Рішення № 6463550, 09.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/520 09.09.09

За позовом Прокурора Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Топорищенської сільської ради

до Публічного акціонерного товариства Акціонерного

омерційного банку «Київ»

про повернення депозитного вкладу в сумі 695244,30 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін: від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

від прокуратури не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У серпні 2009 року Прокурор Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Топорищенської сільської ради (далі позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «Київ», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Київ»(далі відповідач) про зобовязання видати кошти з депозитного рахунку №25465007800129 згідно договору №3180-1 від 12.10.2007 банківського вкладу (депозиту) з правом поповнення або зменшення та щомісячною виплатою процентів) (далі Депозитний договір) в сумі 575000 грн. кошти загального фонду та з депозитного рахунку №25468007807129 кошти спеціального фонду згідно договору про внесення змін та доповнень від 07.02.2008 в сумі 120244,30 грн. кошти спеціального фонду, загальна сума яких складає 695244,30 грн. та перерахувати їх на рахунок відкритий у Володарсько-Волинському управлінні Державного казначейства, код 811039. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення п.3.2.5 Депозитного договору, ст.ст. 1058, 1060 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кошти не повернув, що призводить до заподіяння збитків бюджетним установам району, порушення строків виплати заробітної плати, проведення оплати на здійснення капітального ремонту покрівлі у Топорищенській лікарняній амбулаторії.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №08172939.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана на юридичну адресу відповідача: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16/22.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

07.09.2009 до загального відділу суду від позивача надійшов лист за вих. №418/5 від 03.09.2009, з якого слідує, що на рахунок сільської ради надійшли відсотки по депозитному вкладу: 31.07.2009 77316,81 грн., 04.08.2009 11219,15 грн., 01.09.2009 11219,15 грн., а відтак Топорищенська сільська рада просить розглядати справу №34/520 без його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2007 між ПАТ АКБ «Київ»(далі Банк) та Топорищенською сільською радою (далі Вкладник) укладено Депозитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок №2565007800129 (далі вкладний (депозитний) рахунок), а Вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти загального фонду у безготівковій формі (далі Вклад (депозит) у сумі 250000 грн., які обліковуються на будь-якому з рахунків Вкладника і вказані у п.1.2 цього договору.

Згідно даного Депозитного договору на депозитному рахунку №25465007800129 відкритому Банком сільською радою розміщено бюджетні кошти під відсоткову ставку 14 % річних.

Пунктом 3.3.5 Депозитного договору передбачено, що Вкладник має право повністю вилучати грошові кошти з вкладного рахунку до настання дати повернення вкладу в разі нестачі власних коштів на виплату заробітної плати та оплату енергоносіїв в бюджетній сфері, про що банку надається письмове повідомлення, за один день до такого вилучення.

Відповідно до п.3.2.5 Депозитного договору Банк зобов'язаний повернути всю суму вкладу (депозиту) або його частину на першу вимогу Вкладника, про що Вкладник письмово повідомляє Банк за 1 робочий день до запланованого повернення. При цьому, сума вкладу (депозиту) або його частина повертаються Банком на ті рахунки Вкладника, з яких кошти були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок і які зазначені в п.1.2 цього договору.

17.12.2007 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Депозитного договору, якою сторони погодили продовжити дії зазначеного договору до 26 грудня 2009 року включно.

07.02.2008 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до Депозитного договору, яким сторони погодили викласти п.1.1 та 1.2 зазначеного договору, у такій редакції: Банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок №25468007807129, а Вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти спеціального фонду у сумі 100 000 грн. 00 коп., які обліковуються на будь-якому з рахунків Вкладника і вказані у п.1.2 цього договору.

30.07.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Депозитного договору, якою продовжено дію договору до 29 липня 2009 року включно та встановлено процентну ставку на Вклад з 30.07.2008 року в розмірі 16,4 % річних.

23.09.20008 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до Депозитного договору, якою сторони встановили процентну ставку на Вклад з 01.10.2008 17,0 %.

Додатковою угодою №5 до Депозитного договору від 9 жовтня 2008 року, сторони встановили процентну ставку з 09.10.2008 -19,0% та продовжили дію договору до 8 жовтня 2009 року включно. Дата повернення Вкладу (депозиту) 8 жовтня 2009 року.

В зв'язку з недостатністю коштів на виплату заробітної плати працівникам освіти, медицини, культури та виникнення заборгованості перед ПП ОСОБА_1., а також проведення оплати на здійснення капітального ремонту покрівлі у Топорищенській лікарняній амбулаторії Вкладник звертався з листами вих. №75/5 від 17.02.09 та вих. 74/5 від 17.02.09 про часткове повернення коштів загального фонду в сумі 100 000 тис. грн. згідно Депозитного договору на рахунок НОМЕР_1 у ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039 на виплату заробітної плати працівникам освіти, медицини, культури та кошти спеціального фонду в сумі 97692,00 грн. на рахунок НОМЕР_2 у ГУДКУ в Житомирській області МФО 811039 для проведення капітального ремонту покрівлі у Топорищенській лікарняній амбулаторії.

У відповідь на зазначені листи, Банк відповів, що згідно постанови Національного банку України за №53 від 06.02.2009 в ПАТ АКБ «Київ»з 09.02.2009 призначено тимчасову адміністрацію, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009.

При цьому, відповідач послався на ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі Закон) та зазначив, що мораторій поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 9 лютого 2009 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі - Положення) банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - у національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Як слідує з наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку Вкладника за період з 01.08.2009 до 03.09.2009 залишок коштів на рахунку позивача №2546.5.25.28590.01 складає 695244,30 грн.

Матеріали справи також містять Акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.08.2009, відповідно до якого залишок коштів на депозитного рахунку №2546252859001 становить 695244,30 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача за Депозитним договором в сумі 695244,30 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги виходячи з нижчевикладеного.

Постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009 №53 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Київ»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 09.02.2009 до 09.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06.08.2009 №465 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10.08.2009 до 09.02.2010, крім зобовязань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію , та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У спірному ж випадку строк виконання зобовязання за останньою вимогою позивача настав вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у Банку.

А отже, на спірні правовідносини сторін станом на момент подання позову до суду дія мораторію не поширювалась.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесенні зміни до Закону. Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий курєр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за Депозитним договором після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Проте, враховуючи положення статей 2, 85 Закону (у редакції Закону від 24.07.2009 № 1617-VI), керуючись пунктом 6 статті 83 ГПК України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, беручи до уваги наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення в частині стягнення судових витрат до закінчення у відповідача строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16/22, ідентифікаційний код 14371869) в особі Житомирської філії ПАТ АКБ «Київ»(10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 16, ідентифікаційний код 26278997, код банку 311807) видати кошти з депозитного рахунку №25465007800129 згідно договору банківського вкладу (депозиту) з правом поповнення або зменшення та щомісячною виплатою процентів №3180-1 від 12.10.2007 в сумі 575000 (пятсот сімдесят пять тисяч) грн. кошти загального фонду, та з депозитного рахунку №25468007807129 кошти спеціального фонду згідно договору про внесення змін та доповнень від 07.02.2008 в сумі 120244 (сто двадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 30 коп. кошти спеціального фонду, загальна сума яких складає 695244 (шістсот девяносто пять тисяч двісті сорок чотири) грн. 30 коп. та перерахувати їх на рахунок Топорищенської сільської ради (12134, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Топорище, вул. Леніна, 86-А, ГУ ДКУ в Житомирській області, код 811039, ідентифікаційний код 04347574).

Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16/22, ідентифікаційний код 14371869) в особі Житомирської філії ПАТ АКБ «Київ»(10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 16, ідентифікаційний код 26278997, код банку 311807) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»в особі Житомирської філії ПАТ АКБ «Київ»85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на період до закінчення строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, продовженого постановою Правління Національного банку України № 465 від 06.08.2009 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Київ», а саме до 09.02.2010 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 22.10.2009