Рішення № 64644333, 09.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21826/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарях: Рудь Р.Г., Ліщук А.О., Швидкій Л.В., Наумовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Сетам», Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Юлія Павлівна про визнання недійсними електронних торгів, акту державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна,

в с т а н о в и в :

Позивачі у грудні місяці 2015 року звернулись до суду із позовом, в якому просили визнати електронні торги від 16 листопада 2015 року, проведені Державним підприємством «Сетам» та акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.11.2015 року недійсними.

Під час судового розгляду справи позивачі неодноразово збільшували та зменшували позовні вимоги. З урахуванням останньої редакції позову від 06.12.2016 року ( Т.4 а.с.88-92) позивачі просять суд визнати недійсними електронні торги від 16 листопада 2015 року, проведені державним підприємством "Сетам"; протокол № 128611 від 16.11.2015 року проведення електронних торгів та свідоцтво про право власності на 1/3 частину кварити АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвой Ю.П. 30 листопада 2015 року та зареєстрованого в реєстрі № 1633. Визнати дії державного виконавця ВДВС Дніпровського районного правління юстиції у м. Києві з реалізації майна, підготовки електронних торгів незаконними та акт державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 30 листопада 2015 року недійсним.

Мотивуючи вимоги тим, що на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2010р. про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ОСОБА_5 у сумі 1 637 253,70 грн., 16 листопада 2015 року були проведені електронні торги з продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала їм, позивачам, на праві спільної власності.

Позивачі вважають, що електронні торги проведені з порушенням норм чинного законодавства, так як вони не були повідомлені про виконавчі дії, про здійснення оцінки майна, про час призначення електронних торгів, про початкову ціну прилюдних торгів, про здійснення уцінки майна. Також позивачі стверджували, що продаж частки майна було здійснено без її виділу за завищеною ціною, і торги проведені тільки за участю одного покупця.

Крім того, за п. 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджений акт державний виконавець надсилає переможцеві торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та Організатору. Боржнику ОСОБА_3 ні після торгів ні на час розгляду справи в суді акт державного виконавця про торги не вручено і не направлялось. Проте, в той же день ОСОБА_4 30.11.2015 року отримав свідоцтво про право власності на 1/3 частку квартири, посвідчене приватним нотаріусом на підставі акта державного виконавця.

Позивачі вказують, що за правилами ч. 5 ст. 206 ЦК України правочин повинен мати на меті - настання реальних правових наслідків. Відповідч ОСОБА_4 не мав на меті придбання житла, а прийняв участь в торгах з метою наживи за рахунок співвласників спірної квартири, запропонувавши їм придбати 1/3 частки квартири за значно завищеною ціною.

З означених підстав позивачі просять про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2016 року залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Патрєву Юлію Павлівну.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов, з урахуванням доводів якими він обґрунтовується просила про задоволення позовних вимог. Додатково зазначила, що боржник ОСОБА_3, являється власником іншого рухомого і не рухомого майна. Разом з тим, державним виконавцем, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», було звернено стягнення на частку у спільному майні позивачів без її визначення у встановленому законом порядку.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позові. Одночасно ОСОБА_1 суду пояснила, що з 1988 року по 1993 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 Від даного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_2 20.05.1993 року позивачами спільно було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1.

У зв»язку із борговими зобов»язаннями ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 на підставі судового рішення від 18.06.2010 року та виданого виконавчого документа, було відкрито виконавче провадження в межах якого продано з прилюдних торгів 1/3 частини квартири, якою позивачі володіють спільно. Позивач вважає, що було порушено процедуру проведення електронних торгів, оскільки про них ні їй ні боржнику нічого не було відомо.

З підстав викладених у позовній заяви, виходячи з доводів, якими обґрунтовує вимоги її представник, а також наданих нею пояснень позивач просить суд про задоволення позову.

Представники відповідача Державного підприємства «Сетам», у судовому засіданні заперечували проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях (Т. 1 а.с. 111-114, 118-122) та пояснили, що ДП "Сетам" відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 № 1885/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 з 25 жовтня 2015 року є організатором електронних торгів та уповноважене на убезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком.

16.11.2015 року відбулись електронні торги з реалізації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Переможцем даних електронних торгів став ОСОБА_4

Частинами 3, 4 розділу III Тимчасового порядку передбачено, що організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з внесення інформації про лот у Систему. Інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше за один місяць до дати завершення електронних торгів.

Система - інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги.

Організатор забезпечує постійний доступ органам державної виконавчої служби, учасникам та спостерігачам до Системи з метою отримання відомостей про хід електронних торгів(частина 2 розділу І Тимчасового порядку).

Отже, Позивачі без жодних перешкод, могли ознайомитися з інформацією про лот, дату, час проведення електронних торгів, адже Система відкрита для всіх користувачів мережі Інтернет.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо призначення прилюдних торгів, то представник відповідача вважає, що такі дії (бездіяльність) державного виконавця, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом і не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними.

На думку представника відповідача позивачами не доведено належними і допустимими доказами, що прилюдні торги проводилися з порушенням чинного законодавства України.

Крім того зазначив, що ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2010 року у цивільній справі № 22-6663 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, накладено арешт на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

А тому обставина належності ОСОБА_3 на праві власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, на думку представника відповідача, не потребує додаткового доказування відповідно до положень ст. 61 ЦПК України.

Виходячи із п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку представник відповідача зазначає, що на організатора електронних торгів не покладено обов'язок письмово повідомляти боржника про проведення електронних торгів у разі, якщо майно відносно якого проводяться електронні торги не є предметом іпотеки.

З означених підстав у задоволенні позову просив відмовити.

Представник Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судовому засіданні також заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях (Т. 1 а.с. 126-137; Т. 4 а.с. 23-34).

Зокрема зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист № 2-1018 виданий 18.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1 639 073,70 грн. заборгованості.

27.05.2015 року до відділу надійшов висновок з незалежної оцінки майна 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

29.05.2015 року державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження направлено копію висновку експерта для ознайомлення.

Оскільки оскаржень від сторін до відділу не надходило, 19.06.2015 року державним виконавцем направлено пакет документів для реалізації майна боржника 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, на прилюдних торгах.

31.08.2015 року та 13.10.2015 року електронні торги не відбулись у результаті чого двічи було здійснено уцінку майна.

25.11.2015 року до відділу надійшла заява від ОСОБА_4, який повідомив що є

переможцем електронних торгів, та надав всі підтверджуючі матеріали.

30.11.2015 року державним виконавцем в порядку Закону України «Про виконавче

провадження» складено акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Крім того повідомив, що протягом п»яти років не вдалося виявити іншого мана, за рахунок якого можливо виконати рішення суду (розшук транспортних засобів боржника виявився без результатним).

Стосовно повідомлення боржника або про проведення виконавчих дій - неодноразово державним виконавцем на адресу боржника направлялись поштою рекомендовані листи з вимогою явитись стосовно виконання рішення суду, а також неодноразові примусові приводи працівниками органів внутрішніх справ, які виявились без результатними.

Копія експертного висновку про оцінку майна боржника, також була відправлена на адресу позивачів, проте листи і повідомлення повертаються з пошти за закінченням терміну зберігання, що не свідчить про неналежне повідомлення позивачів державним виконавцем.

А відтак у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях ( Т. 4 а.с. 36-49). Вважав позов безпідставним та необґрунтованим. Пояснив, що 24.05.2011 року за участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державним виконавцем було складено акт опису і арешту майна, в якому було зазначено, що арештоване майно підлягає реалізації. Таким чином, позивачам було відомо про намір та можливість реалізації арештованої 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повідомлена про електронні торги особисто від нього, проте вважали, що як співвласники матимуть переважне право на набуття у власність 1/3 частини квартири, а тому свідомо не цікавились проведенням електронних торгів.

На його думку 16.11.2015 року було дотримано процедуру визначену Тимчасовим положенням про порядок проведення електронних торгів і підстав для визнання їх недійсними не має.

Крім того зазначив, що права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушені, оскільки право власності на їх частки не оспорюється, а тому вони не мають права на звернення до суду з даним позовом.

Представник третьої особи ОСОБА_5 заперечував проти позову в повному обсязі, з підстав викладених представниками відповідачів та відповідача ОСОБА_4, якими вони обґрунтовували свої заперечення.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Ю.П. у судове засідання не з»явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у розумінні ст. 74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Вислухавши пояснення представника позивача, позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідачів, відповідача ОСОБА_4, представника третьої особи - ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи № 2-2018/1/2010 у трьох томах, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.07.2010 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-2018/1 виданого 18.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягненя з ОСОБА_3 заборгованості на користь ОСОБА_5 у сумі 1 639 073,70 грн. (Т. 1 а.с. 140).

Як убачається із матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.05.1993 року виданого Дніпровською районною державною адміністрацією належала на праві власності позивачам - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3( Т. 1 а.с. 11).

24.05.2011 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Описане майно було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 під підпис. (Т. 1 а.с. 19,20).

27.08.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні для надання оціночних послуг майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. (Т. 1 а.с. 155).

Згідно висновку з незалежної оцінки майна, проведеної оцінювачем ТОВ "Українська експертна група" Антоновим В.О., станом на 25 січня 2015 року ринкова вартість 1/3 частини квартири становить 225 506,00 грн. (Т. 1 а.с.26)

ДП "Сетам" відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 № 1885/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 з 25 жовтня 2015 року є організатором електронних торгів та уповноважене на убезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком.

Відповідно до п. 3.1. Тимчасового Положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», (далі - Тимчасове положення), орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року витребувано у ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві матеріали виконавчого провадження, проте останні не містять договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, у тому числі і 1/3 частки вищезазначеної квартири.

25 серпня 2015 року електронні торги не відбулися у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців. (Т. 1 а.с. 161).

03.09.2015 року державний виконавець здійснив переоцінку майна на 5% та визначив вартість майна після переоцінки у сумі 214 230,70 грн. і передав майно на реалізацію з електронних торгів. (Т. 1 а.с. 162).

07.10.2015 року електронні торги повторно не відбулися у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців. (Т. 1 а.с. 164).

16.10. 2015 року державний виконавець здійснив переоцінку майна на 15% та визначив вартість майна після переоцінки у сумі 191 680,10 грн. і передав майно на реалізацію з прилюдних торгів. (Т. 1 а.с. 165).

16 листопада 2015 року відбулися електронні торги з продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, за ціною 191 680,10 грн.

За даними протоколу проведення електронних торгів № 128611 від 16.11.2015 року переможцем торгів визначено ОСОБА_4

За результатами реалізації арештованого майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві складено акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 30.11.2015 року № 124/13, який затверджено начальником ВДВС (Т. 1 а.с. 16.17).

30.11.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. (Т. 1 а.с. 108-110).

У постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012р. справа 6-116цс12 та від 13 лютого 2013 року справа № 6-174цс12, які прийнято за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, які є обов'язковою для всіх судів України відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України , підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. При цьому порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Також у постанові Верховного Суду України зазначено, що при розгляді спору про визнання прилюдних торгів недійсними судам необхідно встановити чи дотримані спеціалізованою організацією вимоги п. 3.11 Тимчасового положення про повідомлення боржника про час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до п. 3.11. Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

На підтвердження вказаних вимог та повідомлення боржника - позивача ОСОБА_3 про проведення електронних торгів суду не надано належних та допустимих доказів.

25 серпня 2015 року та 07 жовтня 2015 року електронні торги не відбулися у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців.

Пунктами 4.6. та 4.7. Тимчасового положення визначено, що повторні прилюдні торги проводяться не раніше ніж через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів, порядок підготовки і проведення прилюдних торгів, визначений цим Положенням, є обов'язковим у разі проведення повторних торгів.

На підтвердження повторного повідомлення боржника про проведення повторних прилюдних торгів 16.11.2015 року та ціну продажу, відповідачем також не надано суду належних та допустимих доказів.

Відповідно до п. 2, 92 та 99 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і підлягають доставці додому; адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а у разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

Виходячи з вищевикладеного, боржник вважається належним чином повідомленим про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна в тому разі, коли спеціалізованою організацією не лише відправлено на адресу такого боржника листа про день та час проведення прилюдних торгів, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Вказані вимоги ДП «Сетам» дотримані не були.

Пунктом 3.5. Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація, яка проводить прилюдні торги, не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення прилюдних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті та не менше ніж на трьох загальнодоступних веб-сайтах на вибір спеціалізованої організації інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Відповідна інформація розміщується на загальнодоступних веб-сайтах на термін не менше, ніж до дати проведення прилюдних торгів. Одночасно ця інформація має бути розміщена не менше ніж у двох друкованих засобах масової інформації, які розповсюджуються за місцезнаходженням майна, що реалізується.

Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту уцінки майна.

До матеріалів справи не надано доказів на підтвердження публікації оголошення у газеті, що розповсюджується у м. Києві, з інформацію про проведення прилюдних торгів 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, ДП «Сетам» було допущено порушення порядку та процедури визначеної Тимчасовим положенням для проведення електронних торгів.

Питання щодо здійснення підготовки державним виконавцем та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізації арештованого майна визначені у пп. 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція), яка розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження» і визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Інструкцією про проведення виконавчих дій передбачено, що переоцінка майна проводиться державним виконавцем за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників. Повідомлення боржнику повинно бути направлено рекомендованим листом.

Однак, державним виконавцем суду не було надано належних доказів на підтвердження виконання даних вимог Інструкції. Приєднані до матеріалів справи належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ( Т. 2 а.с. 45-247; Т. 3 а.с. 1-211) не містять даних належного повідомлення боржника про переоцінку майна.

Судом було роз»яснено учасникам процесу їхні права та обов»язки, зокрема вимоги ст.ст. 10,60 ЦПК України, відповідно до яких обов»язок по доведенню тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони.

Не зважаючи на тривалий розгляд справи у суді, сторона відповідача не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження належного повідомлення боржника про ціну продажу 1/3 частини квартири та про дату, час і місце проведення прилюдних торгів.

З наданих суду документів убачається належне повідомлення боржника ОСОБА_3 26.11.2014 року та 23.12. 2014 року при направленні на його адресу ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві листів (Т. 1 а.с. 156,188, Т 3 а.с. 69). Разом з тим, дані повідомлення не підтверджують факту належного повідомлення боржника про переоцінку майна чи про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, які були проведені у 2015 році.

Суд вважає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу 1/3 частини квартири, про переоцінку майна, чим суттєво було порушено їх права.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача щодо відсутності у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права вимоги з даним позов у зв»язку із відсутністю підстав, з огляду на які можна вважати, що їх права під час проведення електронних торгів були порушені. Оскільки заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюванні результатів торгів. Оспорюючи торги, позивач довів суду конкретні факти порушення встановлених правил організації та порядку проведення торгів, а також їх майнові права і інтереси, як співвласників майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

За положеннями чинного законодавства, реалізація майна на аукціоні полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону.Складання за результатами їх проведення Акту про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином.

Таким чином враховуючи, що відчуження майна з торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину, а саме ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Зважаючи на зміст ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання таких торгів недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з того, що суд дійшов до висновку про допущені порушення при проведенні електронних торгів, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання останніх недійсними та визнання недійсним акту про їх проведення.

Надаючи оцінку доказам наданим сторонами, а також повно і всебічно перевіривши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної власності позивачам на підставі свідоцтва про право власності на житло без виділу часток кожного із співвласників.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Матеріали справи не містять ухвали суду щодо визначення частки майна боржника - ОСОБА_3 у майні - квартирі АДРЕСА_1, яким він володів спільно з позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, або іншого належного та допустимого доказу на підтвердження належності боржнику на праві власності 1/3 частини квартири.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

А тому, суд не погоджується із твердженням представників відповідачів та відповідача, що право власності ОСОБА_3 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 встановлено ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.05.2010 року, якою було накладено арешт на 1/3 частини квартири, оскільки дана ухвала суду не визначала частки у праві спільної власності позивачів на квартиру. А отже доказів на підтвердження визначення частки у розмірі 1/3 на квартиру АДРЕСА_1, як частки у майні боржника, - суду не надано.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, що участь лише одного учасника при проведенні електронних торгів є порушенням Пордяку їх проведення, оскільки відповідно до пункту 4.3.Тимчасового положення, ( в редакції, яка діяла на момент проведення електронних торгів,) прилюдні торги проводяться за умови присутності принаймні одного учасника, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, пунктом 6.1. Тимчасового положення визначено, що після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 6.4. Тимчасового положення передбачено, що на підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Факт повного розрахунку ОСОБА_4 за придбане на електронних торгах майно підтверджується платіжними дорученнями (Т, 3 а.с. 177,178).

З огляду на означене, не заслуговують на увагу твердження представника позивача, що отримання відповідачем протоколу від 30.11.2015 року та свідоцтва про право власності на 1/3 частини в один і той же день є підставою для визнання їх незаконними.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» № 606-Х1У від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо, накладення арешту на майно , визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст. 18, 24, 27,32,33,55,57 цього Закону) , то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом( зокрема, ч.7ст.24 , ч.4ст.26, ч.3 ст.32, ч.3 ст.36 , ч.2 ст.57, ст.55, 85 Закону).

Таким чином, судом встановлено, що мало місце порушення Тимчасового положення та Інструкції при проведенні електронних торгів, (неповідомлення боржника про дату, час, місце проведення електронних торгів, ціну реалізації майна - п.3.11 Тимчасового положення), ці порушення вплинули на результати торгів, що в свою чергу призвело до порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає, що вищевикладені порушення Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна і Інструкції про проведення виконавчих дій, дають підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання електронних торгів від 16 листопада 2015 року, проведених державним підприємством "Сетам" оформлених протоколом № 128611 від 16.11.2015 року - недійсними, визнання недійсним акту про їх проведення, а також свідоцтва про право власності на 1/3 частину кварити АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_4 виданого за результатами проведення електронних торгів.

Крім того, за ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Сетам» на користь кожного з позивачів підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог по 487,20 грн. ( 1218,00 грн. х0,4х3:3).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 205, 215,650,655,656 ЦК України, Тимчасовим Положенням «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Сетам», Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Патрєва Юлія Павлівна про визнання недійсними електронних торгів, акту державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна - задовольнити частково.

Визнати недійсними електронні торги проведені 16 листопада 2015 року з реалізації 1/3 частини кварити АДРЕСА_1 (лот № 107005), результат яких оформлено протоколом проведення електронних торгів № 128611 від 16.11.2015 року.

Визнати недійсним Акт № 124/13 державного виконавця про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 30 листопада 2015 року.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на 1/3 частину кварити АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвой Ю.П. 30 листопада 2015 року та зареєстрованого в реєстрі № 1633.

Стягнути з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 487,20 грн. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_2 487,20 грн. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя