Рішення № 6464400, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/420 06.10.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна» до                    Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П.                               Загороднього про                    стягнення 91 172 ,78 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Шуман В.П. –представник за довіреністю від 05.08.2009 року;

від відповідача:          Харченко В.В. –представник за довіреністю № 323 від 07.04.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього про стягнення заборгованості і розмірі 81 307, 80 грн., пені у сумі 6 936,78 грн., з% річних у розмірі 895, 50 грн. та 2 032, 69 грн. збитків від інфляції за договором 495/1-СП від 07.07.2008 року.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.09.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 27.08.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, у судовому засіданні 07.09.2009 року представник позивача заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

          Суд на підставі частини 7 статті 811 ГПК України задовольнив подане позивачем клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

          Також, позивач у позовній заяві з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.

          Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалось в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.

          Представник відповідача у судове засідання 07.09.2009 року з’явився, однак витребувані ухвалою суду від 27.08.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав.

          Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.2009 року заявив клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та належним чином підготувати відзив на позовну заяву.

          Суд на підставі частини 3 статті 77 ГПК України задовольнив подане відповідачем клопотання, оголосивши перерву в засіданні до 14.09.2009 року.

          У судовому засіданні 14.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 14.09.2009 року з’явився, однак витребувані ухвалою суду від 27.08.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав.

          Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2009 року заявив клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання сторонам можливості укласти мирову угоду по справі.

          Представник позивача підтримав заявлене відповідачем клопотання.

          Суд на підставі частини 3 статті 77 ГПК України задовольнив подане відповідачем клопотання, оголосивши перерву в засіданні до 21.09.2009 року

У судовому засіданні 21.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та повторно заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.

          З огляду на те, що позивач повторно не надав доказів того, що відсутність арешту на грошових коштах, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив заяву про забезпечення позову.

          У судовому засіданні 21.09.2009 року судом оголошено перерву до 06.10.2009 року.

          Представник відповідача у судовому засіданні 06.10.2009 року заявив клопотання про розстрочку виконання рішення строком на чотири місяця та зменшення розміру пені до 1 000, 00 грн. у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          07.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством трестом «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (надалі –генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україна» (надалі –субпідрядник) укладено договір субпідряду № 495/1-СП на виконання комплексу будівельно-оздоблювальних робіт ж. б. 1, діл. 45, Троєщина, 14 мкрн. (надалі –договір).

          Відповідно до пункту 1.1 договору субпідрядник зобов’язався якісно і у встановлені строки виконати комплекс будівельно-оздоблювальних робіт житлового будинку № 1, діл. 45, Троєщина, 14 мкрн., а генпідрядник зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

          На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 146 262,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за серпень 2008 р. від 29.08.08 р. на суму 36 361,20 грн., за вересень 2008 р. від 30.09.08 р. на суму 86 498,00 грн., за жовтень 2008 р. від 30.10.08 р. на суму 23 403,60 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за серпень 2008 р. від 29.08.08 р., за вересень 2008 р. від 30.09.08 р., за жовтень 2008 р. від 31.10.08 р., які підписані сторонами та скріплені печатками.

          Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі підписаних довідки форми КБ-3 та актів виконаних робіт форми КБ-2в, які обраховуються згідно з ДБН Д1.1-1-2000 (із внесеними змінами і доповненнями) виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.

          Отже, роботи, виконані в серпні 2008 р., відповідач зобов’язаний був оплатити у строк до 05.09.08 р., роботи, виконані у вересні 2008 р., –у строк до 07.10.08 р., роботи, виконані у жовтні 2008 р. –у строк до 07.11.08 р.

          Відповідно до пункту 4.3 договору за надані послуги генпідряду позивач щомісячно сплачує відповідачу 3,27 % від вартості виконаних робіт без урахування ПДВ, крім того 20 % ПДВ від суми за послуги генпідряду шляхом вирахування з вартості виконаних робіт при розрахунках, вказаних у формі КБ-3.

          Згідно наявних в матеріалах справи актів на послуги генпідряду від 31.08.08 р., від 30.09.08 р. та від 31.10.08 р., які підписані сторонами та скріплені печатками, на виконання умов договору в серпні 2008 р. відповідачем були надані послуги генпідряду без урахування ПДВ на суму 990,84 грн., у вересні 2008 р. –на суму 2 357,08 грн. та у жовтні 2008 р. –на суму 637,75 грн. З урахуванням ПДВ 20 % вартість послуг, наданих в серпні 2008 р.,складає 1 189,01 грн., послуг, наданих у вересні 2008 р., –2 828,50 грн. та послуг, наданих в жовтні 2008 р., –765,30 грн.

          Таким чином, за роботи, виконані в серпні 2008 р., відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу 35 172,19 грн., за роботи, виконані у вересні 2008 р., –83 669,50 грн., за роботи, виконані в жовтні 2008 р., –22 638,30 грн.

          Згідно виписок по особовому рахунку позивача від 09.09.08 р., 19.09.08 р. та 24.03.09 р., наданих Відкритим акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит», відповідач в рахунок оплати робіт за договором 08.09.08 р. перерахував на поточний рахунок позивача 25 000,00 грн., 18.09.08 р. –10 172,19 грн. та 20.03.09 р. –25 000,00 грн.

          З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 81 307, 80 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Виходячи зі змісту договору, результат діяльності відповідача (виконання комплексу будівельно-оздоблювальних робіт житлових та офісних будинків) має зречевлений зміст. Тому, укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          У відповідності з частиною 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

          Частина 1 статті 854 ЦК України передбачає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 81 307, 80 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 936,78 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення відповідачем строків оплати останній сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

          Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          З огляду на те, що за роботи, виконані у вересні 2008 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 07.10.2008 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 08.10.2008 року. Як зазначалося вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому, нарахування пені за прострочення оплати робіт, виконаних у вересні 2008 року, має здійснюватися до 07.04.2009 року.

          Враховуючи вищевикладене та те, що пеню за прострочення оплати робіт, виконаних у вересні 2008 року, позивач розраховує починаючи з 24.03.2009 року, її розмір складає:

          58 669, 50 грн. (заборгованість) * 24 % * 15 (з 24.03.2009 року по 07.04.2009 року) / 365 = 578, 66 грн.

          У зв’язку з тим, що за роботи, виконані в жовтні 2008 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 07.11.2008 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 08.11.2008 року. З підстав, зазначених вище, нарахування пені за прострочення оплати робіт, виконаних в жовтні 2008 року, має здійснюватися до 07.05.2009 року.

          Враховуючи вищевикладене та те, що пеню за прострочення оплати робіт, виконаних в жовтні 2008 р., позивач розраховує починаючи з 24.03.2009 року, її розмір складає:

          22 638,30 грн. (заборгованість) * 24 % * 45 (з 24.03.2009 року по 07.05.2009 року) / 365 = 669, 85 грн.

          Таким чином, за розрахунком суду, загальний розмір пені становить 1 248, 51 грн.

          Відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Згідно пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України, суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання не заперечував.

          Враховуючи зазначене, суд задовольняє клопотання відповідача та стягує з відповідача пеню у розмірі 1 000,00 грн.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 895, 50 грн. та збитки від інфляції у розмірі 2 032, 69 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Розмір 3% річних за перерахунком суду складає:

          81 307,80 грн. (заборгованість) * 3 % * 134 (з 24.03.2009 року по 04.08.2009 року) / 365 = 895, 50 грн.

          Таким чином, позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 895, 50 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню У повному обсязі.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Розмір збитків від інфляції за перерахунком суду складає:

          81 307,80 грн. (заборгованість) * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % –81 307,80 грн. = 1 965, 56 грн.

          Отже, збитки від інфляції за перерахунком суду становлять 1 965,56 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

          Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на чотири місяців у зв’язку з перебуванням у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Згідно пункту 6 частини 1 статті 83 ГПК України, суд приймаючи рішення має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення № 27/420, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Таким чином, зважаючи на фінансовий стан відповідача, наявність інфляційних процесів та кризові явища у економіці держави, суд задовольняє клопотання відповідача та розстрочує виконання рішення на чотири місяці.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          При розподілі господарських витрат суд враховує, що часткове задоволення позову має місце, у тому числі, у зв’язку зі зменшенням розміру пені за клопотанням відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 232 ГК України, статтями 525, 526, 625, 837, 838, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6; код ЄДРПОУ 04012655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвест-Україн»(13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Леніна, 76, кім. 301; код ЄДРПОУ 34065317) заборгованість у розмірі 81 307 (вісімдесят одна тисяча триста сім) грн. 80 коп., пеню у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 895 (вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 50 коп., збитки від інфляції в розмірі 1 965 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 56 коп., 854 (вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 20 коп. державного мита та 221 (двісті двадцять одну) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Розстрочити виконання рішення наступним чином:

- 21 561, 05 грн. сплатити до 06.11.2009 року;

- 21 561, 04 грн. сплатити до 06.12.2009 року;

- 21 561, 04 грн. сплатити до 06.01.2010 року;

- 21 561, 04 грн. сплатити до 06.02.2010 року.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 21.10.2009 року