Рішення № 6463312, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/295 09.10.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дельта –           Інвест" До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ар Сі Фільм" Про          стягнення 1 843,65 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Панчоха О.М. - предст. (дов. б/н від 01.06.09 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ар Сі Фільм" про стягнення основного боргу у розмірі 1 843,65 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про надання рекламних послуг від 05.08.2008 р. № 05/08-08/4. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 102 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 14.08.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/295 та призначено розгляд справи на 15.09.09 р.

15.09.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.09.09р. розгляд справи призначено на 09.10.09р

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі від 14.08.09 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.09 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.09 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.08 р. між сторонами укладено договір про надання рекламних послуг №05/08-08/04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач доручає та оплачує позивачу організацію рекламної кампанії у вигляді розміщення рекламного аудіоролика в рекламних блоках на обумовлених Договором радіостанціях у відповідності з умовами Договору. Позивач в свою чергу зобов’язувався надати відповідачу рекламні послуги у відповідності до Договору.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що графік виходу аудіоролика обумовлюється Додатками до Договору.

Згідно п. 5.1 Договору вартість послуг позивача у відповідності до умов Договору визначається Додатками до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.5.2. Договору відповідач оплачує вартість послуг позивача на умовах попередньої 100% оплати не пізніше ніж за 3 дні до рекламної кампанії згідно з відповідним Додатком (медіа-планом), якщо інший порядок розрахунків не буде погоджено сторонами.

У відповідності з медіа-планом (Додаток №5 до Договору) рекламна кампанія проводиться з 16.12.2008р по 25.12.2008р, а вартість робіт становить 1843,65 грн.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що надання послуг по Договору підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт.

Позивачем належним чином виконувались умови Договору, що підтверджується Актом здачі-прийняття виконаних робіт №ОУ-0001158.

Однак, відповідачем вартість виконаних робіт не була оплачена.

Станом на день розгляду спору, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1 843,65 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1 843,65 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З метою стягнути заборгованість з відповідача, у встановленому законом порядку позивач звернувся за допомогою адвоката. Між позивачем та Адвокатом Павленком А.В. був укладений договір про надання юридичних (адвокатських послуг) №05/08-08/04 від 20.05.2009 р. Плата за Договором становить 3 000,00грн., копію адвокатського договору додано до матеріалів справи. Проте, доказів оплати послуг адвоката суду не надано. Тим більше, відповідно до п. 4. 1 Договору про надання юридичних (адвокатських послуг) №05/08-08/04 від 20.05.2009р. "Гонорар, як оплата праці Адвоката, по цьому договору складає 3 00 грн. і сплачується не пізніше дати вступу в законну силу рішення господарського суду першої інстанції по даній справі."

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.07.2004 р. N 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено наступне.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (див. також постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 р. зі справи N 30/63).

Оскільки позивачем не надано доказів (відповідних фінансових документів) про сплату адвокату грошових коштів у розмірі 3000 грн., то відповідно у суду не має підстав покласти їх на відповідача.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Ар Сі Фільм»(01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, код 33996969, р/р 26003940701 у ЗАТ «Банк Петрокомерц Україна»в м. Києві, МФО 300120, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Дельта - Інвест»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, 8 поверх, код 33886393, р/р 26002134334100 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 1 843 (одну тисячу вісімсот сорок три) грн. 65 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко