Рішення № 6461517, 06.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09 Справа № 27/277/09

За позовом: приватного підприємства “Баядера”, м. Горлівка Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Орбіта –Сервіс”, м. Запоріжжя

про стягнення 9 452 грн. 16 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

          Від позивача: Солоніна В.О., дов.б/н від 31.07.09 р.

Від відповідача: не з’явився

Ухвалою господарського суду від 15.09.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судові засідання уповноваженого представника відповідача.

На підставі статті 85 ГПК України –06 жовтня 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Приватне підприємство “Баядера”, м. Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Орбіта –Сервіс”, м. Запоріжжя 4 726 грн. 08 коп. заборгованості за договором поставки продукції № 1910 від 18.12.2008 р. та 4726 грн. 08 коп. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі № 27/277/09 та призначено судове засідання на 15.09.2009 р.

У зв’язку з неявкою у судове засідання відкрите 15.09.09 р. уповноваженого представника відповідача, ухвалою суду від 15.09.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 06.10.09 р.

06.10.09 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/277/09.

06.10.2009 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судових засіданнях 15.09.2009 р., 06.10.09 р. позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 15.09.09 р. та 06.10.2009 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка товариства з обмеженою відповідальністю “Орбіта –Сервіс” в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

18.12.08 р. між ПП “Баядера” та ТОВ “Орбіта –Сервіс”, м. Запоріжжя укладено договір № 1910 поставки продукції.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

Постачальник свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, передав товар на суму 36416 грн. 02 коп.

Факт отримання товару покупцем підтверджується підписом та штампом на видатковій накладній № 297661 від 19.12.08 р.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 21 календарного дня з дати поставки такої партії.

Відповідач частково сплатив товар шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 25000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по особовим рахункам від 14.01.09 р., 28.01.09 р., 13.02.09 р.

12.12.09 р. було здійснено часткове повернення товару постачальнику на загальну суму 6689 грн. 94 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань за договором поставки та не сплатив заборгованість у розмірі 4 726 грн. 08 коп., правом на захист своїх інтересів не скористався.

Заборгованість ТОВ “Орбіта –Сервіс”, м. Запоріжжя перед ПП “Баядера” склала 4 726 грн. 08 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 7.2.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 7.2.2 договору у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 15 днів з дати її виникнення, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30 % від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума штрафних санкцій склала 4726 грн. 08 коп.           

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Приватне підприємство “Баядера” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Орбіта –Сервіс” (69035 м. Запоріжжя вул. Лермонтова, 9 ЄДРПОУ 23850468 р/р 2600802820055 в АКБ «Правекс-банк»МФО 321983) на користь приватного підприємства “Баядера” (84646 Донецька область м. Горловка вул. Озеряновська, 2 ЄДРПОУ 13491057 р/р 26004315186911 в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 334011) 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 08 коп. заборгованості за договором поставки продукції № 1910 від 18.12.2008 р., 4 726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 08 коп. суму штрафних санкцій, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 06.10.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Згідно з оригіналом: