Ухвала суду № 64642299, 09.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/975/17 Головуючий І інстанції -

Справа № 640/12883/16-ц Ніколаєнко І.В.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач - Міненкова Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Кокоші В.В.

Пономаренко Ю.А.

за участю секретаря: Лашакової Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року Позивач звернулась до суду з позовом, яким просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чуловського В.А. № 12641 таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 01 серпня 2016 року було відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на майно позивача на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №12641 від 22.06.2016 року. Вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню з наступних підстав. На момент вчинення виконавчого напису нотаріусом в судовому порядку розглядається спір між позивачем та відповідачем справа № 640/7997/16-ц про визнання кредитного договору недійсним, та справа № 640/19629/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що оскільки вирішується спір за кредитним договором, він не може бути документом, який вказує на безспірність заборгованості. Приватним нотаріусом не дотримано змісту виконавчого напису, а саме не вказана дата народження та місце роботи позивача, що є порушенням п. 4 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Приватним нотаріусом не дотримано вимог ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «ПУМБ» в судовому засідання позов не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечувала, в позові просила відмовити. Відповідно до наданих письмових заперечень вказувала на те, що 01.04.2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 6220592, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позивачу кредит у розмірі 60 000,00 дол. США, а позивач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Між банком та позивачем 30.10.2009 року було підписано додаткову угоду № 8260178 до кредитного договору № 6220592 від 01.04.08 р., якою встановлено кредитні канікули по основному зобов'язанню та внесені зміни до додатку № 1 «Графіку погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом». Для вчинення виконавчого напису нотаріусу були надані оригінали наступних документів: кредитний договір № 6220592 від 01.04.2008 року; заява про вчинення виконавчого напису вих. № КНО-44.4.2./785 від 13.05.2016 р. разом з розрахунком заборгованості позивача станом за період з 01.04.2014 р. по 05.05.2016 р.; обліково-сальдові відомості по рахунках боржника з підтвердженням суми боргу зазначеному у розрахунках банку. Таким чином, нотаріус отримав всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, у тому числі підтвердження того, що позивач був належним чином обізнаний про порушення основного зобов'язання, та можливі наслідки не усунення вказаних порушень. Позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості, що стягнута згідно виконавчого напису, а відтак не має підстав вважати, що банком не була підтверджена безспірність вимог.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. до суду першої інстанції не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомляв.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Чуловського В.А. № 12641 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається, що підтвердженням безспірності вимог Банк надавав суду пропозицію Банку від 30.03.2016 року та заяву позивача від 13.10.2015 року , 04.04.2016 року в яких зазначено про згоду на застосування програми прощення по кредиту, про можливість сплати кредиту у менших розмірах ніж зазначено у Графіку, та можливість погашення половини заборгованості за кредитом (а.с.38-41). Зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 212-213 ЦПК України не вірно встановив обставини справи та невірно дав їм оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент вчинення приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. питання щодо недійсності вказаного договору вирішувалась в судовому порядку.

Частиною 12 ст.110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Отже, спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса майна розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Судовим розглядом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 22.06.2016 року вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №12641. Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по кредитному договору № 6220592 від 01.04.2008 року з ОСОБА_3 Стягнення проводиться за період з 01 квітня 2014 року по 05 травня 2016 року. Заборгованість складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 889,69 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на 05.05.2016 р. становить 173 587,68 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 15 081,39 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на 05.05.2016 р. становить 379 979,86 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 42 818,27 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на 05.05.2016 р. становить 1 078 818,35 грн.; строкова заборгованість за процентами в розмірі 93,89 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на 05.05.2016 року становить 2 365,59 грн.; сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 8000,00 грн. Разом сума заборгованості складає 1 642 751,48 грн.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Манерко Д.Д. від 01.08.2016 року відкрито виконавче провадження № 51819875.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (надалі - Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 2 цього ж Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

За правилами п.1.1 глави 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п.6.3. глави 16 цієї Інструкції, вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст.1050 ЦК України.

Таким чином, вчинення виконавчого напису можливо виключно за умови безспірності заборгованості про стягнення якої кредитор звернувся до нотаріуса.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду України по справі №6-141цс14, в якому викладено: «згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2016 року відкрито провадження по справі по справі № 640/19629/14-ц за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 03 червня 2016 відкрито провадження по справі по справі № 640/7997/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ПУМБ» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору № 6220592 від 01.04.2008 року.

Отже, на момент вчинення виконавчого напису вже існував спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором та визнання недійсним кредитного договору, а тому посилання ПАТ «ПУМБ» у своїй апеляційній скарзі на безспірність наявної заборгованості є безпідставними.

Вирішуючи спір, суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовані дані правовідносини, надав належну оцінку зібраним у справі доказам.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотримання вимог закону.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Н.О. Міненкова

Судді - В.В. Кокоша

Ю.А. Пономаренко