Рішення № 6461501, 25.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.09 Справа № 10/603/08

Суддя

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №51», м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт», Дніпропетровська область, смт. Юбілейне

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача– Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Запоріжжя

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1–Закрите акціонерне товариство «Герметик-Універсал», м. Запоріжжя

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2– Товариство з обмеженою відповідальністю «Магеллан», м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Алейникова Т.Г.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Фісюк Л. О., довіреність б/н від 30.01.2009 р

Лобіков Д.В., довіреність б/н від 17.02.2009 р.

від відповідача: не з’явився

третя особа на стороні позивача: Опанасенко В. Л., довіреність № 10 від 04.01.2009 р.

третя особа на стороні відповідача-1: не з’явився

третя особа на стороні відповідача-2: не з’явився

Розглядається позовна заява ВАТ «Ремонтно-будівельного управління №51», м. Запоріжжя до ТОВ «Металпромекспорт», Дніпропетровська область, смт. Юбілейне про визнання права власності.

У засіданні суду 25.09.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень, наданих суду 23.10.2008 року, пояснивши наступне. На нерухоме майно, яке знаходиться на промисловій базі ВАТ «РБУ-51»за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Сонячне шосе, 23, а саме адміністративно-побутовий корпус і корпус №2 цеху виробництва мастик літ. Д-2, трансформаторну підстанцію літ. Б. помилково було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ «Металпромекспорт». Зазначене нерухоме майно у відповідності до наказу Мінмашпрому України «Про створення ВАТ «РБУ-51»»від 28.02.1994р. №316, Акту оцінки на суму 347198 тис. крб., затвердженого наказом №315 від 28.02.1994 р. Мінмашпрому України передано у власність ВАТ «РБУ-51». Право власності на нерухоме майно: корпус №2 по виробництву мастики та трансформаторна підстанція з двома трансформаторами Т-401 по 630 кВт, що входять до цілісного майнового комплексу ВАТ «РБУ-51»створеного в процесі корпоратизації та приватизації через фонд Державного майна України також підтверджується такими документами: наказом №322 від 03.04.1995 р. «Про закінчення процесу приватизації»та свідоцтва «Про власність на цілісний майновий комплекс»за №120 від 18.05.1995р. виданого регіональним фондом державного майна України у Запорізькій області, а також рішеннями господарського суду Запорізької області по справам №22/79д, №14/399, №16/453 та іншими. У зв’язку з чим позивач просить суд на підставі ст.ст. 321, 328 Цивільного кодексу України визнати за ним право власності на спірні об’єкти нерухомості.

Відповідач проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 15.10.2008 року, а саме відповідач посилаючись на рішення господарського суду Запорізької області по справі №16/456-8/221/06, №17/17д-14/103д/06 а також рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №32/381, зазначає, що ТОВ «Магеллан»є добросовісним набувачем майна і як наслідок подальше відчуження майна є правомірним, у зв’язку з цим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На нерухоме майно, яке знаходиться на промисловій базі ВАТ «РБУ-51»за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Сонячне шосе, 23, а саме адміністративно-побутовий корпус і корпус №2 цеху виробництва мастик літ. Д-2, трансформаторну підстанцію літ. Б. на сьогоднішній день здійснено реєстрацію права власності за ТОВ «Металпромекспорт».

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно наданих позивачем документів, а саме Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 000782, виданого 24.07.1995р., наказу Мінмашпрому України «Про створення ВАТ «РБУ-51»»від 28.02.1994р. №316, Акту оцінки на суму 347198 тис. крб., затвердженого наказом №315 від 28.02.1994 р. Мінмашпрому України, рішення №146 від 04.11.2004р. Виконавчого комітету Сонячної сільської ради Запорізького району, Запорізької області, наказом №322 від 03.04.1995 р. «Про закінчення процесу приватизації»та свідоцтва «Про власність на цілісний майновий комплекс»за №120 від 18.05.1995р. виданого регіональним фондом державного майна України у Запорізькій області, які є доказами по справі, право власності на адміністративно-побутовий корпус і корпус №2 цеху виробництва мастик літ. Д-2, трансформаторну підстанцію літ. Б. зареєстровано за ВАТ «РБУ-51».

Крім того право власності на спірні об’єкти нерухомості за ВАТ «РБУ-51»підтверджується тими обставинами, що 21.02.1996 року до Арбітражного суду Запорізької області звернувся АК Промінвестбанк України в особі ЗРУ АК Промінвестбанк з заявою про визнання банкрутом ЗАТ «Герметик-Універсал». Постановою Арбітражного суду Запорізької області від 09.06.1997р. по справі 5/1/75 визнано ЗАТ «Герметик-Універсал»банкрутом. До ліквідаційного балансу даного підприємства було занесено майно ВАТ «РБУ-51», яке є предметом даного позову, у зв’язку з чим дане майно 07.09.2004р. по договору купівлі-продажу №1 було реалізовано з публічних торгів ТОВ «Магеллан».

За нормами ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

ТОВ «Магеллан»зареєструвало право власності на дані об’єкти нерухомості шляхом звернення до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя громадянином Колесник С.В. до ОП ЗМ БТІ про визнання права власності на об’єкти нерухомості і спонукання до проведення державної реєстрації права власності. Громадянин Колесник С.В. є засновником ТОВ «Магеллан», у зв’язку з чим рішенням від 23.11.2004р. по даній справі позов Колесник С.В. задоволено, привласнено об’єктам нерухомості: літери Д-2 –адміністративно-побутовий корпус і корпус цеху виробництва мастик, літ. Б –трансформаторна підстанція, розташованих на території ВАТ «РБУ-51», поштову адресу: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Сонячне шосе, 23, визнано за ТОВ «Магеллан»право власності на об’єкти нерухомості і зобов’язано ОП ЗМ БТІ провести реєстрацію права власності ТОВ «Магеллан»на зазначені об’єкти нерухомості.

ВАТ «РБУ-51»звернулося з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Запорізької області, і 15.06.2005р. ухвалою суду рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2004р. по справі за позовом Колесник С.В. до ОП ЗМ БТІ про визнання права власності скасовано. Але право власності на дані об’єкти нерухомості вже було зареєстровано і за час оскарження ВАТ «РБУ-51»рішення Жовтневого суду м. Запоріжжя ТОВ «Магеллан»договором купівлі-продажу майна від 08.12.2004р. встигло перепродати його ТОВ «Металпромекспорт».

У відповідності до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2005р. по справі №22/79д-22/136д/06-20/26д/08 за позовом ВАТ «РБУ-51»до ТОВ «Металпромекспорт», ТОВ «Магеллан», ЗАТ «Герметик-Універсал»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.12.2004р. позов задоволено., визнано договір купівлі-продажу майна від 08.12.2004р., укладений між ТОВ «Металпромекспорт»та ТОВ «Магеллан»недійсним. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.04.2008р. заява ТОВ «Металпромекспорт»про перегляд справи за нововиявленими обставинами залишена без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2005р. у справі №22/79д без змін.

А право власності ВАТ «РБУ-51»на об’єкти нерухомості, які є предметом даного позову підтверджується також і рішенням Господарського суду Запорізької області по справі №15/412 від 05.12.2003р. У рішенні Господарського суду Запорізької області від 05.12.2003 року по справі №15/412 судом встановлено, що ЗАТ «Герметик-Універсал»не надав суду доказів, підтверджуючих право власності на спірний об’єкт, також встановлено, що ВАТ «РБУ-51»надані суду докази того, що право власності на спірний об’єкт належать йому. Дане рішення вступило у закону силу.

Рішенням від 09.11.2004р. по справі №16/453, яка слухалася Господарським судом Запорізької області за позовом ВАТ «РБУ-51»до управління державної служби охорони УМВС України у Запорізькій області, до ЗАТ «Герметик-Універсал», третя особа на боці Відповідача –Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Запоріжжя про усунення перешкод в користуванні майном, спонукання ВДВС зняти арешт з майна, позов задоволено у повному обсязі. Дане рішення вступило у закону силу.

Посилання відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2004 року по справі №32/381, Позивач вважає дане рішення неналежним доказом по справі, оскільки ВАТ «РБУ-51»не було стороною по справі і не мало змоги вплинути на вирішення даного спору, також питання стосовно права власності на спірне майно даним рішення ніяким чином не обумовлено. Відповідно до ст. 35 ГПК України преюдиціальними є такі факти які встановлені рішенням господарського суду або іншого органу, при розгляді однієї справи та не підлягають доведенню повторно при розгляді інших спорів в яких приймають участь тіж-самі сторони. Оскільки по справі №32/381 позивач не був стороною то відповідно факти встановлені рішенням по справі №32/381 не мають преюдиціального значення для суду в рамках розгляду даної справи та підлягають доказуванню на загальних підставах. Будь яких інших доказів крім рішення по справі №32/381 у підтвердження законності здійснення відкритих торгів відповідачем не наведено.

Відповідач у відзиві посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.02.2007р. по справі №17/17д-14/103д/06, як на доказ дійсності договору купівлі-продажу укладеного між ТОВ «Магеллан»та ЗАТ «Герметик-Універсал». Але дане рішення не може бути належним доказом дійсності договору, тому, що в задоволенні позовних вимог ВАТ «РБУ-51»відмовлено, по причині, що права позивача ВАТ «РБУ-51»не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій Позивач –ВАТ «РБУ-51»не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 1 ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Наслідки недійсності договору №1 від 07.08.2004 року стосуються сторін цього договору і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди.

У своєму відзиві Відповідач посилається на чине рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2006 року по справі №16/456-8/221/06 за яким ВАТ «РБУ-51»відмовлено у задоволені позову про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту. Підставами відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ «РБУ-51»є наступне, по-перше позов пред’явлено до неналежного відповідача, а по-друге відсутній речово-правовий спір про усунення невизначеності відносин власності, а є наявний спір щодо правомірності дій ліквідатора по віднесенню спірного майна до ліквідаційної маси ЗАТ «Герметик-Універсал», який мав бути вирішеним в іншому порядку, передбаченому діючим законодавством. Оскільки обраний позивачем предмет позову щодо визнання права власності –за встановленими судом фактичних обставин не відповідає визначеному законом способу захисту порушеного права, в позові про визнання права власності на зазначене в заяві майно відмовлено. Тобто даним рішенням суд не надав оцінки приналежності права власності будь-якій із сторін, у зв’язку з цим суд не приймає до уваги дане рішення, як на доказ не доведеності права власності на спірні об’єкти за ВАТ «РБУ-51».

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, далі –ЦК, "Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності". Таким чином, предметом цього позову є вимога Позивача про визнання його права власності на майно, яким він володіє у відповідності з чинним законодавством і мова, в цьому випадку, не йдеться про відносини зобов’язального чи договірного характеру між сторонами.

Позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб, претензіями на це майно третіх осіб, необхідністю одержати правовстановлювальні документи.

Конституція України передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. ст. 41, 42). Основний Закон України встановлює положення, що власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як на користь суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Вказані приписи Конституції України отримали свій подальший розвиток в Цивільному кодексі України від 16.01.03 р. №435, далі –ЦК, відповідно до ст. ст. 316, 319, 320, 321, 328 якого право власності - це право особи на майно, яке воно здійснює відповідно до закону, включаючи здійснення підприємницької діяльності і яке придбане правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається майном за власним розсудом. Він має право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 р., далі –ГК, передбачено, що Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів і кожен з них має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту України від 07.02.02 р. № 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 18.02.02 р. за №157/6445, далі - Тимчасове положення, обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених керувати державним майном.

Відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Мінюсту України від 07.02.02 р. № 7/5 і зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 18.02.02 р. за №157/6445, одним з таких правовстановлювальних документів є Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Вище зазначені обставини та надані Суду документи підтверджують право власності Позивача на зазначене вище Майно та відповідну державну реєстрацію цього права у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Щодо вимог, пред’явлених Позивачем до органів ОП ЗМБТІ, провадження по справі підлягає припиненню, оскільки вказані вимоги заявлені до особи, яка не є відповідачем по справі. ОП ЗМБТІ заявлено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Стаття 21 ГПК України зазначає, що сторонами у справі є позивач і відповідач, а отже позовні вимоги можуть бути заявлені виключно до відповідача у справі.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК Укрїни судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Ремонтно-будівельним управлінням №51»(69051, м. Запоріжжя, вул. Мінська, 5, код ЄДРПОУ 00215781) право власності на об’єкти нерухомості –літ. Д-2 –адміністративно-побутовий корпус та корпус цеху виробництва мастик, площею 1764,8 кв.м., літ. Б –трансформаторна підстанція площею 60 кв.м., які розташовані за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Сонячне шосе, 23.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт»(52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Юбілейне, вул. Фрунзе, 6-А, кв. 19) на користь «Ремонтно-будівельним управлінням №51»(69051, м. Запоріжжя, вул. Мінська, 5, код ЄДРПОУ 00215781)витрати по держмиту в сумі 323,92 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. Видати наказ.

В іншій частині позову провадження по справі припинити.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –07.10.2009р.