017. Тому у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк чергової суми кредиту, позивач вимагає повернення залишку боргу та сплати додаткових вимог.

У відповідності до умов п. 1.3.1 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 17,5% річних, тому за період з 12.12.06 по 21.08.09 позивачем нараховано до сплати 50501 грн. 83 коп. процентів.

Відповідальність за несвоєчасну повернення кредиту та сплати процентів передбачена сторонами у п. 7.1 договору у вигляді пені у розмірі 0,4% річних від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення.

Пеня за простроченим кредитом складає 30 грн. 00 коп. за період з 13.03.09 по 21.08.09, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 50 грн. 68 коп. за період з 06.03.09 по 21.08.09.

Як було встановлено при розгляді справи, на час її слухання заборгованість відповідача не змінилася.

Відповідачем позов не оспорений, доказів погашення кредиту не надано.

Оскільки вимоги позивача відповідають умовам договору сторін та фактичним обставинам справи, підтверджені її матеріалами, позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, Декрету КМ України "Про державне мито", суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Євразія", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, б. 3, ідент. код 23473630 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", м. Харків, пр. Московський, 60, ідент. код 09807750 - 562064 грн. 93 коп. заборгованості за кредитом, 50501 грн. 83 коп. заборгованості по процентах, 80 грн. 68 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, 6126 грн. 47 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –26.10.09.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова

          Помічник судді Г.А.Кравцова