Рішення № 6463299, 09.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/280 09.09.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс"

простягнення 162607,50 грн.

                                                  Суддя Демченко Т.С.

Представники: від позивачаМалишев Д.Є., за дов. б/н від 23.06.2009 р. від відповідачане з’явився У судовому засіданні 09.09.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення. СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд груп" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс" про стягнення 126214,55 грн. основного боргу, 14 440,26 грн. пені, 12621,45 грн. штрафу та 9331,24 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого за договором постачання № 8 від 01.01.2006 р.

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. порушено провадження у справі № 54/280, розгляд справи призначено на 09.09.2009 р.

У судовому засіданні 09.09.2009 р. представником позивача заявлено клопотання про вирішення справи у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України № 21-10/6180 від 03.09.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфабуд груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс" було укладено договір постачання № 8, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався в межах обговореного терміну передати у власність відповідача, як покупця, товар, а відповідач зобов’язався прийняти й оплатити його на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 10.1. договору він діє до 31.12.2006 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Матеріали справи не містять доказів того, що сторонами робилися заяви про припинення або зміну умов договору.

Як свідчать умови договору, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що загальна кількість товару, а також його часткове співвідношення (асортимент) за групами, підгрупами, видами, марками, типами розмірами вказується в накладних, що є невід’ємною частиною даного договору.

Позивач за видатковими накладними № АБ-0749 від 11.06.2008 р., № АБ-1272 від 15.10.2008 р., № АБ-1302 від 21.10.2008 р., № АБ-1348 від 03.11.2008 р., № АБ-1363 від 06.11.2008 р., № АБ-1366 від 10.11.2008 р., № АБ-1384 від 13.11.2008 р., № АБ-1398 від 24.11.2008 р., № АБ-1407 від 26.11.2008 р., № АБ-1408 від 26.11.2008 р., № АБ-1416 від 27.11.2008 р., № АБ-1423 від 28.11.2008 р., № АБ-1444 від 04.12.2008 р., № АБ-1456 від 09.12.2008 р., № АБ-1463 від 10.12.2008 р., № АБ-1477 від 15.12.2008 р., № АБ-1485 від 18.12.2008 р., № АБ-1505 від 25.12.2008 р., № АБ-1508 від 26.12.2008 р., № АБ-1516 від 30.12.2008 р. передав відповідачеві товар на загальну суму 130098,33 грн.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Від імені відповідача товар за вищезазначеними видатковими накладними був прийнятий уповноваженими особами відповідача за довіреностями серії НБК № 713450 від 11.06.2008 р., серії ЯПЗ № 082281 від 15.10.2008 р., серії ЯПЗ № 082287 від 21.10.2008 р., серії ЯПЗ № 082296 від 03.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082300 від 06.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082305 від 10.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082309 від 18.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082311 від 24.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082317 від 20.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082319 від 28.11.2008 р., серії ЯПЗ № 082324 від 04.12.2008 р., серії ЯПЗ № 082327 від 09.12.2008 р., серії ЯПЗ № 082328 від 10.12.2008 р., серії ЯПЗ № 082330 від 15.12.2008 р., серії ЯПЗ № 082331 від 18.12.2008 р., серії ЯПЗ № 082333 від 25.12.2008 р., серії ЯПЗ № 082334 від 30.12.2008 р.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач, як покупець, перераховує позивачеві, як постачальнику, грошові кошти за товар шляхом передоплати у розмірі 100% відповідно до виставленого рахунку протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Позивач виставляв відповідачеві рахунки-фактури № АБ-0001161 від 11.06.2008 р., № АБ-0001996 від 15.10.2008 р., № АБ-0002030 від 21.10.2008 р., № АБ-0002091 від 03.11.2008 р., № АБ-0002112 від 06.11.2008 р., № АБ-0002123 від 10.11.2008 р., № АБ-0002180 від 18.11.2008 р., № АБ-0002204 від 24.11.2008 р., № АБ-0002227 від 26.11.2008 р., № АБ-0002176 від 26.11.2008 р., № АБ-0002242 від 28.11.2008 р., № АБ-0002273 від 04.12.2008 р., № АБ-0002294 від 09.12.2008 р., № АБ-0002302 від 10.12.2008 р., № АБ-0002326 від 15.12.2008 р., № АБ-0002333 від 16.12.2008 р., № АБ-0002379 від 25.12.2008 р., № АБ-0002382 від 25.12.2008 р., № АБ-0002396 від 30.12.2008 р.

Вказані рахунки-фактури зазначені у відповідних видаткових накладних в графі "замовлення", що підтверджує факт їх виставлення позивачем відповідачеві.

Як свідчать надані позивачем виписки з банківського рахунку, відповідач повністю оплатив рахунок-фактуру № АБ-0001161 від 11.06.2008 р. на суму 1749,36 грн., частково оплатив рахунок-фактуру № АБ-0002326 від 15.12.2008 р. у розмірі 740,53 грн., а також частково оплатив рахунок-фактуру № АБ-0002294 від 09.12.2008 р. у розмірі 3000,00 грн.

Згідно з довідкою ВАТ "СЕБ Банк" № 7-4-4/3861 від 09.09.2009 р. за період з 01.01.2009 р. по 03.09.2009 р. на поточний рахунок позивача, відкритий у цій банківській установі, надходжень грошових коштів від ТОВ "Регіонбудсервіс" не було.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідно до розрахунку суду сума заборгованості відповідача становить 124608,44 грн.:

130098,33 –1749,36 грн. –740,53 грн. –3000,00 грн. = 124608,44 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 124608,44 грн.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 14440,26 грн. пені за період з 01.01.2009 р. по 23.06.2009 р. та 12621,45 грн. штрафу за порушення строку оплати продукції. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 6.3. договору, яким передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, покупець виплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені за кожний день прострочення, від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виходячи з цього, згідно з розрахунком суду сума пені за визначений позивачем період з 01.01.2009 р. по 23.06.2009 р. становить 14195,12 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняК-ть днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

124 608, 4401.01.09 - 14.06.0916512%13519,16

124 608,4415.06.09 - 23.06.09911%675,96

14195,12

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за розрахунком суду у сумі 14 133,61 грн.

Позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 12621,45 грн. не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 6.3. договору, на який посилається позивач в обґрунтування зазначених вимог, не передбачено відповідальності відповідача у вигляді штрафу за порушення термінів оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 9331,24 грн. інфляційних втрат станом на 23.06.2009 р.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2009 р. по 23.06.2009 р. становить 10 669,89 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

01.01.2009 - 23.06.2009124068,441,08610669,89 Оскільки позивачем не заявлялось клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 9331,24 грн. за розрахунком позивача. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів оплати товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 148134,80 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовних вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс" (03062, м. Київ, провул. Червонозаводський, 2/13, ідентифікаційний код 31726208, з будь-якого банківського рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд груп" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14, ЛІТ.А, ідентифікаційний код 33448518, п/р 2600316982 у ПуАТ "СЕБ Банк", МФО 300175) 124608 (сто двадцять чотири тисячі шістсот вісім) гривень 44 коп. основного боргу, 14195 (чотирнадцять тисяч сто дев’яносто п’ять) гривень 12 коп. пені, 9331 (дев’ять тисяч триста тридцять одну) гривню 24 коп. інфляційних втрат, 1 481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) гривню 34 коп. державного мита та 284 (двісті вісімдесят чотири) гривні 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 16.10.2009 р.