Рішення № 6464964, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/504 28.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»

про стягнення 180 754,51 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - предст. за довір. № б/н від 14.07.2009р.;

Від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 28.09.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбор»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»про стягнення з відповідача на користь позивача 180 754,51 грн. заборгованості за Договором поставки № 165/08/07-ПТ від 17.08.2007р., з яких: сума основного боргу 164 221,33 грн., інфляційні нарахування 7 024,82 грн., 3% річних 1 508,36 грн., витрати на правову допомогу 8000,00 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором поставки зобовязання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2009р. було порушено провадження у справі № 35/504, розгляд справи призначено на 07.09.2009р.

07.09.2009р. до початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідач в судове засідання 07.09.2009р. не зявився , своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/504 від 11.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

В судовому засіданні 07.09.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.09.2009 року.

В судовому засіданні 28.09.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/504 від 11.08.2009р., надав оригінали документів для огляду, підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 28.09.2009р. не зявився , своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/504 від 11.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 07.09.2009р., 28.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не зявились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельбор» (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»(далі-відповідач) було укладено Договір поставки № 165/08/07-ПТ (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору поставки (п. 1.1.) постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Умовами Договору було встановлено, що покупець здійснює оплату товару протягом 21 дня з моменту поставки товару (п. 8.2.).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставки № 165/08/07-ПТ від 17.08.2007р. поставив відповідачу товар за накладними (копії в матеріалах справи): № ЕЛ-0002198 від 28.07.2008р. на суму 3378,18 грн., № ЕЛ-0002248 від 30.07.2008р. на суму 995,76 грн., № ЕЛ-0003867 від 25.11.2008р. на суму 5 142,24 грн., № ЕЛ-0003868 від 25.11.2008р. на суму 14 462,50 грн., № ЕЛ-0003879 від 26.11.2008р. на суму 5 367,60 грн., № ЕЛ-0003965 від 03.12.2008р. на суму 5 031,30 грн., № ЕЛ-0003966 від 03.12.2008р. на суму 4 850,04 грн., № ЕЛ-0003982 від 04.12.2008р. на суму 3786,48 грн., № ЕЛ-0003983 від 04.12.2008р. на суму 10 293,12 грн., № ЕЛ-0004048 від 09.12.2008р. на суму 17 188,43 грн., № ЕЛ-0004293 від 25.12.2008р. на суму 612,00 грн., № ЕЛ-0004342 від 27.12.2008р. на суму 15 367,92 грн., № ЕЛ-0000445 від 11.02.2009р. на суму 4 885,92 грн., № ЕЛ-0000446 від 11.02.2009р. на суму 12 231,10 грн., № ЕЛ-0000644 від 05.03.2009р. на суму 5 724,00 грн., № ЕЛ-0000645 від 05.03.2009р. на суму 17 581,32 грн., № ЕЛ-0000868 від 24.03.2009р. на суму 3 377,52 грн., № ЕЛ-0000870 від 24.03.2009р. на суму 15 064,56 грн., № ЕЛ-0000920 від 27.03.2009р. на суму 4 191,12 грн., № ЕЛ-0000922 від 27.03.2009р. на суму 14 690,22 грн.

Зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі. Проте, доказів того, що товар за вказаними накладними було поставлено відповідачу саме на виконання умов договору поставки № 165/08/07-ПТ від 17.08.2007р. суду надано не було.

Строк виконання зобовязання відповідача у вказаних накладних зазначений не був. 27.05.2009р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 9 від 27.05.2009р. з вимогою негайно розрахуватися за отриманий товар. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 6765523 відповідач отримав вказану претензію 03.06.2009р. Отже, термін виконання відповідачем зобовязання по оплаті поставленого товару було визначено позивачем з 03.06.2009 року по 10.06.2009 року.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обовязків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обовязки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище накладними не ґрунтуються на договорі поставки № 165/08/07-ПТ від 17.08.2007р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 164 221,33 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 164 221,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобовязання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 164 221,33 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 7 024,82 грн., 3% річних 1 508,36 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 164 221,33 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 7 024,82 грн., 3% річних в розмірі 1 508,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 25.06.2009р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (юристом) та позивачем (замовником) було укладено договір № 188, відповідно до п. 1. якого замовник доручив, а юрист взяв на себе зобовязання представляти інтереси замовника в справі із стягнення з ТОВ «ОКей Україна»заборгованості за договором поставки № 165/08/07-ПТ від 17.08.2007р. у розмірі 164221,33 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору № 188 від 25.06.2009р. сторони домовились, що замовник сплачує юристу на вказаний рахунок загальний гонорар у розмірі 16422,00 грн. без ПДВ. При цьому 50% гонорару, тобто 8211,00 грн. без ПДВ замовник зобовязався сплатити юристу до подання позовної заяви, а частину гонорару, що залишилась у розмірі 8211,00 грн. без ПДВ замовник зобовязався сплатити юристу під час розгляду справи в господарському суді або після набуття рішенням у справі законної сили.

Надане позивачем платіжне доручення № 565 від 13.07.2009р. свідчить про здійснення оплати за юридичні послуги згідно договору № 188 від 25.06.2009р. в розмірі 8 000,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»із змінами внесеними розясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/609 та рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007р. № 04-5/103, до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України). До кола зазначених осіб, у відповідності до ст. 30 ГПК України, віднесено, зокрема, посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Надані позивачем докази свідчать про надання позивачу та оплату ним юридичних послуг за договором № 188 від 25.06.2009р.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна» (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13, код ЄДРПОУ 34356884, рахунки в банку невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбор»(98609, АРК, м. Ялта, вул. Південнонабережне шосе, 42, код ЄДРПОУ 24024531, п/р 2600101731220 у Ялтинському відділенні філіалу ВАТ «УкрЕксІмБанк», АРК, МФО 324786) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 164 221,33 грн. (сто шістдесят чотири тисячі двісті двадцять одну гривню 33 коп.) заборгованості за поставлений товар, 7 024,82 грн. (сім тисяч двадцять чотири гривні 82 коп.) інфляційних нарахувань, 1 508,36 грн. (одну тисячу пятсот вісім гривень 36 коп.) 3% річних, 1 727,55 (одну тисячу сімсот двадцять сім гривень 55 коп.) державного мита, 112,78 грн. (сто дванадцять гривень 78 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.10.2009р.