Рішення № 6462825, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/69 14.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Китай» про стягнення 121150, 93 грн. Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 121150, 93 грн. за договором суборенди нежитлових приміщень від 31.12.07 р. № 1/А-0287, з яких: 99 120, 78 грн. –заборгованість по суборенд ним платежам, 1 818, 36 грн. –компенсації за комунальні послуги та 20 211, 79 грн. –штрафних санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.08 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.01.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

30.01.09 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що ним було направлено позивачу повідомлення про намір розірвати договір згідно з п.п. 3.1.2., 11.2.,11.3.1 договору 31.12.07 р. № 1/А-0287. Крім того, відповідач стверджує, що на його адресу не надходили рахунки на сплату орендних платежів.

У процесі провадження у справі позивач збільшив розмір позовних вимог та відповідно до клопотання про уточнення та збільшення позовних вимог від 13.04.2009 р. № 13/04 просить стягнути з відповідача 189038, 55 грн. заборгованості зі сплати суборендних платежів за період з жовтня 2008 р. до лютого 2009 р., 4 553, 72 грн. –заборгованості за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, 2 786, 12 грн. –пені та 29736, 23 грн. –штрафу. Зазначене клопотання було прийнято судом до розгляду.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування доказів у справі.

У дане судове засідання представники сторін не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо доказів для повного, об’єктивного та всебічного дослідження обставин справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Китай»укладено договір суборенди нежилих приміщень № 1/А-0287, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у платне строкове користування приміщення № 26 загальною площею 571, 90 кв.м. що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 10.

Згідно з пп. 3.1.1. п. 3.1. договору термін користування приміщенням починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення і складає 364 календарних днів.

Факт виконання позивачем свого зобов’язання за договором щодо передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі приміщення в суборенду від 31.12.2007 р. (копія –у матеріалах справи).

Відповідно до п.п. 8.2., 8.3. договору орендна плата за кожен місяць складається з базової плати за суборенду та додаткової плати за суборенду. Розмір базової плати визначається за відповідною формулою, яку наведено у договорі. Плата за суборенду сплачується на підставі рахунків позивача.

          Відповідно до п. 8.4. договору відповідач компенсує позивачу витрати на комунальні послуги (електроенергію, тепло енергію тощо) на підставі виставлених позивачем рахунків, згідно отриманих від відповідача розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення відповідачем лічильників –на підставі їх показників.

Підпунктом 8.7.1.1. п. 8.7. договору встановлено, що відповідач повинен перерахувати орендарю протягом 5-ти календарних днів від дня набуття чинності цим договором авансовий платіж у розмірі плати за суборенду за перший місяць суборенди по договору.

У відповідності до п. 8.7. договору перерахування плати за суборенду, компенсації за комунальні послуги, оплати експлуатаційних послуг здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку. У випадку прострочення надання позивачем рахунку відповідачу, строк сплати платежів за таким рахунком збільшується пропорційно кількості днів прострочення позивача.

Згідно з пп. 8.8.1.5. п. 8.8. договору починаючи з третього місяця суборенди, плата за суборенду за кожний наступний місяць перераховується відповідачем позивачу авансовим платежем не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, за який здійснюється оплата на підставі отриманого рахунку від позивача.

Положеннями статті 9 договору встановлено, що відповідач повертає позивачу приміщення після закінчення терміну користування, або у випадку дострокового припинення дії договору, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення, який підписується представниками сторін.

Відповідач направив позивачу лист № 80/10-08 від 01.08.2008 р., у якому просив розірвати договір суборенди № 1/А-0287 від 31.12.2007 р. –з 01.11.2008 р.

Листом вих. № 269/10 від 20.10.2008 р. позивач заперечив проти розірвання зазначеного договору № 1/А-0287 від 31.12.2007 р. та зазначив, що відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відтак вказаний договір, відповідно до пп. 3.1.1. п.3.1., продовжує діяти до 29.12.2008 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання за договором щодо сплати суборендних платежів, а також щодо компенсації витрат на комунальні послуги, у зв’язку з чим виникла заборгованість по суборендним платежам за період з жовтня 2008 року до лютого 2009 року у розмірі 189038, 55 грн. та по компенсації за комунальні послуги та експлуатаційні витрати за листопад та грудень 2008 року у розмірі 4553, 72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У своїх запереченнях відповідач наполягає на тому, що договір суборенди № 1/А-0287 від 31.12.2007 р. розірвано, оскільки позивач у 20-тиденний термін, встановлений ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, не повідомив відповідача про результати розгляду додаткової угоди про розірвання вищевказаного договору.

Проте, суд відхиляє такі твердження відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання договору № 1/А-0287 від 31.12.2007 р., останній продовжував діяти до 29.12.2008 р., а отже відповідач зобов’язаний був належним чином виконувати свої зобов’язання, передбачені цим договором, зокрема, щодо сплати суборенд них платежів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1/А-0287 від 31.12.2007 р. щодо сплати суборендних та комунальних платежів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України.

Разом з тим положеннями статті 9 договору встановлено, що відповідач повертає позивачу приміщення після закінчення терміну користування, або у випадку дострокового припинення дії договору, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення, який підписується представниками сторін.

При цьому пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку якщо відповідач з будь-яких причин не повертає приміщення позивачу після закінчення терміну користування, плата за суборенду нараховується до моменту фактичного повернення приміщення позивачу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем приміщення № 26 загальною площею 571, 90 кв.м. що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 10, зокрема акту приймання-передачі, підписаного сторонами.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем цілком правомірно заявлено вимоги про стягнення заборгованості за несвоєчасне внесення плати за користування приміщенням за період з жовтня 2008 року до лютого 2009 року у розмірі 189038, 55 грн., а також компенсації за комунальні послуги та експлуатаційні витрати за листопад та грудень 2008 року у розмірі 4553, 72 грн.

Разом з тим, відповідно до пп. 8.8.1.2. п. 8.8. договору відповідач повинен перерахувати позивачу протягом 15-ти календарних днів від дати набуття чинності цим договором суму, що дорівнює платі за суборенду за один місяць, у якості попередньої оплати можливих збитків і додаткових витрат позивача.

Як стверджує позивач, відповідачем, на виконання пп. 8.8.1.2. п. 8.8. договору, було перераховано гарантійну суму на покриття можливих збитків у розмірі 24260, 00 грн., а тому позивач зменшив борг відповідача на вказану суму.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

У відповідності до п. 10.1. договору у випадку затримок з боку відповідача в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених договором, відповідач сплачує пеню у розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більше встановленої законодавством.

Також позивач, на підставі пп. 10.1.1. договору, просить стягнути з відповідача суму штрафу за прострочення виконання зобов’язання щодо внесення орендної плати за період з жовтня до грудня 2008 року.

Підпунктом 10.1.1. п. 10.1. договору встановлено, що крім пені, зазначеної у п. 10.1. цього договору, до відповідача застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов’язань: якщо період прострочення перевищує 10 календарних днів, то відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми грошового зобов’язання.

У відповідності до розрахунку позивача сума штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати за період з жовтня до грудня 2008 року становить 29736, 23 грн., пеня за несвоєчасне внесення суборендних платежів –2785, 82 грн.

Розрахунки, надані позивачем, перевірено судом та відповідають положенням чинного законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Китай»(03087, м. Київ, вул. Ушинського, 13, літ. «А», код ЄДРПОУ 32343810), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(01004, м. Київ, Бессарабська пл., 7, літ «А», код ЄДРПОУ 34980402) заборгованість за суборенду приміщення у розмірі 164778, 55 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят вісім грн. 55 коп.) грн., 4553, 72 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят три грн. 72 коп.) грн. – компенсації за комунальні послуги, 29736, 23 (двадцять дев’ять тисяч сімсот тридцять шість грн. 23 коп.) грн. –штрафу, 2786, 12 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість грн. 12 коп.) грн. –пені, 2018, 54 (дві тисячі вісімнадцять грн. 54 коп.) грн. –державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 .Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                       Пригунова А.Б.