Рішення № 6465025, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/353 23.09.09 За позовом Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» До Товариства з обмеженою вщповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО – ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЕТАП» Про стягнення 6 212,12 грн. Суддя Митрохіна А.В. Представники:

Від позивача Куделя Д.Ю. – за дов. № 262 від 07.09.2009

Від відповідача          не з’явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 6 212,12 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 2876 від 11.10.2007, з яких 3 811,36 грн. основного боргу, 92,75 грн. 3% річних, 572,15 грн. інфляційних витрат, 592,45 грн. пені, 1 143,41 грн. штрафу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що Продавець зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість Товару.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.08.2009 було порушено провадження у справі № 49/353.

Ухвалою господарського суду м. Києва суду від 09.09.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши документи, які знаходяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

11 жовтня 2007 року між Дочірнім підприємством «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ»(далі –Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО – ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЕТАП»(далі –Відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 2876 (далі –Договір), у відповідності до п. 1.1. Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі.

На виконання умов Договору протягом строку дії Договору, Позивач поставив Відповідачу партію Товару на загальну суму 8211,36 грн., що підтверджується податковими накладними:

-          № 11398204 від 20.10.2008 на загальну суму 7149,60 грн.;

-          №11403843 від 30.10.2008 на загальну суму 1061,76 грн.

Факт отримання Відповідачем Товару підтверджується підписом повноважної особи та печаткою Відповідача на видаткових накладних: № 23041513 від 30.10.2008 на загальну суму 1061,76 грн., № 22940065 від 20.10.2008 на загальну суму 7149,60 грн. та додатком до Договору від 11.10.2007.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Покупець здійснює розрахунки за Товар на умовах, визначених Сторонами у Додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а саме на суму 4400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: 15.12.2008 - 300,00 грн., 16.01.2009 - 800,00 грн., 19.01.2009 -500,00грн., 23.01.2009 - 500,00 грн., 26.01.2009 - 700,00грн., 27.01.2009 - 1000,00., 28.01.2009 - 300,00 грн., 11.02.2009 - 300,00 грн.

Позивач направляв на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 по 31.07.2009 на загальну суму 3811,36 грн., проте відповіді не отримав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 3811,36 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не заперечується.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 3811,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 92,75 грн. 3% річних, 572,15 грн. інфляційних витрат, 592,45 грн. пені, 1 143,41 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 7.1. Договору, у разі несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі, подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Згідно з п. 7.4. Договору, у випадку прострочки Покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов’язаний сплатити на користь Продавця, крім установленої Договором пені п. 7.1 штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та несплаченого в строк товару.

          Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п. 7.1 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1143,41 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 572,15 грн. підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 293,47 грн., за розрахунком суду.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 92,75 грн. підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 75,81 грн., за розрахунком суду.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальжстю "ТОРГІВЕЛЬНО - ВИРОБНИЧА КОМПАН1Я ЕТАП" (04107, м. Київ, вул. Підгірна/вул. Татарська, 3/7, п/р 26007031930602 в АКІБ "Укрсіббанк" м. Київ, МФО 351005, ЄДРПОУ 24939199), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства "САВСЕРВ1С СТОЛИЦЯ" (03115, м. Київ, вул. Краснова, 27, п/р 26003007616000 в АТ «Каліон Банк Україна»м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 31903537) 5324,05 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 2876 від 11.10.2007, з яких 3 811,36 грн. основного боргу, 75,81 грн. 3% річних, 293,47 грн. інфляційних витрат, 1143,41 грн. штрафу, крім того 87,41 грн. державного мита, 274,05 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу..

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 23.10.2009