Рішення № 6464812, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/508 12.10.09 За позовомПриватного підприємства «Атлант плюс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Преміум»

Простягнення 20833,33 гривень.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Парицька Н.О. – дов. № 7/1 від 06.10.2008 року;

від відповідача : не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Атлант плюс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Преміум»про стягнення 20 833,33 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №б/н на видачу нафтопродуктів по заправних станціях від 01 березня 2006 року, на виконання якого позивач сплатив відповідачу попередню оплату, однак відповідач в порушення умов даного Договору нафтопродукти на автозаправочних станціях не відпустив, попередню оплату в сумі 12826,89 гривень не повернув, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 19.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.2009 року.

В судовому засіданні 07.09.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2009 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання 25.09.2009 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 12.10.2009 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.10.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання 12.10.2009 року втретє не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.10.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок - Преміум»(надалі - продавець) та Приватним підприємством «Атлант плюс»(надалі - покупець) був укладений Договір №б/н на видачу нафтопродуктів по заправних картах (надалі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого сторони погодили, що покупець зобов’язався купити, а продавець продати нафтопродукти (далі - Товар) і забезпечити відпуск оплаченого палива на постійні основі.

Порядок розрахунків і ціну нафтопродуктів сторони погодили розділом 2 Договору, відповідно до пункту 2.1. якого, покупець зобов’язався оплатити нафтопродукти, що будуть відпускатися продавцем, згідно Договору. Оплата за кожну партію товару проводиться протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку –фактури продавцем.

Крім того, відповідно до п. 2.2. Договору, підставою для оплати і одержання нафтопродуктів за Договором є рахунки –фактури, що виставляються продавцем і оформлені накладні на отримання товару, що є невід’ємною частиною Договору. Ціна на кожну партію товару вказується в рахунку –фактурі і накладній на одержання товару.

На виконання умов даного Договору, покупцем було здійснено повну і своєчасну оплату виставлених продавцем рахунків –фактур на загальну суму 127146,59 гривень.

Проте, продавець не забезпечив фактичну видачу покупцю нафтопродуктів та не забезпечив заправлення автомобілів покупця на загальну суму 12826,89 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки розрахунків станом на 31.12.2006 року, відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.12.2006 року становить 12826,89 гривень.

Для врегулювання, даного спору позивач 27.12.2006 року направив відповідачу лист № 123 про повернення коштів за невикористані талони на ПММ, однак відповідач на зазначений лист не відповів та кошти в сумі 12826,89 гривень позивачу не повернув.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства на вимогу позивача грошові кошти не повернув, оплачені позивачем послуги не надав, а тому у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі 12826,89 гривень.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦКУ, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 977,30 гривень та 7029,14 гривень інфляційних втрат.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується до грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання продати нафтопродукти і забезпечити відпуск оплаченого пального, тобто негрошове зобов’язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов Договору. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок - Преміум»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А, 03035, м. Київ, вул. Солом’янська, будинок 1, к. 407, код ЄДРПОУ 34182355) на користь Приватного підприємства «Атлант плюс»(03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 7-а, Поштова адреса: 03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 23/9, кв. 5 код ЄДРПОУ 30176463) 12826,89 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 89 копійок –суми попередньої оплати, 128,27 (сто двадцять вісім) гривень 27 копійок - витрат по сплаті держмита та 72,65 (сімдесят дві) гривень 65 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

27.10.2009р.