Рішення № 6463882, 22.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/323 22.10.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” До 1) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач-1)

2) Закритого акціонерного товариства “Магазин № 450” (надалі

відповідач-2)

Про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 156 709 грн. 68 коп., стягнення з відповідача-2 заборгованості в розмірі 1000 грн.

Суддя Ващенко Т.М. В засіданнях приймали участь:

Від позивача Перетятько В.Є. представник за довіреністю № б/н від 21.07.09.

Від відповідача-1 не зявився

Від відповідача-2 Пономарьова Ю.В. представник за довіреністю № б/н від 15.03.09.

Рішення прийнято 22.10.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 13.10.09. по 22.10.09.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та до Закритого акціонерного товариства “Магазин № 450” про:

- стягнення з відповідача-1 на користь позивача 69.376 грн. 15 коп. суми основного боргу, 62.438 грн. 53 коп. пені, 23.895 грн. неустойки - заборгованості у відповідності до умов договору від 30.07.07. № СУБ-07/М-35/16 суборенди (піднайму) нежитлового приміщення;

- стягнення з відповідача-2 на користь позивача 1000 грн. заборгованості у відповідності до умов договору поруки № 01/07 юр. від 01.07.08.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-1 в порушення умов Договору № СУБ-07/М-35/16 від 30.07.07. не виконано свого обовязку щодо сплати за користування орендованим приміщенням, в звязку з чим у Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКО”.

Крім того, в звязку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов Договору № СУБ-07/М-35/16 від 30.07.07., у відповідача-2, як поручителя виник борг перед позивачем у сумі 1000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.09. порушено провадження у справі № 30/323, розгляд справи було призначено на 16.09.09. о 16-15.

В судовому засіданні 16.09.09. представником відповідача-2 подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство “Магазин № 450” визнає позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що відповідачем-1 не було здійснено взяте на себе зобовязання по Договору суборенди, а у відповідача-2 наступив обовязок по оплаті на користь позивача коштів в розмірі 1000,00 грн., передбачених п. 1.1 Договору поруки від 01.07.08. № 01/07 юр.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.09. розгляд справи № 30/323 відкладено на 01.10.09. о 12-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.09. розгляд справи № 30/323 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 13.10.09. о 16-15.

В судовому засіданні 13.10.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 13.10.09. представники відповідачів не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 13.10.09. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.10.09. о 11-00 для виготовлення повного тексту рішення у справі № 30/323, про що сторін було повідомлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.09. у справі № 30/323.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКО” (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) було укладено Договір № СУБ-07/М-35/16 суборенди (піднайму) нежитлового приміщення (далі Договір суборенди), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 40,00 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 4.1 Договору суборенди, сторонами погоджено, що базова щомісячна орендна плата за цим Договором перераховується Орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця до 5 числа місяця, в якому надаються послуги з оренди.

Відповідно до п. 4.2 Договору суборенди, розмір базової щомісячної орендної плати за 40,00 кв. м становить 7070,00 грн.

У відповідності до п. 4.3 Договору суборенди, сторонами було погоджено, що починаючи з другого місяця оренди розмір орендної плати за один календарний місяць автоматично змінюється відповідно до формули, зазначеної в Договорі суборенди.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.07. між позивачем та відповідачем-1 було підписано додаткову угоду № 1 до Договору суборенди, відповідно до якої відповідач-1 прийняв у тимчасове платне користування додатково 20 кв. м нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Факт приймання передачі приміщення підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.12.07.

Таким чином, починаючи з 01.12.07. року відповідач-1 здійснював користування приміщенням загальною площею 60,0 кв. м.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 та умов Договору суборенди, а саме п. 4.2, орендна плата з 01.12.07. за користування нежитловим приміщенням загальною площею 60 кв. м становить 10605, 00 грн., в тому числі ПДВ.

У відповідності до матеріалів справи, 01.06.08. між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду до Договору суборенди, відповідно до умов якої, починаючи з 01.07.08. було змінено розмір базової орендної плати та розмір приміщення, що перебувало у платному користуванні відповідача-1, а саме, починаючи з 01.07.08. за 53,1 кв. м орендованої площі відповідач-1 повинен був сплачувати на користь позивача орендну плату в розмірі 11 947, 50 грн., у тому числі ПДВ за один місяць оренди.

У відповідності до п. 5.3.7 Договору суборенди, відповідач-1 зобовязався своєчасно та у повному обсязі здійснювати платежі за оренду та інші послуги.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги до відповідача-1 посилається на те, що в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору суборенди Фізична особа підприємець ОСОБА_1 останній платіж по Договору суборенди здійснив 03.07.08. в розмірі 10500,00 грн., який був зарахований позивачем як погашення боргу по орендній платі за червень 2008 р. в розмірі 8191,15 грн. та частково в розмірі 2308,85 грн. як часткову орендну плату за липень 2008 р.

Позивач вказує на те, що починаючи з 04.07.08. відповідач-1 взагалі перестав вносити орендні платежі за користування спірним приміщенням.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги до відповідача-2 позивач зазначає, що 01.07.08. між Закритим акціонерним товариство «Магазин 450»(Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКО” (Кредитор) було укладено Договір поруки № 01/07 юр (далі Договір поруки), відповідно до умов якого (п. 1.1) Поручитель поручився перед кредитором за виконання обовязку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Боржник) згідно умов Договору № СУБ-07/М-35/16 суборенди нежитлового приміщення від 30.07.07. Розмір зобовязань за Договором поруки становить 1000,00 грн.

У відповідності до п. 3.1 Договору поруки передбачено, що Поручитель зобовязаний у разі порушення Боржником обовязку за Договором суборенди, що передбачений п. 1.1 Договору поруки, самостійно виконати зазначений обовязок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 2 днів.

Позивач вказує на те, що оскільки відповідач-1 не дотримався своїх зобовязань по Договору суборенди, у відповідача-2 настав обовязок сплати позивачу кошти в розмірі 1000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 3.1 Договору суборенди сторонами було погоджено строк дії Договору з моменту його підписання до 31.05.08. Продовження строку оренди можливе лише за умови підписання сторонами відповідної угоди.

Як вбачається з Додаткової угоди № 1 від 01.06.08. до Договору суборенди, сторонами було продовжено строк дії даного Договору до 31.05.09.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з тим, що відповідач-1 тривалий час не здійснював оплату орендної плати за користування спірним приміщенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКО” скориставшись своїм правом, передбаченим п. 6.2. Договору суборенди, на адресу відповідача-1 надіслав лист - повідомлення № 844 від 03.10.08. про розірвання Договору суборенди з 05.10.08.

У вищезазначеному листі-повідомленні ТОВ «ЕКО», у зв'язку з розірванням Договору суборенди просило Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 повернути орендоване ним приміщення.

В звязку з тим, що відповідач-1 заборгованість з орендної плати за користуванням приміщенням за Договором суборенди позивачу не сплатив та приміщення не повернув, позивачем на адресу відповідача-1 було повторно надіслано лист-вимогу № б/н від 22.10.08. про звільнення спірного приміщення та повернення його ТОВ «ЕКО»до 25.10.08., а також предявлена вимога щодо погашення заборгованості за оренду приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.06.08. до Договору суборенди, сторонами було продовжено строк дії даного Договору до 31.05.09.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором .

Таким чином, можна зробити висновок, що сторонам у відповідності до вищевикладеного, надається право встановити можливість розірвання договору у самому договорі оренди.

Як вбачається з Договору суборенди, а саме, відповідно до п. 6.2, сторонами було погоджено, що Орендодавець (позивач) має беззаперечне право дострокового розірвання цього Договору в односторонньому порядку якщо Суборендар (відповідач-1) затримує платежі більше ніж на 15 календарних днів.

Але як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 спірного приміщення у строк до 25.10.08. не звільнив та по акту приймання-передачі приміщення позивачу не передав, а також заборгованості з орендної плати не погасив.

У відповідності до п. 5.2.2 Договору суборенди передбачено, що Орендодавець має право у випадку затримки Суборендарем платежів за цим Договором на строк понад 15 календарних днів звільнити приміщення від майна Суборендаря та передати приміщення в користування третім особам.

Враховуючи вищевикладене, позивач користуючись своїм правом, передбаченим п. 5.2.2 Договору суборенди, в звязку з систематичною несплатою відповідачем-1 орендної плати за користування спірним приміщенням, 01.01.09. передав частину спірного приміщення площею 14,1 кв.м, що перебувало у користуванні відповідача-1 іншій особі, про що було укладено Додаткову угоду № 1 від 01.01.09. до Договору суборенди між ТОВ «ЕКО»та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4.

Передача частини спірного приміщення площею 14,1 кв. м Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_4 підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.01.09, копія якого залучена до матеріалів справи.

Оскільки відповідач-1 не повернув позивачу спірного приміщення та не підписав відповідного акту про повернення орендованого приміщення, він повинен сплачувати орендну плату за його користування включно до моменту звільнення приміщення від майна відповідача-1, а саме до 31.12.08., оскільки 01.01.09. частину приміщення було передано в орендне користування іншій особі.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач-1 в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по оплаті суборендованого приміщення в сумі 69376,15 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” щодо стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми основного боргу в сумі 69376,15 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач-1 припустився прострочення оплати за суборендоване приміщення, позивач на підставі п. 7.1 Договору суборенди просить суд стягнути на свою користь з відповідача-1- 62438,53 грн. пені.

Відповідно до п. 7.1 Договору суборенди передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати платежів за цим договором, Суборендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше максимальної ставки, передбаченої чинним законодавством України на момент погашення заборгованості.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, яка заявлена до стягнення в розмірі 62438,53 грн. встановив, що її нарахування здійснено з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

При укладанні Договору суборенди сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобовязання щодо оплати орендних платежів, а саме, пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач-1 не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.1 Договору суборенди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір якої, за розрахунками суду становить 8343,35 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача -1 пені в сумі 8343,35 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача суми пені в розмірі 54095,18 грн. - позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що розрахунок суми пені здійснений позивачем з порушенням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Крім того, позивач на підставі п. 7.9 Договору суборенди просить суд стягнути з відповідача-1 неустойку в розмірі 23895,00 грн.

Відповідно до п. 7.9 Договору суборенди передбачено, що якщо Суборендар не виконує своїх зобовязань по поверненню приміщення, Орендодавець має право вимагати від Суборендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за весь час затримки.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача-1 неустойки в розмірі 23895,00 грн.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” до Закритого акціонерного товариства “Магазин № 450” про стягнення з відповідача-2 на користь позивача 1000,00 грн. заборгованості у відповідності до умов Договору поруки № 01/07 юр. від 01.07.08. суд приходить до висновку про їх задоволення, оскільки як встановлено, відповідач-1 в порушення покладеного на нього законом та Договором суборенди обовязку по оплаті суборендованого приміщення в сумі 69376,15 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” (03045, м. Київ, проспект Науки, 8, код ЄДРПОУ 32104254) 69376 (шістдесят девять тисяч триста сімдесят шість) грн. 15 коп. основного боргу, 8343 (вісім тисяч триста сорок три) грн. 35 коп. пені, 23895 (двадцять три тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 00 коп. неустойки, 1016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 14 коп. державного мита та 153 (сто пятдесят три) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення 54095 (пятдесят чотири тисячі девяносто пять) грн. 18 коп. пені - в позові відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Магазин № 450” (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код ЄДРПОУ 21579518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” (03045, м. Київ, проспект Науки, 8, код ЄДРПОУ 32104254) 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. боргу, 10 (десять) грн. 00 коп. державного мита та 1 (одна) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко