Постанова № 64658048, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26818/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Бєлової Л.В.,

секретаря Грабовської Т.О.,

за участю:

представника позивача: Панасенко І.І.,

представника відповідача: Загуменного В.В.,

представника третьої особи - ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України: Олійник Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міністерства оборони України, треті особи: Державне підприємство Міністерства оборони України «Готель «Козацький», Міжнародний благодійний фонд «Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського» про стягнення фінансових санкцій, за апеляційною скаргою Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року, -

В С Т А Н О В И В :

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся у суд із позовом до Міністерства оборони України, у якому просив стягнути з відповідача фінансову санкцію у розмірі 20400,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки суб'єктом даного правопорушення Міноборони не виступає.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається із матеріалів справи, 18 серпня 2015 року представниками відділу державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - Департамент) проведено огляд об'єкта культурної спадщини - будинок на вул. Ярославів Вал, 15-Б у Шевченківському районі міста Києва, який є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення - «Будинок Сікорського», 1972 року, розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва, належить до державної власності та обліковується на балансі Міністерства оборони України.

18 серпня 2015 року Департаментом видано припис №235/П, яким вимагалося від відповідача у місячний термін укласти з Департаментом охоронний договір на пам'ятку історії місцевого значення. Примірник зазначеного припису надіслано на адресу відповідача поштою 20.08.2015 року.

Також, 19 серпня 2015 року Департаментом було складено акт про вчинення правопорушення №78 згідно якого за підсумками проведеної інспекційної перевірки об'єкт культурної спадщини перебуває в край незадовільному стані та потребує проведення першочергових протиаварійних робіт з подальшою реставрацією (консервацією) об'єкта.

04 вересня 2015 року позивачем прийнято постанову №57-15 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини», якою на Міністерство оборони України накладено фінансові санкції за ухилення власника пам'ятки від підписання охоронного договору (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини») у розмірі 3400,00 грн. та за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, умисне доведення до стану руйнації пам'ятки (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини») у розмірі 17000,00 грн.

Оскільки вказана постанова виконана не була, позивач звернувся у суд з адміністративним позовом про стягнення суми фінансової санкції у розмірі 20400,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Положення «Про департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 29 листопада 2013 року № 2183, до завдань Департаменту відносяться, зокрема: забезпечення виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об'єктів культурної спадщини; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження; здійснює контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини» та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечує захист об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначає відповідні охоронні заходи щодо пам'яток місцевого або національного значення та їх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведень будь-яких робіт; застосовує фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини»; у випадку недбалого ставлення до пам'ятки робить її власникові попередження, вживає інших заходів відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; здійснює контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», Інших нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини; опрацьовує запити і звернення народних депутатів України та депутатів Київської міської ради.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону власник або уповноважений ним орган, користувачі зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до ст. 44 Закону відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:

- за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи підтверджується, що як станом на дату звернення Департаменту до суду з даним позовом, так і станом на дату вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог, постанова позивача від 04 вересня 2015 року №57-15 про накладення фінансових санкцій Міністерством оборони України не виконана, сума стягнення не сплачена.

Висновок місцевого суду, що Міністерство оборони України не є належним суб'єктом даних правопорушень, які фактично допущені МБФ «Музей історії повітроплавання і авіації ім. І. Сікорського», є помилковим. Позаяк із дослідженого в суді апеляційної інстанції договору «Про оренду нежитлового будинку по вул. Ярославів Вал, 15б м. Києва, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України» від 21 червня 200 року № 62, не убачається, що Міністерство оборони України уповноважило орендаря на укладання з відповідним органом охоронного договору та утримання (захист, збереження) пам'ятки архітектури в належному стані відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

При цьому, посилання суду першої інстанції на рішення Господарського суду м. Києва від 11 грудня 2015 року у справі № 910/233/94/15 та ч. 1 ст. 72 КАС України є необґрунтованими, оскільки предметом розгляду у вказаній справі був договір оренди, а не питання щодо порушення Міністерством оборони України законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 статті 198, пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову, встановивши порушення місцевим судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року скасувати.

Позов Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міністерства оборони України задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) фінансові санкції у розмірі 20 400 грн. (двадцять тисяч чотириста грн.) до спеціального фонду місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 31416542700008, банк отримувач - УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код банку 820019, одержувач -УДК у Подільському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37975298, код доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та санкції».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяЛ.В. Бєлова

(Повний текст постанови складений 10 лютого 2017 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

ОСОБА_6