Рішення № 6464860, 02.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/452 02.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М., розглянувши справу№ 14/452

за позовом Дочірнього підприємства «ЛК-Металургія»Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Транстрейд Україна»

простягнення 217990,67 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Сагаловський В.М. від відповідача- Ліщина І.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:           

Дочірнє підприємство «ЛК-Металургія»Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(надалі –ДП «ЛК-Металургія»АТ «Завод «Ленінська кузня») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Транстрейд Україна»(надалі –ТОВ «ПК «Транстрейд Україна») про стягнення 204274,50 грн. основного боргу, 13716,17 грн. пені, а всього 217990,67 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 40 від 29.05.2008 р. та додаткової угоди до нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Позивач в судовому засіданні 02.10.2009 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити.

Представник відповідача в засідання з'явився, подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позову заперечує проти нарахування пені.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2008 р. між ДП «ЛК-Металургія»АТ «Завод «Ленінська кузня») (постачальник) та ТОВ «ПК «Транстрейд Україна» (покупець) укладено договір поставки № 40 (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується здійснити поставку та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (п. 1.1).

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

1 жовтня 2009 року до Договору укладена Додаткова угода № 1 відповідно до якої п. 16.2 Розділу 16 «Термін дії договору»викладено у новій редакції: «Термін дії Договору з моменту його підписання до 31.12.2009 року». У розділі 17. «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін»викладено у новій редакції платіжні реквізити постачальника. Інші пункти Договору залишились незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.

Відповідно до п. 5.1 Договору товар повинен був поставлений покупцю не пізніше 5 банківських днів від дня отримання коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата товару проводиться попередньо у розмірі 100 % (сто) від замовленої партії товару на основі рахунку на передоплату.

Згідно п. 9.5 Договору підтвердженням про одержання товару покупцем є накладні, підписані уповноваженими представниками сторін.

На виконання договору, позивач поставив та передав у власність відповідачу товар, а відповідач прийняв у власність товар відповідно до специфікації № 8 від 01.10.2008 р. (додаток № 8 до Договору), специфікації № 9 від 01.11.2008 р. (додаток № 9 до Договору), специфікації № 1 від 19.01.2009 р. (додаток № 11 до Договору) на загальну суму 889953,60 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: № РН-000199 від 28.10.2008 р., № РН-000201 від 10.11.2008 р., № РН-0200210 від 24.12.2008 р., № РН-0000005 від 24.01.2009 р., № РН-0000008 від 28.01.2009 р., № РН-0000014 від 23.02.2009 р. (містяться в матеріалах справи).

Відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання передбачені п. 6.1 Договору в частині своєчасної та повної оплати товару внаслідок чого виникла заборгованість на суму 204274,50 грн.

Позивач звернувся 10.06.2009 р. до відповідача з претензією № 095/30 про неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідач у відповіді від 26.06.2009 р. № 81 повідомив позивача про те, що суму боргу –204274,50 грн. не було своєчасно оплачено через складне фінансово-економічне становище на підприємстві, в зв’язку з чим просить з порозумінням віднестись до виниклої ситуації. В залежності від надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства борг буде сплачуватись.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 204274,50 грн. за договором поставки № 40 від 29.05.2008 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13716,17 грн. пені.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в заявленому розмірі суд враховує положення ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також враховує приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги розмір основної заборгованості відповідача за Договором, ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, враховуючи часткове проведення попередніх оплат, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню та стягнути з відповідача 500 грн. пені.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Транстрейд Україна»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код 35649758) на користь Дочірнього підприємства «ЛК-Металургія»Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код 24371818) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 204274,50 грн. основного боргу, 500 грн. пені, 2047,74 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 19.10.2009 р.