Ухвала суду № 64656455, 26.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м. Київ К/800/31062/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Олендер І.Я.

Островича С.Е.

за участю:

секретаря судового засідання Орєшко Ю.О.

представника позивача Вєдєрнікової О.С.

представник відповідача Норця В.М., Чорної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016

у справі № 826/9700/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот»

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства «Азот» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Азот») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі по тексту - відповідач, Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.06.2016 №0000761402 та №0000781402.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Азот» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами: №265М-401 від 30.09.2015, №277М-401 від 13.10.2015, №302М-401 від 10.11.2015, №115М-401 від 20.03.2015, №124М- 401 від 01.04.2015, №130М-401 від 08.04.2015, №888М-411 від 19.12.2014, №19М-401 від 28.01.2015, №98М-401 від 04.03.2015, №2082 від 06.06.2014, №13651014 від 21.11.2014, №356М-401 від 10.11.2014, №368М-401 від 21.11.2014, №426М-401 від 19.12.2014, №427М- 401 від 19.12.2014, №428М-401 від 19.12.2015, №333-401М від 24.10.2014, №КРК75 від 21.01.2014, №279М-401 від 11.09.2014, №65М-401 від 17.02.2014, №291М-401 від 29.09.2014, №410М-401 від 10.12.2014, №202М-401 від 19.06.2014, №231М-401 від 31.07.2014, №260М-401 від 04.09.2014, №КЕК84 від 18.12.2014, №292М-401 від 29.09.2014, №382М-401 від 01.12.2014, №208М-420 від 22.05.2013, №67М-401 від 18.02.2014, №209М-401 від 03.07.2014, №195М-401 від 06.06.2014, №214М-401 від 11.07.2014, №232М-401 від 07.08.2014, №09939000 від 20.12.2013, №643М-411 від 10.07.2013, №532М-211 від 23.03.2011, №7-2014 ММ від 25.03.2014, №173М-401 від 26.05.2014, №424М-411 від 24.06.2014, №463М-411 від 09.07.2014, №125М-401 від 02.04.2014, №68М-401 від 18.02.2014, №187М-411 від 25.03.2014, №Д14.04.704 від 14.04.2014, №760М-411 від 31.10.2014, №7-2014 ММ від 25.03.2014, за результатами перевірки складено акт від 16.05.2016 №563/28-10-14-02/00203826.

В акті перевірки зазначено наступні порушення позивачем вимог:

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі по тексту - Закон України №185/94-ВР) в частині несвоєчасного подання заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, до розгляду судом, що призвело до нарахування пені в сумі 428477530,40 грн.;

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, а саме невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що призвело до застосування штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що ПАТ «Азот» (Продавець) укладено контракт №67М-401 від 18.02.2014 з компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Покупець) на поставку селітри аміачної, насипом. Загальна сума контракту - 29025000,00 дол. США.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України №185/94-ВР в частині ненадходження валютної виручки на суму 1028160,00 дол. США на територію України в законодавчо встановлені терміни розрахунку.

ПАТ «Азот» (Продавець) було укладено контракт №68М-401 від 18.02.2014 з компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Покупець) на поставку карбаміду марки Б, насипом. Загальна сума контракту - 31000000,00 дол. США.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України №185/94-ВР в частині ненадходження валютної виручки на суму 20706140,00 дол. США на територію України в законодавчо встановлені терміни розрахунку.

ПАТ «Азот» (Продавець) було укладено контракт №125М-401 від 02.04.2014 з компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Покупець) на поставку аміаку рідкого. Загальна сума контракту - 8600000,00 дол. США.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України №185/94-ВР в частині ненадходження валютної виручки на суму 6478325,39 дол. США на територію України, в законодавчо встановлені терміни розрахунку.

ПАТ «Азот» (Продавець) було укладено контракт №195М-401 від 06.06.2014 з компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Покупець) на поставку карбаміду марки Б. Загальна сума контракту - 78120,00 дол. США.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України №185/94-ВР в частині ненадходження валютної виручки на суму 13020,00 дол. США на територію України в законодавчо встановлені терміни розрахунку. ПАТ «Азот» (Продавець) було укладено контракт №173М-401 від 26.05.2014 з компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Покупець) на поставку карбаміду марки Б, насипом. Загальна сума контракту - 8400000,00 дол. США.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України № 185/94-ВР в частині ненадходження валютної виручки на суму 6914370,40 дол. США на територію України в законодавчо встановлені терміни розрахунку.

ПАТ «Азот» (Продавець) було укладено контракт №202М-401 від 19.06.2014 з компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Покупець) на поставку карбаміду марки Б, насипом. Загальна сума контракту - 11200000,00 дол. США.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України №185/94-ВР в частині ненадходження валютної виручки на суму 1504606,60 дол. США на територію України в законодавчо встановлені терміни розрахунку.

Між компанією «NF Trading AG» (Швейцарія) (Кредитор) та ПАТ «Азот» (Новий кредитор) було укладено договори про відступлення права вимоги від 21.07.2014 №467М-500, №468М-500, №469М-500, №470М-500, №471М-500, відповідно до умов яких Кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе вимоги до ПАТ «Концерн Стирол» (Україна) (Боржник) по договору купівлі-продажу №ЬА-6/2013 від 12.09.2013, укладеному між Кредитором та Боржником. Згідно п.п. 1.3, 1.4 Договору ПАТ «Азот» зобов'язується протягом 3-х днів з моменту підписання договору сплатити на користь компанії «NF Trading AG» (Швейцарія) плату за відступлене право вимоги.

За умовами Договорів про відступлення права вимоги від 21.07.2014 право Кредитора переходить до резидента України (ПАТ «Азот»), який може здійснювати право вимоги з іншого резидента України (ПАТ «Концерн Стирол» (Україна).

На підставі даних Договорів, укладених між ПАТ «Азот» (Сторона 1) та «NF Trading AG» (Швейцарія) (Сторона 2), підписано акти про зарахування зустрічних однорідних вимог №№26, 27, 28, 29, 30, 31 від 23.07.2014.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2016: №0000761402 про застосування 447373496,12 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності; №0000781402 про застосування 2040,00 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У зв'язку з набранням чинності з 17.11.2012 Закону України від 06.11.2012 №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» (далі по тексту - Закон №5480) та постановами Правління НБУ № 475 від 16.11.2012 (діяла діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності), №163 від 14.05.2013 (строком дії до 19.11.2013), №453 від 14.11.2013 (строк дії до 17.05.2014), № 270 від 12.05.2014 (строк дії до 20.08.2014), від 20.08.2014 №515 (строком дії до 21.11.2014), від 20.11.2015 №734 (строком дії до 02.12.2014), від 01.12.2014 №758 (строком дії до 03.03.2015 включно), від 03.03.2015 №160 (строком дії до 03.06.2015) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 13 розділу III Декрету Кабінету Міністрів № 15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України, є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю, згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте, те не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням.

З огляду на зазначене, рішення першої та апеляційної інстанції правильні та наведені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06.05.2008 (номер рішення в ЄДРСР 3402031; справа №21-1518во07).

Щодо доводів відповідача щодо неправильного застосування при вирішенні справи ст.250 Господарського України при визначенні адміністративно-господарських санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами встановлено, що податковим органом пропущено строк застосування адміністративно-господарської санкції за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.06.2016 №0000761402.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутні підстави для висновку про порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», оскільки оскаржуване рішення відносно нарахування штрафу за неподання декларації про валютні цінності є похідним від встановлення наведених вище обставин проведення розрахунків у сфері ЗЕД та обставини, зазначені відповідачем в акті перевірки щодо неповернення валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами з компанією «NF Trading AG» № 67М-401 від 18.02.2014, № 68М-401 від 18.02.2014, № 125М-401 від 02.04.2014, № 195М-401 від 06.06.2014, № 173М-401 від 26.05.2014, № 202М-401 від 19.06.2014 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому рішення відповідача про нарахування штрафу за неподання декларації про валютні цінності є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.Я. Олендер (підпис)С.Е. Острович