Рішення № 6464786, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/277 23.09.09 За позовом Приватного підприємства "Лютий" до Товариства з обмеженою відповідальністю "О’Кей Україна" про стягнення 40 794,32 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Рожкова Л.Х., довіреність № 35 від 09.09.2009 р.

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 23.09.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лютий" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О'Кей Україна" про стягнення 39 204,48 грн. основного боргу, 1 172,70 грн. пені, 146,59 грн. процентів річних та 270,55 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором поставки № 93/07/07-ПТ від 02.07.2007 р.

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. порушено провадження у справі № 54/277, розгляд справи призначено на 09.09.2009 р.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах вартості позову. Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовив у його задоволенні з тих підстав, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження позивачем надано витяг з ЄДРПОУ, згідно з яким місцезнаходженням відповідача є: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, поверх 13. Зазначена адреса є відмінною від вказаної у позовній заяві.

Для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи розгляд справи відкладено на 23.09.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 23.09.2009 р. повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду була направлена на адресу відповідача, вказану у витязі з ЄДРПОУ № 13-4638 від 25.08.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007 р. між Приватним підприємством "Лютий" та Товариством з обмеженою відповідальністю "О’Кей Україна" був укладений договір поставки № 93/07/07-ПТ, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався поставляти товар відповідно до замовлень відповідача, а відповідач, як покупець, зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар та оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній Специфікації.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов договору за період з 13.01.2009 р. по 24.03.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39204,48 грн. Факт передачі-приймання товару засвідчений видатковими накладними № ЛЮ-0000072 від 13.01.2009 р., № ЛЮ-0000235 від 29.01.2009 р., № ЛЮ-0000315 від 10.02.2009 р., № ЛЮ-0000547 від 26.02.2009 р., № ЛЮ-0000649 від 06.03.2009 р., № ЛЮ-0000846 від 24.03.2009 р., підписаними належним чином представниками позивача та відповідача і скріпленими печатками обох сторін.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та прийняття його відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що оплата за одержаний товар здійснюється протягом 50 календарних днів з моменту отримання товару.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату поставленого позивачем товару в наступні строки:

до 04.03.09 р. –1 117,20 грн. (накл. № ЛЮ-0000072 від 13.01.2009 р.);

до 20.03.09 р. –8 462,40 грн.( накл. № ЛЮ-0000235 від 29.01.2009 р.);

до 01.04.09 р. –9 627,60 грн.( накл. № ЛЮ-0000315 від10.02.2009 р.);

до 17.04.09 р. –7 372,80 грн.( накл. № ЛЮ-0000547 від 26.02.2009 р.);

до 25.04.09 р. –3 741,60 грн.( накл. № ЛЮ-0000649 від 06.03.2009 р.);

до 13.05.09 р. –8 882,88 грн.( накл. № ЛЮ-0000846 від 24.03.2009 р.).

Проте, відповідач не виконав свій обов’язок по оплаті поставленого позивачем товару.

06.04.2009 р. сторонами був підписаний акт звірки стану розрахунків, який підтверджує наявність заборгованості відповідача, що виникла внаслідок не оплати поставленого позивачем товару, в розмірі 39204,48 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 39 204,48 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 1172,70 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на положення Господарського кодексу України, яким передбачено, що за порушення договірних зобов’язань стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойка застосовується у вигляді штрафу, пені.

Як передбачено ч. 1 ст. 547 та ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 11.1. договору визначено, що сторони погодили відповідальність за порушення положень договору у Додатку № 1 до договору. Однак такого документу до суду позивачем надано не було.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 146,59 грн. процентів річних станом на 31.05.2009 р. та 270,55 грн. інфляційних втрат станом на 30.04.2009 р.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 188,51 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Період нарахування Індекс інфляції за періодСума боргуСума інфляційних витрат, грн.

04.03.09 - 30.04.09102,31 117,2025,70

20.03.09 - 30.04.09100,98 462,4076,16 01.04.09 - 30.04.09100,99 627,6086,65

Всього 188,51 Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 145,86 грн. за таким розрахунком суду: Період нараховування К-сть днів Сума боргуСума 3% річних 04.03.09 - 31.05.09891 117,208,17 20.03.09 - 31.05.09738 462,4050,77 01.04.09 - 31.05.09619 627,6048,27

17.04.09 - 31.05.09457 372,8027,27

25.04.09 - 31.05.09373 741,6011,38

Всього 145,86 З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 39 538,85 грн. З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О’Кей Україна" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13, ідентифікаційний код 34356884) на користь Приватного підприємства "Лютий" (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 32-Б, кв. 119, код ЄДРПОУ 31865256, п/р 26003301006950 у ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) 39204 (тридцять дев’ять тисяч двісті чотири) гривні 48 коп. основного боргу, 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 51 коп. інфляційних витрат, 145 (сто сорок п’ять) гривень 86 коп. процентів річних, 395 (триста дев’яносто п’ять) гривень 39 коп. державного мита та 302 (триста дві) гривні 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 21.10.2009 р.