Рішення № 6461580, 12.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.09 Справа № 3/128/09

Головуючий колегії суддя Горохов І.В., суддя Корсун В.Л.

За позовом: Прокурора Василівського району Запорізької області, Запорізька область, м. Василівка в інтересах держави:

В особі органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Кабінет Міністрів України

позивач: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Василівський агротехсервіс”, Запорізька область, м. Василівка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Районне комунальне підприємство “Василівське бюро технічної інвентаризації”, Запорізька область, м. Василівка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛІОН-С”, м. Запоріжжя

про визнання за державою права власності на об’єкт нерухомості

Головуючий суддя В.М. Соловйов

Судді І.С. Горохов

В.Л. Корсун

Представники:

від позивача: Хрипченко Ю.Ю., головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 01/50 від 27.04.2009р.

від відповідача: Педак С.В. довіреність № 1 від 06.07.2009р.

від третьої особи-1: не з’явився

від третьої особи-2: Педак С.В. довіреність № 1 від 06.07.2009р.

від прокуратури: Тюканкін О.О. помічник прокурора Василівського району довіреність № 05/1-2009 від 12.10.2009р.

Прокурор Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ВАТ “Василівський агротехсервіс” (відповідач), РКП “Василівське БТІ” (третя особа) про визнання за державою права власності на об’єкт нерухомості, а саме на приміщення-сховище (протирадіаційне сховище), яке розташоване під адміністративною будівлею по вул. Лихачова, 2 в м. Василівка Запорізької області.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 1, 12, 27, 29 ГПК України, ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2164 від 04.03.1992р., Тимчасовим положенням “Про Фонд державного майна України” № 2558-ХІІ від 07.07.1992р.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/128/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 08.07.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено РКП “Василівське БТІ”.

Ухвалою від 08.07.2009р. у зв’язку із неявкою представника третьої особи розгляд справи відкладений до 23.07.2009р. о 16 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні 23.07.2009р. оголошено перерву до 22.09.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 23.07.2009р. № 795 справа № 3/128/09 передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Соловйов В.М., судді Горохов І.С., Корсун В.Л.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.07.2009р. справу № 3/128/09 прийнято до провадження колегією суддів. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ “ЛІОН-С” (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 48, код ЄДРПОУ 30201468). Справу до судового розгляду в судовому засіданні призначено на 22.09.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

21.09.2009р. до суду від РКП “Василівське БТІ” надійшов лист № 1166 від 18.09.2009р., в якому заявник просить розглядати справу без його участі.

У зв’язку із закінченням 23.09.2009р. строку вирішення спору, відсутністю заяви сторін про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України, складністю справи, неявкою в судове засідання прокурора та представника РКП “Василівське БТІ”, колегія суддів звернулась до виконуючого обов’язки голови суду із заявою про продовження строку розгляду спору на один місяць.

Ухвалою в. о. голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 22.09.2009р. строк вирішення спору по справі № 3/128/09 продовжений до 21.10.2009р.

Ухвалою від 22.09.2009р. розгляд справи № 3/128/09 відкладений до 12.10.2009р. о 15 годині 30 хвилин.

За згодою учасників судового процесу в судовому засіданні 12.10.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 12.10.200969р. за ініціативою колегії суддів здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просять визнати за державою право власності на об’єкт нерухомості, а саме на приміщення-сховище (протирадіаційне сховище), яке розташоване під адміністративною будівлею по вул. Лихачова, 2 в м. Василівка Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначили наступне.

В ході перевірки, проведеної прокуратурою району за інформацією органів місцевої та виконавчої влади Василівського району та технічної документації об’єктів нерухомості, на території яких розташовані захисні споруди, встановлено, що на території району розташоване приміщення, яке має статус захисної споруди.

Так, наказом Фонду державного майна України від 04.07.1995р. за № 741 “Про перетворення Василівського районного державного виробничого об’єднання “Агротехсервіс” у Відкрите акціонерне товариство передано об’єкт нерухомості будівлі АПК (м. Василівка, вул. Лихачова, 2).

Захисна споруда, розташована в будівлі АПК, інвентарний номер 928 (сховище, ПРУ, площею 383 кв.м.), включено до статутного фонду ВАТ “Василівський авторемзавод” шляхом приватизації, рік введення її в експлуатацію 1983р.

Таким чином, РВ ФДМУ по Запорізькій області передало у власність ВАТ “Василівський авторемзавод” об’єкт нерухомості –сховище.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, в тому числі і захисні споруди цивільної оборони (ЗСЦО).

Захисні споруди цивільної оборони мають загальнодержавне значення, приміщення сховища (підвал) розташоване за адресою: м. Василівка, вул. Лихачова, 2, мають бути виключене з переліку об’єктів нерухомості та передані у власність держави.

ВАТ “Василівський агротехсервіс” (відповідач) проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Зокрема зазначив, що відповідно до наказу “Про перетворення Василівського районного державного виробничого об’єднання “Агротехсервіс” у відкрите акціонерне товариство” № 741 від 04.07.1995р. регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області передало ВАТ “Василівський Агротехсервіс” будівлю АПК.

Законом України від 03.02.2004р. № 1413-ІV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження захисних споруд цивільної оборони” було внесено зміни, щодо заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони, до Закону України “Про приватизацію державного майна” та Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992р. № 26-92 “Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається”.

Захисна споруда, розташована в будівлі АПК, інвентарний № 928, включена до статутного фонду ВАТ “Василівський агротехсервіс” шляхом приватизації в 1995р., тобто до набрання чинності Закону України № 1413-ІV від 03.02.2004р.

На час приватизації Василівського районного державного виробничого об’єднання “Агротехсервіс” чинне законодавство не мало будь яких заборон щодо приватизації захисних споруд цивільної оборони, таким чином дії органу приватизації були цілком законні, а позовна вимога прокурора Василівського району Запорізької області щодо визнання за державою права власності на проти - радіаційне сховище суперечить Конституції України та порушує основні засади права власності, визначені Конституцією України.

На даний час будівлю АПК, інвентарний номер № 928, відчужено третій особі - ТОВ “ЛІОН-С” і позов прокурора Василівського району Запорізької області може призвести до порушення майнових прав добросовісного набувача.

Районне комунальне підприємство “Василівське бюро технічної інвентаризації” (третя особа) надала відзив від 07.07.2009р., яким як орган, який здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не заперечує проти рішення суду, прийнятого на підставі законодавства в інтересах будь-якої із сторін.

Інші третя особа - ТОВ “ЛІОН-С” проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі. Вважає себе належним набувачем спірного майна і наполягає на тому, що будь-які підстави для позбавлення законного права власності на спірну будівлю відсутні.

У судовому засіданні 12.10.2009р. від прокурора та позивача надійшло письмове клопотання, про залучення до справі в якості відповідача - ТОВ “ЛІОН С”.

Клопотання прокурора та позивача прийнято колегією суддів до розгляду, оскільки такі дії не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу і думку прокурора, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 04.07.1995р. № 741 “Про перетворення Василівського районного державного виробничого об’єднання “Агротехсервіс” у відкрите акціонерне товариство” затверджено план приватизації Василівського районного державного виробничого об’єднання “Агротехсервіс”, яке перетворене у відкрите акціонерне товариство.

Згідно з цим же наказом від 04.07.1995р. №741 РВ ФДМУ передало 08.08.2003р. ВАТ “Василівський агротехсервіс” об’єкти нерухомості, зокрема будівлю АПК (м. Василівка, вул. Ліхачова, 2), інвентарний №928.

Відповідно до витягу №11963575 від 27.09.2006р. районного комунального підприємства “Василівське БТІ” Василівської районної ради, право власності на нерухоме майно на будівлю АПК за адресою м. Василівка, вул. Ліхачова, 2і, належить ВАТ “Василівський агротехсервіс”.

Зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд та експлікацією приміщень до плану поверхів виробничого будинку №2і літера А-4 по вул. Ліхачова в м. Василівка встановлено, що загальна площа приміщення складає 4 703, 2 кв. м, основна (виробнича) –3 439, 2 кв. м., допоміжна –1 264, 0 кв.м. В тому числі ПРУ: загальна площа - 456, 5 кв. м., основна (виробнича) –349, 5 кв.м, допоміжна – 71, 7 кв.м.

Відповідно до Книги обліку ПРУ, розташованих на території Василівського району Запорізької області, затвердженої тимчасово виконуючим обов’язки голови районної державної адміністрації Закарлюкою О.В. 14.05.2008р., захисна споруда №29357, площею 382 кв. м, що розташована за адресою м. Василівка, вул. Ліхачова, 2, відомчо належить ВАТ “Василівський агротехсервіс”.

Актом інвентаризації захисних споруд цивільної оборони Василівського району Запорізької області, затвердженого тимчасово виконуючим обов’язки голови районної державної адміністрації Закарлюкою О.В., ПРУ №29357 ВАТ “Василівський агротехсервіс” стан незадовільний, провести роботи приміщення, не готова. Основні недоліки: зношеність систем життєзабезпечення, не укомплектовані ланки з обслуговування ПРУ, експлуатаційна документація на ПРУ недопрацьована.

Оцінивши представлені докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої –п’ятої статті 13 цього Кодексу.

Будівля АПК інв. № 928, що розташована у м. Василівка Запорізької області по вул. Ліхачова, 2, яку прокурор та позивач просять визнати на праві власності за державою, вже має власника. І цей власник не є відповідачем по справі.

Так, в позовній заяві прокурор посилається на “Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N 157/6445 (далі –Тимчасове положення) та Додаток до цього Тимчасового положення.

Але це Тимчасове положення визначає порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а не порядок визнання права власності на майно.

Згідно п.п.1.3 п.1 Тимчасового положення, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно п.п.1.7 п.1 Тимчасового положення, реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-ІV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” і Додатку №1 до п. 2.1 Тимчасового положення встановлено перелік документів, що підтверджують право власності та які повинні бути надати державному реєстратору для реєстрації виникнення, існування та припинення прав власності на нерухоме майно.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на такий правовстановлювальний документ - рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна (п.10 Додатку №1 до п. 2.1 Тимчасового положення).

Тобто, прокурор та позивач розраховують на майбутнє, що саме рішення суду по справі №3/128/09 саме і буде тим правовстановлювальним документом, на підставі якого буде зареєстровано право власності на спірну споруду за державою.

Але при цьому прокурором і позивачем не враховано вимоги п.1 Додатку №1 до п. 2.1 Тимчасового положення, згідно якому, до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна віднесено договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розподіл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами.

Як встановлено колегією суддів, будівля АПК інв. №928, що розташована у м. Василівці Запорізької області по вул. Ліхачова, буд.2 “і” (два “і”) загальною площею 4 703, 2 кв. м літ. “А-4” продана Відкритим акціонерним товариством “Василівський агротехсервіс” Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ “ЛІОН-С” за договором купівлі-продажу від 17.04.2008р.

Те, що продано саме спірну будівлю, свідчить співставлення цього договору купівлі-продажу зі зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд та експлікацією приміщень до плану поверхів виробничого будинку №2і літера А-4 по вул. Ліхачова в м. Василівка: співпадають адреса, інвентарний номер та загальна площа приміщення - 4 703, 2 кв. м.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко О.Г. (бланк ВКК №041149).

Відповідно до п.3.3 “Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N 157/6445, у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право вже зареєстроване.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ВАТ “Василівський агротехсервіс” не є належним відповідачем по справі щодо вимоги про визнання права власності, оскільки не має ніякого відношення до спірного майна, на яке позивач та прокурор просять визнати право власності.

Таким чином, прокурору та позивачу слід звертатися до суду не з позовною заявою до ВАТ “Василівський агротехсервіс” про визнання за державою права власності на спірний об’єкт нерухомості, а з позовною заявою до відповідачів ТОВ “ЛІОН-С” та ВАТ “Василівський агротехсервіс” про визнання договору купівлі-продажу від 17.04.2008р. недійсним. При цьому слід нормативно та документально обґрунтовувати підстави для звернення до суду, зокрема, доказувати недійсність (нікчемність) правочину тощо.

Відповідно до діючого законодавства, предмет позову –це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають собою юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В даному випадку прокурору та позивачу слід змінювати і підставу позову (нормативно обґрунтовувати незаконність приватизації спірної будівлі ВАТ “Василівський агротехсервіс”, а відтак і незаконність подальшого продажу цієї будівлі іншій особі - ТОВ “ЛІОН-С”), та змінювати предмет позову –визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.04.2008р., визнання права власності на спірну будівлю за державою тощо.

Статтею 24 ГПК України передбачено право господарського суду за наявності достатніх підстав залучити до участі у справі іншого відповідача.

У зв’язку з цим, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання прокурора та позивача про залучення до справи в якості відповідача ТОВ “ЛІОН-С”. Тим більше, що заявляючи дане клопотання, прокурор та позивач, усвідомлюючи заборону одночасної зміни предмету і підстав позову, навіть не заявили клопотання про таку зміну.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, колегія суддів                                                   

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя В.М. Соловйов

Судді І.С. Горохов

В.Л. Корсун

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України – 14.10.2009р.