Рішення № 6463568, 09.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/436 09.09.09 За позовом          Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до                    Дочірнього підприємства «Алекс-Гранд» про                    відшкодування шкоди в сумі 8 035,20 грн.

                                                                                                    Суддя Сташків Р.Б.

За участю представників сторін:

від позивача –           Панченко Н.В., представник за дов. №16/1780 від 27.04.2009;

від відповідача –          не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Алекс-Гранд»(далі –відповідач) про стягнення збитків у сумі 8035,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору №06-Z/01-041-00027 добровільного страхування наземного транспортного засобу, звіту №1604 від 3011.2007 про визначення вартості завданого збитку ПП Шевчено Ю.В., постанови Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2007 у справі №3-72715/2007, страхового акта №СТ/07/3796 від 25.01.2008, наказу №СТ/07/3796 від 25.01.2008 виплатив відповідачу страхове відшкодування в сумі 14526,64 грн.

Відтак, ТДВ СК «Альфа-Гарант»отримало право вимоги від винної особи –Артемненко І.Д. –суми в розмірі виплаченого страхового відшкодування –14529,64 грн. та витрати, пов’язані з ДТП, а саме витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 330 грн., а всього –14856,64 грн.

06.05.2008 позивач звернувся до Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до Артеменко І.Д. про відшкодування матеріального збитку в порядку регресу. Під час розгляду справи в суді було встановлено, що ДП «Апекс-Грант»отримало кошти від Артеменко І.Д. у розмірі 36951,63 грн., чим порушило законне право ТДВ СК «Альфа-Гарант»зворотної вимоги.

З метою досудового врегулювання спору, 15.08.2008 позивач звернувся до відповідача з претензією №3413/1 про повернення страхового відшкодування у розмірі 14526,64 грн., витрат на автотоварознавчу експертизу у розмірі 330 грн., а також витрати на оплату державного мита у розмірі 148,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн.

Як зазначив позивач, відповідач звернувся до позивача із заявою про призупинення регресної справи та погодженням на повернення суми збитку у розмірі 15035,20 грн. однак, повернув лише частину страхового відшкодування у розмірі 7000 грн.

Отже, на момент звернення до суду відповідач так і не повернув частину страхового відшкодування та інших витрат понесених позивачем у розмірі 8 035,20 грн.

Відповідач письмового відзиву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), в судові засідання не з’явився, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №07755361.

Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою зазначено у позовній заяві: 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Гната Юри, 9, кв. 414.

Юридична адреса відповідача підтверджується наданою позивачем довідкою з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві за вих. №21-10/5713-2 від 18.08.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2007 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Альфа-Гарант»(Страховик) та Дочірнє підприємство «Алекс-Гранд»(Страхувальник) уклали договір № 06-2/01-041-00027 добровільного страхування наземного транспортного засобу, об'єктом страхування є транспортний засіб марки DAF 95 ХF.430 д.н. АА 0249 МІ, 1999 року випуску (далі –DAF).

Згідно умов договору ТДВ СК «Альфа-Гарант» зобов'язується в разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування з вирахуванням франшизи.

23 листопада 2007 року приблизно о 18 год. 40 хв. на вулиці Драгоманова в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю Артеменко І.Д., яка керуюча ТЗ –«Субару»д.н.з. АА 4168 АТ, забезпеченого транспортного засобу DAF, під керуванням водія Глоби Л.І. та «Мерседес»д.н.з. 00385 О.О. під керуванням водія Данилюка В.М.

У зв'язку з порушенням п. 10.1 Правил дорожнього руху Артеменко І.Д. постановою Дарницького районного суду від 14.11.2007 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 34 грн. на користь держави.

Згідно звіту № 1604 від 30 листопада 2007 року про визначення вартості завданого збитку, складеного ПП Шевченко Ю.В. на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, викладених в «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів»встановлено, що вартість завданого збитку власнику транспортного засобу DAF в результаті пошкодження при ДТП складає 16 076,34 грн.

На виконання своїх зобов'язань по договору страхування ТДВ СК «Альфа-Гарант»виплатило ДП «Алекс-Гранд»страхове відшкодування в розмірі 14 526,64 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №258 від 31.01.2008.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Отже, ТДВ СК «Альфа-Гарант»отримало право вимагати від винної особи - Артеменко Ірини Дмитрівни - суму в розмірі виплаченого страхового відшкодування -14 529,64 грн. та витрати пов'язані з ДТП, а саме витрати на проведення автотоварозначої експертизи у розмірі 330,00 грн., а всього - 14856,64 грн.

6 травня 2008 року ТДВ СК «Альфа-Гарант»звернулось до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Артеменко Ірини Дмитрівни про відшкодування матеріального збитку в порядку регресу.

Під час розгляду справи в суді було встановлено, що відповідач отримав кошти від Артеменко І.Д. у розмірі 36 951,63 грн., чим порушило право ТДВ СК «Альфа-Гарант»зворотної вимоги до винної особи.

Таким чином з метою досудового врегулювання спору, 15 серпня 2008 року ТДВ СК «Альфа-Гарант»звернулось до відповідача з претензією №3413/1 про повернення страхового відшкодування у розмірі 14 526,64 грн., витрат на автотоварознавчу експертизу у розмірі 330,00 грн., а також витрати на оплату державного мита у розмірі 148,56 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн., які були сплачені при розгляді цивільної справи в суді першої інстанції загальної юрисдикції, а всього –15 035,20 грн.

У відповідь на претензію відповідач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант»із заявою про призупинення регресної вимоги та погодженням на повернення суми збитку у розмірі 15 035,20 грн.

Відповідач повернув лише частину страхового відшкодування у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 109 від 15 серпня 2008 року на суму 4 000,00 грн. та №127 від 01 жовтня 2008 року на суму 3 000,00 грн.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розмір матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу) заподіяного власнику автомобіля, підтверджений звітом про визначення вартості матеріального збитку за вих. №1604 від 30.11.2007 на суму 16076,34 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суму страхового відшкодування належна до сплати відповідачем складає 7856,64 грн. = (14856,64 грн.(з яких: 14529,64 грн. –виплачене страхове відшкодування позивачем відповідачу + 330 грн. –витрати на проведення автотоварознавчого експертизи)-7000 грн. (сплачене страхове відшкодування відповідачем позивачу).

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Алекс-Гранд»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, ідентифікаційний код 31758844, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, п/р 26508063794100, банк: відділення №537 АКІБ «УкрСиббанк», м. Київ, МФО 351005, ідентифікаційний код 32382598) 7856 (сім тисячі вісімсот п’ятдесят шість) грн. 64 коп. страхового відшкодування, а також 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита та 305 (триста п’ять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 22.10.2009