Рішення № 6464815, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/573 09.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Преміум»

Простягнення 12482,55 гривень

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Преміум»про стягнення 12 482,55 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі –продажу нафтопродуктів № 38/1 від 15 травня 2006 року, на виконання якого позивач передав у власність відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 8698,13 гривень, однак відповідач в порушення умов даного Договору не оплатив вартість поставленого товару у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 28.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.09.2009 року.

В судовому засіданні 14.09.2009 року, представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 09.10.2009 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання від 09.10.2009 року представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина»(надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок-Преміум»(надалі - покупець) був укладений Договір купівлі – продажу нафтопродуктів № 38/1 (надалі за текстом - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого сторони погодили, що продавець зобов’язався продати та передати у власність (повне господарське відання), покупця нафтопродукти в асортименті (надалі товар), а покупець зобов’язався прийняти товар від покупця та оплатити його вартість на умовах Договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є купівлі - продажу.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс - 2000) –завантажено в автомобільний транспорт покупця, з резервуарів автозаправної станції (АЗС), що знаходиться за адресою, визначеною додатком до Договору.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту завантаження товару в транспортний засіб покупця (заправлення транспортного засобу товаром через паливороздавальну колонку відповідної АЗС).

Згідно з умовами пункту 3.1. Договору ціна за одиницю товару встановлюється сторонами. Ціна товару включає ПДВ в розмірі 20%.

Загальна вартість товару визначається як сума вартості всіх партій товару, отриманих покупцем згідно відомостей на АЗС та становить 500000,00 гривень (3.2. Договору).

Порядок розрахунків сторони погодили розділом 4 Договору, відповідно до умов пункту 4.2. якого, покупець може здійснити розрахунок за товар в безготівковій формі шляхом внесення готівки на поточний рахунок продавця в установі банку у відповідності із вимогами чинного законодавства. Оплату вартості товару (партії товару) покупець здійснює на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару (партії товару) на АЗС.

При здійсненні оплати за товар, посилання в платіжному документі на номер та дату Договору є обов’язковим.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8698,13 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Проте, в супереч умовам Договору, відповідач отриманий товар в строк визначений пунктом 4.2. Договору, не оплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 8698,13 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 6.2. Договору, за несвоєчасне виконання своїх зобов’язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах Договору (п. 4.2.) покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Керуючись п. 6.2. Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1892,21гривень.

У відповідності до ст. 233 ГКУ у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 ст. 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Господарський суд зважаючи на обставини справи та світову фінансову кризу, вирішив скористатись наданим йому правом і зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача до 500,00 гривень.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно п. 6.3. Договору, за несвоєчасне виконання своїх зобов’язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах Договору (п. 4.2.) покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення покупцем.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.3. Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача річні в розмірі 1892,21 гривень, розрахунок яких здійснено в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 %, в межах періодів визначених позивачем, господарський суд прийшов до висновку, що їх розрахунок здійснений позивачем не вірно, а тому з відповідача підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 1892,16 гривень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Преміум»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, 03035, м. Київ, вул. Солом’янська, будинок 1, к. 407, код ЄДРПОУ 34182355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина» (43000, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38 код ЄДРПОУ 32273623) 8698,13 (вісім тисяч шістсот дев’яносто вісім) гривень 13 копійок - боргу, 500,00 (п’ятсот) гривень 00 копійок –пені, 1892,16 (одна тисяча вісімсот дев’ятсот дві) гривні 16 копійок - 3 % річних, 110,90 (сто десять) гривень 90 копійок - державного мита та 209,68 (двісті дев’ять) гривень 68 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

26.10.2009р.