Рішення № 6464791, 22.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/363 22.10.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс»

до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

третя особа Щелков Денис Михайлович, приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу

про визнання договорів недійсними

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

від позивача Антонов К.О.- дов. № 090 від 03.09.09,

від відповідача Поляков Г.А. –дов. № 13 від 27.05.08,

Лопушняк В.М. –дов. № 90 від 24.06.09,

Петрук Я. Ю. –дов. № 85 від 27.05.08,

від третьої особи не з'явились,

викликані особи не з’явились,

В судовому засіданні 22.10.09 за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ i СУТЬ СПОРУ:

17.09.09 Відкрите акціонерне товариство «Укрпромпроектбудсервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання недійсними Генеральної кредитної угоди, Кредитного договору, договору іпотеки та двох договорів застави майнових прав, укладених між Позивачем та Відповідачем та про зобов’язання приватного нотаріуса вчинити дії.

Позов мотивний тим, що вказані договори було укладено з порушенням вимог діючого законодавства України та положень статуту товариства, зокрема було відсутнє належне волевиявлення уповноваженого органу позивача на укладення договорів, а підписання було здійснено особою, яка не мала права їх підписувати.

Згідно з п.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Позивач оспорює дійсність декількох правочинів, які випливають з генеральної кредитної угоди та спрямовані на її виконання та забезпечення виконання. При цьому всі оспорювані договори укладені між тими самими сторонами, а позов обґрунтовано одними і тими ж підставами і доказами, що відповідає вимогам ст. 58 ГПК України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.09 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 13/363, залучено до участі у справі Щелкова Дениса Михайловича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу в якості третьої особи на сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, сторони зобов’язано вчинити дії та надати документи, її розгляд призначено на 30.09.09,.

Розгляд справи у відкладався та у судових засідання оголошувалась перерва відповідно до ст.77 ГПК України. Для дачі пояснень в судові засідання викликались Щелков Денис Михайлович Сапунов Дмитро Олександрович та Шевчук Олександр Костянтинович, останні двоє не з’явились і не повідомили суд про причини неявки, Щелкунов Д.М. надав письмові пояснення. Розгляд справи був відкладений на 21.10.09

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, вказав, що правочини укладені не уповноваженою особою оскільки ці дії не ґрунтувались на приписах законодавства і суперечили статуту товариства, у подальшому відсутність рішення про уповноваження укласти угоди прямо встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Просив позові вимоги задовольнити повністю.

Відповідач заперечив проти позову і зазначав, що оспорювані угоди були укладені повноважною особою, її компетенція підтверджена рішенням Спостережної ради, довіреністю, а самі угоди у подальшому схвалені дієво: прийняттям кредиту, його забезпеченням, укладанням угод страхування предмету іпотеки, проведенням розрахунків за кредитною угодою.

Також позивач зазначив, що у листопаді 2007 року не були і не могли бути відомі банку факти встановлені рішенням господарського суду у серпні 2009 року. На підставі викладеного вважав позов безпідставним і просив залишити його без задоволення.

Третя особа –Щелков Д.М. в судове засідання не з’явився, через канцелярію господарського суду подав письмові пояснення в яких показав, що станом на час вчинення дій направлених на укладення договору іпотеки, який ним як приватним нотаріусом був посвідчений, підписант-Голова Спостережної ради ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»був уповноважений на укладення договорів на суму 12,9 млн дол.США рішенням Спостережної ради, що відображено у протоколі 13/07, довіреністю виданою Головою Правління товариства та на укладення інших договорів: відчуження, кредиту, тощо на підставі згаданої довіреності, їх (голів) повноваження ґрунтувались на положеннях статуту, право власності на предмет іпотеки підтверджено документально. За таких обставин, третя особа вважає позовні вимоги непідтвердженими, а їх обґрунтуванням таким, що не відповідає дійсності.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені вимоги ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.07 між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»(позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(кредитор/банк) було укладено Генеральну кредитну угоду №010/08/3800, відповідно до умов якої (1.1.,1.2.) відповідач зобов’язався надати позивачеві кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених кредитними договорами. При цьому загальний обсяг позичкової заборгованості за наданими в межах означеної угоди кредитами не повинен був перевищувати суми, еквівалентної 12’900’000,00 дол. США. Термін дії угоди було встановлено до 07.11.14.

Ціль кредиту:- рефінансування заборгованості позивача за кредитним договором №629V-01-06 від 01.12.06, укладеним позивачем з ВАТ Банк«Фінанси і Кредит».

Листом від 02.11.07 №8-072400/11886 ВАТ Банк «Фінанси і Кредит» повідомило про дозвіл відкрити рахунки у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та передачу у наступну іпотеку майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, за умови рефінансування заборгованості з боку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

07.11.07 між сторонами у справі в рамках дії вказаної генеральної кредитної угоди було укладено відповідний кредитний договір №010/08/3801, який, згідно з п.п. 1.1., передбачав надання позивачу кредитної лінії у сумі до 12’900’000, 00 дол США у розмірі 12’900’000, 00 дол США строком до 07.11.14.

Цього ж дня в забезпечення виконання зобов’язань позивача перед відповідачем щодо повернення кредитних коштів, отриманих за вказаними договорами, було укладено три договори, а саме:

- договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем за реєстр№ 2127, відповідно до якого позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно, а саме: майновий комплекс загальною площею 11’789, 50 кв. м, який складається з будівлі корпусу «А»(літера А), загальною площею 9’706, 00 кв.м. та будівлі корпусу «В»(літера Б), загальною площею 2’083, 50 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, що належить ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого Київською міською державною адміністрацією від 27.11.2000, та зареєстрованого КП Київське міське БТІ 28.11.2000 за реєстр №709 з. Заставна вартість предмету іпотеки склала 128’719’329, 00 грн.

Відповідно до умов п. 8.10. зазначеного Договору іпотеки, на відчуження предмету іпотеки було накладено заборону.

- договір застави майнових прав №11/1-2322, від 07.11.07, за яким позивачем у заставу відповідачу передано майнові права на грошові кошти позивача на рахунках у відповідача (предмет застави оцінено у 65’45’00,00 грн.;

- договір застави майнових прав №11/1-2323, за яким позивачем у заставу відповідачеві передано майнові права позивача, що виникають у нього за договором оренди приміщення №04-01-Л від 24.12.03 (предмет застави оцінено у 1'156'313,66 грн.).

Довідкою №7-072400/12129 від 08.11.07 ВАТ Банк«Фінанси і Кредит»повідомив про наявність заборгованості позивача перед ним у сумі 12’900’000,00 дол.США –кредит та 58’229,17 дол.США нараховані проценти.

Оспорювані угоди підписані від імені позивача Головою Спостережної Ради товариства Сапуновим Дмитром Олександровичем, який діяв, як у них вказано, на підставі статуту, протоколу №13/07 засідання спостережної ради ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»від 04.10.07 та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Соколовим О.Є.

Положення ст..2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлюють, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання, надавши позивачу кредитні кошти у вказаному вище розмірі, що підтверджено заявою позичальника від 08.11.07 №197 про надання кредиту у сумі 12’900’000,00 дол. США, меморіальним ордером №1 від 08.11.07 на цю суму, що за курсом 50’500 грн. за 10’000дол США склало 65’145’000 (шістдесят п’ять мільйонів сто сорок п’ять тисяч),00 грн. та платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 08.11.07 на суму 12’900’000 (дванадцять мільйонів дев’ятсот тисяч),00 дол. США про перерахування грошових коштів з рахунку №20639355 в «Райффайзен Банк Аваль»на рахунок №20620001126502 у ВАТ «Фінанси та Кредит».

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про господарські товариства», Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Припис ст. 161 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Оспорювані правочини перевищують суму 50’000, 00 грн та направлені на відчуження та заставу нерухомого майна позивача.

Статут ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»визначає певний порядок згідно до якого Товариство діючи через свої органи може укладати угоди вартість/ціна яких перевищує 50’000, грн.

Так, пунктом 9.17. передбачено, що правління та голова правління мають діяти в межах своєї компетенції;

- пунктом 9.21.11 Розділу 9.21 встановлено, що голова правління укладає та підписує від імені Товариства правочини (угоди)Правочини (договори, контракти), якщо сума одного правочин у(договору, контракту) або кількох пов’язаних між собою правочинів (договорів, контрактів) перевищує 50’000 (п’ятдесят тисяч) гривень, правочини (договори, контракти) на відчуження та/або заставу (обтяження іншим способом) нерухомого майна і основних фондів Товариства, правочини (договори, контракти) про отримання Товариством кредитів, потребують попереднього дозволу (погодження) Спостережної ради Товариства.

Правочини, укладення яких потребує дозволу (погодження) Спостережної ради можуть бути підписані Головою Правління тільки після попереднього отримання такого дозволу.

Положення статуту ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»не передбачають прав/повноважень Голови Спостережної Ради укладати угоди/договори в інтересах/від імені товариства. Перелік повноважень Спостережної Ради ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»є виключним, розширеному тлумаченню не підлягає і передбачає представництво інтересів акціонерів товариства і контролює та регулює діяльність Голови Правління –очільника виконавчого органу.

Так, п.9.10 пп(14-16) Статуту позивача визначається компетенція Спостережної ради, прямо зазначено, що Спостережна Рада надає Голові Правління Товариства дозволи на укладення одного правочину (договору, контракту) або кількох пов’язаних між собою правочинів (договорів, контрактів) якщо їх сума перевищує 50’000 (п’ятдесят тисяч) гривень, правочинів (договорів, контрактів) на відчуження та/або заставу (обтяження іншим способом) нерухомого майна і основних фондів Товариства, правочинів (договорів, контрактів) про отримання Товариством кредитів.

Господарським судом встановлено, що протоколом №13/07 засідання спостережної ради Позивача було надано згоду на отримання кредиту у відповідача у розмірі 12'900'000, 00 доларів США, та про передачу в іпотеку зазначеного вище нерухомого майна та заставу майнових прав на грошові кошти та за договорами оренди.

Однак, рішення Спостережної Ради уповноважило на підписання зазначених договорів не Голову Правління Товариства, а всупереч вимог статуту позивача Голову Спостережної Ради Товариства яким і підписані оспорювані договори від імені позивача на підставі довіреності виданої Головою Правління без достатніх на те повноважень.

Отже, Голова Спостережної Ради товариства, під час укладання оспорюваних правочинів, використав повноваження виконавчого органу, що є неправомірним з огляду на таке:

Статут товариства, ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 160 Цивільного кодексу України прямо забороняють одній і тій же особі здійснювати виконавчі та наглядові функції у акціонерних товариствах.

Відповідно до вимог ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 99 ЦК України назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «Правління», «Дирекція»тощо.

Виконання спостережною радою функцій голови правління суперечить, в даному випадку, компетенції Спостережної ради, а саме: контролю за діяльністю виконавчого органу та захисту прав акціонерів, що передбачено ст. 160 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 статті 46 Закону України «Про господарські товариства»встановлено заборону участі членів спостережної ради в діяльності виконавчого органу товариства, що також свідчить про чітке розмежування законодавцем функцій органу контролю й регулювання діяльності товариства та виконавчим органом товариства, роботою якого керує голова Правління.

Отже, здійснення Головою Спостережної Ради виконавчих функцій суперечить повноваженням Спостережної ради –а саме контролю за діяльністю Виконавчого органу та порушує принцип розподілу виконавчої та наглядової функцій між органами акціонерних товариств.

Таким чином, уповноваження спостережною радою Голови Спостережної Ради підписати кредитний договір, іпотечний договір, договори застави майнових прав цілісного майнового комплексу порушує порядок укладання правочинів на суму, що перевищує 50’000,00 грн, порядок укладення кредитних договорів та порядок укладення договорів іпотеки, який встановлено статутними документами та законодавством України. аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України №17/201 від 23.01.07

Оскільки сума кожного з оспорюваних договорів перевищує суму 50’000 гривень, а також два договори передбачають отримання кредиту, а один –передання нерухомого майна в іпотеку, попередня згода на їх укладення з боку Спостережної ради ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»має бути обов’язковою.

Господарський суд враховує рішення Господарського суду міста Києва у справі №49/297 від 05.08.09, яке набрало законної сили, про визнання недійсним та таким що не породжує юридичних наслідків з моменту його прийняття рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпректбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375, адреса: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52) від 16.01.07 по третьому питанню порядку денного, оформлене протоколом №01/07, про обрання спостережної ради ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»у складі: «Голова спостережної ради –ТОВ «Онлайн-капітал», представник Сапунов Дмитро Олександрович; Член спостережної ради: ТОВ «Онлайн-капітал», уповноважений представник Почапський Микола Олександрович; Член спостережної ради: Алєксєєва Олена Анатоліївна; Член спостережної ради: Сизон Сергій Володимирович; Член спостережної ради: ТОВ «Онлайн-капітал», уповноважений представник Ткаченко Світлана Денисівна».

Підставою для такого рішення стало порушення суб’єктного складу Спостережної ради ВАТ «Укрпромпректбудсервіс», запропонованого для обрання та обраного на вищеозначених зборах –а саме обрання до складу спостережної ради тричі одного акціонера в особі різних представників –фізичних осіб.

Таким чином, фактично склад Спостережної Ради ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс», який надавав згоду на укладення оспорюваних договорів, був незаконним, з моменту ухвалення рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс» про обрання складу спостережної ради.

З долученого до матеріалів справи примірника рішенні суду вбачається, що рішення Спостережної Ради ВАТ «Укрпромпректбудсервіс», ухвалені нелегітимним складом є такими, що не породжують юридичних наслідків.

Господарським судом досліджені протоколи загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»за період від 16.01.07 до 04.10.07, та встановлено, що у зазначений період правомочного та повноважного складу спостережної ради у ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»обрано не було.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що на момент укладення оспорюваних договорів, у ВАТ «Укрпромпроектбудервіс»був відсутній легітимний склад Спостережної Ради.

За таких обставин згоду на укладення договорів міг надати вищий орган акціонерного Товариства, однак Загальні збори акціонерів ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»такі питання розглядались і згода ними надавалась.

Оспорювані, генеральна кредитна угода №010/08/3800, кредитний договір №010/08/3801 договір іпотеки за реєстровим №2127 та договори застави майнових права №11/1-2322 та 11/1-2323 від 07.11.07 були укладені без обов’язкового надання попередньої згоди компетентного органу ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс», що є порушенням імперативних норм ст. 46, 47 Закону України «Про господарські товариства»і ст. 161 ЦК України.

Управління товариством через орган управління - виконавчий орган: Правління ВАТ «Укрпромпректбудсервіс»є делегованим повноваженням акціонерів в особі Спостережної ради (п.9., 9.4.4,9.4.5, 9.10(1), 9.10.(3), 9.17 Статуту).

Згідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Передоручення яке мало місце в діях Голови Правління при видачі довіреності посвідченої Соколовим О.Є., приватним нотаріусом КМНО 07.11.07 за реєстр №2093 на ім’я Голови Спостережної ради відповідно до положень ст.240 Цивільного кодексу України передбачало передачу своїх повноважень частково або в повному обсязі (щодо укладення правочинів на суму, яка не перевищує 50’000,00грн., на відчуження та заставу нерухомого майн а, основних засобів)

Правовим наслідком вчиненого в межах закону передоручення є передача прав та обов'язків представника іншій особі (замісникові), який внаслідок цього стає новим представником повністю або частково, в залежності від змісту передоручення. Оскільки повірений є представником, стороною за правочинами, вчиненими ним, стає особа, яку представляють.

Проте Голова Правління не був уповноважений і не мав, і в подальшому не отримував, згоди Спостережної ради/Загальних зборів на укладення правочину на суму, що перевищує 50’000,00 грн. на відчуження та заставу нерухомого майн а, основних засобів і тим самим був позбавлений права вчиняти такі правочини.

Відтак, Голова Спостережної ради не мав законних підстав укладати від імені Голови правління угоди в т.ч. і оспорювані.

Вищенаведене вказує на те, що оспорювані договори були підписані неналежною і неповноважною особою та укладено без дотримання вимог п. 9.10, 9.17, 9.21.11 Статуту товариства, а отже з порушенням вимог ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 161 Цивільного кодексу України.

Господарський суд бере до уваги припис ст. 548 ЦК України відповідно до якого недійсність основного зобов’язання тягне за собою недійсність правочину, направленого на його забезпечення.

Отже, визнання недійсними оспорюваних Генеральної кредитної угоди та Кредитного договору є підставою недійсності договору іпотеки та договорів застави майнових прав, укладених на забезпечення виконання основних зобов’язань.

За таких обставин, позиція відповідача про достатність відповідних повноважень у Голови Спостережної Ради на підставі рішення оформленого протоколом та довіреності наданої очільником виконавчого органу не ґрунтується на дійсних обставинах справи і нормах законодавства вказаних вище.

Разом з тим, господарський суд бере до уваги слушну аргументацію проти задоволення позову, яка ґрунтується на подальшому фактичному схваленні правочинів в т.ч. вчиненні юридично значимих дій, як-то: розпорядження на перерахування кредиту, укладення договорів забезпечення, страхування предмету іпотеки в інтересах позикодавця, повернення кредитних коштів та сплата відсотків за кредит.

Проте, статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Таким чином, оспорювані угоди від 07.11.07 в порушення вимог ст. ст. 241, 1000 - 1006 ЦК України, були укладені головою спостережної ради з відповідачем без достатніх для цього повноважень.

Судом встановлено, що позивач про порушення свого права дізнався у серпні 2009 року із рішення суду.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою недійсності господарського зобов'язання за ст. 207 Господарського кодексу України є його невідповідність вимогам закону, вчинення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладення зобов'язання з порушенням господарської компетенції (правосуб'єктності).

Обсяг цивільної дієздатності особи, що вчиняє правочин від імені юридичної особи, визначається відповідно до установчих документів юридичної особи та закону; вчинення дій, що свідчать про прийняття правочину до виконання, вважається схваленням правочину у разі вчинення правочину особою з перевищенням наданих їй повноважень.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Вчинення схвальних дій, як свідчать матеріали справи мали латентний характер, оскільки вчинялись обмеженим колом осіб: головою правління, заступником голови правління головою спостережної ради та головним бухгалтером ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс», а отже не були відомі і доступні акціонерам, загальним зборам, законному складу спостережної ради товариства.

Відповідач зобов’язаний бути обізнаний про зміст ст. 46, 47, Закону України «Про господарські товариства», та про зміст ст. 161 ЦК України, а крім того, мав можливість перевірити за Статутом Позивача відсутність у Голови Спостережної Ради повноважень на укладення господарських договорів та про неможливість Спостережної ради уповноважити голову Спостережної Ради укладати господарські договори. Отже, відповідач повинен був знати про відсутність у Голови Спостережної Ради Позивача повноважень на укладення оспорюваних угод.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку. З електронного листування працівників банку (О.Яцентюк, В. Рудськой) та позичальника вбачається, що банк не тільки був обізнаний про особу і її посаду, яка укладала угоди, а і спонукав до укладення угод саме ним від імені позичальника.

Відповідно до Роз’яснення ВАСУ від 12.03.99 р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними», угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а оспорювані правочини, а саме генеральна кредитна угоду №010/08/3800 від 07.11.07; кредитний договір №010/08/3801 від 07.11.07; договір іпотеки від 07.11.07, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.О. (реєстровий №2127); договір застави майнових прав №11/1-2322 від 07.11.07; договір застави майнових прав №11/1-2323 від 07.11.07 мають бути визнані недійсними з моменту набрання рішенням законної сили i на майбутнє як такі що не відповідають вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Судом встановлено, що під час укладення оспорюваного договору іпотеки було внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборон та Єдиного реєстру іпотек.

Частиною 5 ст. 3 Закон України «Про іпотеку»визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі визнання недійсним іпотечного договору.

Відповідно до вимог п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 2.1.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об’єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до вимог п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 03.03.04, № 20/5 нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою: заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.

Таким чином визнання договору іпотеки недійсним є підставою для зняття заборони на відчуження предмету іпотеки та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру на відчуження нерухомого майна та до виключення запису про іпотеку з Єдиного державного реєстру іпотек.

Договір іпотеки було посвідчено Щелковим Д.М приватним нотаріусом, –ним було накладено заборону на відчуження нерухомого майна (предмету іпотеки), та внесено відповідний запис №5989516 від 07.11.07 про накладення заборони на відчуження об’єкту іпотеки до Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна, а також записи про іпотеку №5989651 від 07.11.07 та №6077466 від 22.11.07 до Державного реєстру іпотек.

Визнання недійсним договору іпотеки від 07.11.07, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», посвідченого Щелковим Денисом Михайловичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстровий №2127) є підставою для зняття заборони на відчуження предмету іпотеки шляхом внесення відповідних змін до Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна, а саме внесення запису про скасування заборони), та виключити з Єдиного державного реєстру іпотек записи №5989651 від 07.11.07 та №6077466 від 22.11.07.

До часу вирішення спору Щелков Денис Михайлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу не мав підстав для внесення відповідного запису, а позивач з відповідною заявою не звертався тому право позивача не є порушеним.

Крім того, позивач не визначав Щелкова Дениса Михайловича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу відповідачем у справі, а отже позовних вимог до нього не має.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов’язання Щелкова Дениса Михайловича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу зняти заборону на відчуження майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, загальною площею 11’789, 50 кв.м., що складається з будівлі корпусу «А»(літера А), загальною площею 9’706, 00 кв.м. та будівлі корпусу «В»(літера Б), загальною площею 2’083,50 кв.м, що належить ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»код ЄДРПОУ 00860375, накладену 07.11.07 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. (реєстровий №2128, номер запису в Єдиному реєстрі заборон на відчуження нерухомого майна 5989916 від 07.11.07), про що внести до Єдиного державного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна відповідний запис про скасування вищеозначеної заборони; та вилучити з Єдиного державного реєстру іпотек записи №5989651 від 07.11.07 та №6077466 від 22.11.07). про іпотеку, внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною генеральну кредитну угоду №010/08/3800 від 07.11.07, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909).

3. Визнати недійсним кредитний договір №010/08/3801 від 07.11.07, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909);

4. Визнати недійсним договір іпотеки від 07.11.07, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.О. (реєстровий №2127);

5. Визнати недійсним договір застави майнових прав №11/1-2322 від 07.11.07, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909) ;

6. Визнати недійсним договір застави майнових прав №11/1-2323 від 07.11.07, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Укрпромпроектбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909).

7. У іншій частині позову відмовити.

8. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 14305909) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрпромпроектбудсервіс»(код ЄДРПОУ 00860375) державне мито в сумі 85(вісімдесят п'ять),00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236(двісті тридцять шість), 00 грн.

9. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

Рішення підписане 27.10.09