Рішення № 6463600, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/405-16/332 06.10.09 За позовомКолективного підприємства «Авангард» ДоВерховної Ради Автономної Республіки Крим Треті особи1)Фонд державного майна Автономної республіки Крим;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс-Юг»

Провизнання недійсною постанови Суддя Ярмак О.М.

Представники: Від позивачаТруш В.Н. за дов. Від відповідачаКапліна Л.О. за дов.

Від третіх осібне з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Пред'явлені позовні вимоги про визнання недійсною постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим №1863-2/01 від 20.06.2001р. «Про внесення доповнення в перелік майна яке належить Автономній Республіці Крим, підлеглого приватизації». Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.08р. по справі №36/405 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.08р. по справі №36/405 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.08р. по справі №36/405 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.09р. по справі №36/405 постанову Київського апеляційного суду від 08.12.08р. та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.08р. по справі №36/405 скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірною постановою були обмежені майнові права трудового колективу Колективного підприємства “Авангард”, оскільки після прийняття зазначеної постанови було прийнято рішенням про відчуження майна, що не належить державі, без згоди членів трудового колективу Комунального підприємства “Авангард”, що суперечить положенням чинного законодавства України. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що споруда котельні входить в єдиний майновий комплекс КП “Авангард”, а тому є власності позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ст. 138 Конституції України до відання Автономної Республіки Крим віднесено управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Аналогічні повноваження Автономної Республіки Крим закріплені в п. 20 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року №350-ХІУ.

Відповідно до абзацу 2 п.1 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, затвердженого постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.04.1999р. №459-2/99, суб’єктом права власності Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Відповідно до п. 5.2 п. 5 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, рішення про приватизацію, що належить Автономній Республіці Крим, приймає Верховна Рада автономної Республіки Крим.

Керуючись зазначеними положеннями Верховна Рада Автономної Республіки Крим постановою від 18 жовтня 2000 року №1465-2/2 затвердила Перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим, що підлягає приватизації.

Постановою від 20 червня 2001 року №1863-2/01 Верховна Рада Автономної Республіки Крим доповнила зазначений Перелік, включивши до нього будинок колишньої котельної, що розташований у м. Сімферополі по вул. Козлова, 19.

Ґрунтуючись на викладених вище доводах відповідач вважає, що оспорювань постанову прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України, нормативно –правовими актами Автономної Республіки Крим та без порушення права та охоронюваних законом інтересів позивача.

Третя особа 2 заперечила проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що постанова відповідача була прийнята із дотриманням вимог основного закону та інших нормативно-правових актів та у межах своєї компетенції, оскільки відповідач при прийнятті вищезазначеної заяви керувався вимогами основного закону та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, на думку третьої особи 2, позивачем при подачі позовної заяви був пропущений строк позовної давності.

Третя особа 1 вимог суду, викладених в ухвалах від 15.06.09р., 11.08.09р. та 08.09.09р. не виконала, письмового відзиву на позов не надала, свого представника в судові засідання не направляла, хоч була належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, в с т а н о в и в:

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 р. “Про внесення доповнення до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 200 року №1465-2/2000”перелік майна, що належить АР Крим та підлягає приватизації, затверджений Постановою ВР АР Крим від 18.10.2000 р. №1465-2/2000 був доповнений рядком 33 наступного змісту: будівля колишньої котельної по вул. Козлова, 19 в м. Сімферополі.

Наказом Сімферопольської виробничо-комерційної фірми “Фотон” №217 від 20.03.1994 р. “Про будівництво та реконструкцію виробничих площ заводу “Авангард” на майданчику по вул. Севастопольська, 42” було вирішено відновлені будівлі та споруди на майданчику по вул. Севастопольська, 42 поставити на баланс заводу “Авангард” як колективну власність ВКФ “Фотон”.

Наказом Орендного підприємства Сімферопольської виробничо-комерційної фірми “Фотон”№425 від 22.08.1995 р. “Про реорганізацію” завод “Авангард” був реорганізований у дочірнє підприємство “Авангард” колективного підприємства “Кримфон”, що входить до складу Сімферопольського оперативно-виробничого об'єднання “Фотон”. Вказаним наказом було вирішено майно, що знаходиться на балансі філії та є власністю СВКФ “Фотон”, передати на баланс заводу “Авангард” у вигляді установчого внеску КП “Кримфон”.

Серед іншого майна, заводу “Авангард” від ОП СВКФ “Фотон” було передано приміщення котельної з прибудовами, що підтверджується актом від 19.09.1995 року приймання-передачі будівель та споруд на площах по вул. Севастопольська, 42.

Згідно з вищезгаданим актом передачі колективного майна, яке передається орендним підприємством Сімферопольської виробничо-комерційної фірми “Фотон” у власність заводу “Авангард” від 19.09.1995 р. ОП СВКФ “Фотон” було передано, а дочірнім підприємством “Авангард” прийнято паї у вигляді колективного майна, серед яких, у тому числі, передбачена і будівля котельної по вул. Севастопольська, 42.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Статуту Колективного підприємства “Авангард”, КП “Авангард” є правонаступником заводу “Авангард” ДП КП “Кримфон”, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1538 від 01.09.1995 р.

Згідно зі ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”, який діяв на час передачі позивачеві майна, майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 вказаного Закону, джерелом формування майна підприємства є, у тому числі, грошові та матеріальні внески засновників.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства його основних фондів, оборотних коштів та іншого використовуваного ним майна здійснюється тільки у випадках, передбачених законами України (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про підприємства в Україні».

Таким чином, приймаючи до уваги також те, що колективним підприємством, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні»є підприємство засноване на власності трудового колективу, після передання позивачеві будівлі котельної з прибудовами вказане майно стало власністю трудового колективу позивача.

Відповідно до листа Фонду державного майна Криму №1136/1 від 20.101993р., ОП СВКФ “Фотон” була надана згода на списання у встановленому порядку будівель та споруд по вул.. Севастопольській, 42 у зв’язку з повним зношенням.

Оскільки списана котельна не була демонтована та не витребувана Фондом майна, була здійсненна її реконструкція, після чого були підписані акт здачі - приймання підрядних робіт по будівлі котельні від 30.09.1995 року та акт приймання закінченого будівництвом будівель та споруд заводу “Авангард”, з яких вбачається, що відновлювальний ремонт будівель та споруд здійснювався робітниками заводу “Авангард”, роботи по реконструкції корпусів заводу “Авангард” виконані відповідно до проекту, будівельних норм та правил та відповідають вимогам приймання закінчених будівництвом об’єктів.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України «Про підприємства в Україні»вилучення об’єктів соціально –культурного та побутового призначення, житла, збудованих за рахунок коштів підприємств, місцевими Радами народних депутатів або іншими органами без згоди власника та трудового колективу підприємства не допускається.

Відповідно з ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України “Про власність” держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів” №02-5/35 від 21.01.2000 р. (зі змінами та доповненнями) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного, законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації —позивача у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що у зв'язку з прийняттям відповідачем спірної постанови було порушено майнове право трудового колективу позивача, суд вважає, що позовні вимоги Колективного підприємства “Авангард” є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами-справи та підлягають задоволенню в повному обсягу.

Клопотання Верховної Ради АР Крим про застосування позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на те, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Таким чином, клопотання Верховної Ради АР Крим про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 158 - 163, п. 4 ст. 167, ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

          В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати недійсною Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим №1863-2/01 від 20.06.2001 р. “Про внесення доповнення до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 200 року №1465-2/2000”.

2. Стягнути з Верховної Ради Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18; код 31057806) на користь Колективного підприємства «Авангард»(м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 42; код 20695949) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя                     О.М.Ярмак           

Рішення підписано 15.10.2009р.