Рішення № 6461834, 16.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.09 Справа № 17/259/09

Суддя

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк”, 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-Д

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2-В

про стягнення 36 768,98 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Подаков М.О., довіреність від 22.04.08 № 84

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

03.08.09 до господарського суду Запорізької області звернувся акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” про звернення стягнення на заставлене майно на суму 36 768,98 грн. за договором застави рухомого майна від 04.09.07 № КЛЗ1/0100/18/07.

Ухвалою від 03.08.09 судом порушено провадження у справі № 17/259/09, судове засідання призначено на 30.09.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 30.09.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/259/09 на один місяць.

Ухвалою від 30.09.09 розгляд справи відкладено на 16.10.09.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.10.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 16.10.09 позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд вважати правильним найменуванням позивача: публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк” у зв’язку із внесенням змін до установчих документів позивача. Крім того, позивач уточнив позовні вимоги, шляхом виключення пункту 3 вимог.

Заява надана відповідно вимог ст. 22 ГПК України, прийнята судом та задоволена.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, пояснивши наступне. 04.09.07 між сторонами укладено договір кредитної лінії № КЛ/0100/18/07, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 120 000, 00 грн. під 18 % річних. На виконання вимог кредитного договору, з метою забезпечення виконання зобов’язань з повернення кредиту, нарахованих відсотків і штрафних санкцій, а також покриття можливих збитків Банку, обумовлених неналежним виконанням зобов’язань, між позивачем та відповідачем укладено договір застави рухомого майна від 04.09.07 №КЛЗ1/0100/18/07. Відповідач зобов’язався забезпечити повернення одержаного кредиту не пізніше 03.09.08. Однак, свої зобов’язання щодо погашення кредиту в строк, визначений договором відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 02.07.09 заборгованість відповідача перед позивачем, за договором кредитної лінії становить 36 768,98 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту - 25 742,63 грн.; заборгованість по прострочених відсотках - 3 488,70 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 485,23 грн.; заборгованість по пені - 7 052,42 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст.ст. 16, 526, 546, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1052, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199, 216, 218, 224, 229 Господарського кодексу України, задовольнити вимоги в сумі 36 768,98 грн. заборгованості за договором кредитної лінії від 04.09.07 №КЛ/0100/18/07 шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором застави рухомого майна від 04.09.07 № КЛЗ 1/0100/18/07.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явились, правом надати відзив на позов не скористались. Про час та місце судового засідання відповідач судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, що відповідає витягу (серії АГ № 404851-404852) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради станом на 01.10.09.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Оскільки нез’явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.07 між акціонерним комерційним банком “Індустріалбанк” (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” (Позичальник) укладено договір кредитної лінії (в національній валюті) № КЛ/0100/18/07, за умовами якого (п. 1.1) Банк надає Позичальнику кредитну лінію в розмірі 120 000,00 грн., строком з 04.09.07 по 03.09.08 включно, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 18 відсотків річних.

Відповідно до п. 1.2 договору кредитної лінії, Банк надає позичальнику кредит на умовах, визначених цим договором, в день отримання письмової заявки Позичальника про надання кредитних коштів шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок з подальшим перерахуванням цих коштів з поточного рахунку згідно з документами Позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору на підставі заяв ТОВ “Запорізька компанія електроприладів” від 05.09.07, від 13.09.07 та від 07.09.07 кредитні кошти були перераховані Банком на поточний рахунок відповідача, що підтверджуються меморіальними ордерами від 05.09.07 № 68_2, від 07.09.07 № 68_2 , від 13.09.07 № 68_5.

Згідно п. 2.1 договору кредитної лінії Позичальник забезпечує виконання своїх зобов’язань з повернення кредиту, нарахованих відсотків і штрафних санкцій, покриття можливих збитків Банку обумовлених неналежним виконанням обов’язків Позичальником по цьому договору через заставу.

Так, з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором кредитної лінії від 04.09.07 між акціонерним комерційним банком “Індустріалбанк” (Заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” (Заставодавець) укладено договір застави рухомого майна № КЛЗ1/0100/18/07, що посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В., під реєстровим № 6040.

Предметом застави, який надає Заставодавець Заставодержателю у забезпечення договору кредитної лінії від 04.09.07 № КЛ/0100/18/07, є майно, яке розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 6 “а” (термопластавтомат JМ 165 МКЗ; токарно-револьверний автомат 1В116; токарно-револьверний автомат 1В116; верстат пружино навивний (пружинонавивний станок) А5216; верстат пружино навивний (пружинонавивний станок) ЗИМ 43 ОМ) та за адресою: Запорізька область, с. Малишівка, вул. Жовтнева, буд. 2 “а” (волочильна машина ВМ13М; склообмотувальна машина (агрегат для накладання скловолокнистої ізоляції) СОГ-15).

Заставлено майно оцінено сторонами по ринковій вартості на суму 225 937,00 грн. (п. 1.5 договору застави).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що зобов’язання за договором кредитної лінії з боку позивача виконані у повному обсязі.

Розділом 4 договору кредитної лінії визначено, що Позичальник зобов’язався забезпечити повернення одержаного кредиту на позичковий рахунок АКБ “Індустріалбанк”, строком не пізніше 03.09.08 (п. 4.1). Позичальник зобов’язався сплачувати Банку відсотки за користування кредитом щомісяця в останній робочий день поточного місяця, за який проводиться розрахунок, але не пізніше двох робочих днів наступного місяця (п. 4.6). Позичальник має точно в строки обумовлені в цьому договорі, проводити погашення кредиту, наданого в рамках кредитної лінії і своєчасно проводити оплату за користування кредитними ресурсами (п.4.10).

Відповідно до п. 7.1 договору кредитної лінії, за порушення термінів повернення кредиту і/або сплати нарахованих відсотків, комісій, Банк може нараховувати пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійного розміру діючої облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (погашення кредиту і/або сплати відсотків) від суми заборгованості.

Пунктом 7.3 цього договору визначено, що за порушення термінів повернення кредиту, Банк може нарахувати проценти на суму боргу за весь час прострочення, в розмірі зазначеному у пункті 1.1 цього договору.

Вбачається, що свої зобов’язання за договором кревної лінії ТОВ “Запорізька компанія електроприладів” не виконало, сплату суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлений договором строк не здійснило, чим порушило умови договору.

20.11.08, 24.04.09, 06.05.09 та 12.06.09 на адресу відповідача позивачем надіслані повідомлення про порушення зобов’язань за договором кредитної лінії з вимогою про виконання порушеного зобов’язання та здійснення повного погашення заборгованості. Однак, вимоги Банку залишені відповідачем без виконання.

Таким чином, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за договором кредитної лінії від 04.09.07 № КЛ/0100/18/07 становить 36 768,98 грн., з яких заборгованість по кредиту - 25 742,63 грн.; заборгованість по простроченим відсоткам з 29.09.08 по 28.05.09 –3 488,70 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками за період з 29.05.09 по 02.07.09 - 485,23 грн.; заборгованість по пені - 7 052,42 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 36 768,98 грн. підтверджується матеріалами справи.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 цього кодексу, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом 4.1 договору застави сторони передбачили, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у судовому (позасудовому) порядку або шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусу та його реалізацію, зокрема, у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором та додатковими угодами до нього строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум штрафних санкцій; невиконання Заставодавцем будь-якого із зобов’язань за кредитним договором.

Позивач надав суду докази того, що зобов’язання по договором кредитної лінії від 04.09.07 № КЛ/0100/18/07 на момент розгляду справи в суду відповідачем не виконані. Строк їх виконання наступив 03.09.08. Таким чином, з 04.09.08 у позивача виникло право звернення стягнення на предмет застави.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 № 7-93, державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна заявленого позову складає 36 768,98 грн., тобто державне мито повинно складати 367,69 грн. Доданий до позовної заяви меморіальний ордер від 06.07.09 № 64-35-1 свідчить про оплату державного мита в сумі 3 676,90 грн. Отже, мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” визначено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, держане мито в розмірі 3 309,21 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 367,69 грн. державного мита та 315,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-Д, код ЄДРПОУ 13857564, р/р 37393010000045 у АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на майно на загальну суму 36 768,98 грн., що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2-В, код ЄДРПОУ 32649582, п/р 26000010000394 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849), яке є предметом застави за договором застави рухомого майна від 04.09.07 № КЛЗ 1/0100/18/07 та розміщено за адресами:

- м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 6 “а”:

1. Термопластавтомат JМ 165 МКЗ, інв. № 80, ринкова вартість 35 981,00 грн.

2. Токарно-револьверний автомат 1В116, інв. № 59, ринкова вартість 1355,00 грн.

3. Токарно-револьверний автомат 1В116, інв. № 60, ринкова вартість 1000,00 грн.

4. Верстат пружино навивний (Пружинонавивний станок) А5216, інв. № 768, ринкова вартість 16 466,00 грн.

5. Верстат пружино навивний (Пружинонавивний станок) ЗИМ 430М, інв. № 88, ринкова вартість 2 667,00 грн.

- Запорізька область, с. Малишівка, вул. Жовтнева, буд. 2 «а»

1. Волочильна машина ВМ13М, інв. № 84, ринкова вартість 77 568,00 грн.

2. Склообмотувальна машина (Агрегат для накладання скловолокнистої ізоляції) СОГ-15, інв. № 82, ринкова вартість 90 900,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька компанія електроприладів” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2-В, код ЄДРПОУ 32649582, п/р 26000010000394 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-Д, код ЄДРПОУ 13857564, р/р 37393010000045 у АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) - 367 (триста шістдесят сім) грн. 69 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути публічному акціонерному товариству акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-Д, р/р 37393010000045 у АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 13857564) державне мито у розмірі 3 309 (три тисячі триста дев’ять) грн. 21 коп.

Видати довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 3 309,21 грн.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.10.09