Рішення № 6461197, 15.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2009 р.Справа № 17/943

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Шніт А.В.

при секретарі Шеремет В.А.

за участю представників сторін

від позивача Левчук - Яремчук Т.В. дов. №20 від 14.07.2009р.

від відповідача Піменов С.В. дов. 13.07.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 20972,14грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 15.09.2009р. оголошувалась перерва до 15.10.2009р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 20972,14грн., з яких: 19282,11грн. заборгованості, 1004,77грн. пені, 122,03грн. річних, 563,23грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу за №ДГ-0000016 від 03.03.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 30.07.2009р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19282,11грн. заборгованості, 1521,43грн. пені, 190,18грн. 3% річних, 683,58грн. інфляційних нарахувань, 5000,00грн. витрат на юридичні послуги адвоката.

В судовому засіданні 08.09.2009р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19282,11грн. заборгованості, 22445,77грн. збитків, 5000,00грн. витрат на юридичні послуги адвоката.

12.10.2009р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19282,11грн. заборгованості, 2320,19грн. пені, 703,34грн. інфляційних нарахувань, 304,29грн. річних, 2506,67грн. упущеної вигоди та 5000,00грн. витрат на юридичні послуги адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2009р. підтримав заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.10.2009р. подав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких заперечив щодо стосовно стягнення 2506,67грн. упущеної вигоди та 5000,00грн. витрат на юридичні послуги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю"Вірма-Електро" - продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу за №ДГ-0000016 від 03.03.2009р. (а.с. 9-13), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19282,11грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФЖ-000073 від 16.02.2009р., довіреністю серія ЯПС №455005 від 27.02.2009р., видатковою накладною №РНвЖ-000082 від 03.03.2009р. (а.с.14-16), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

В пункті 4.2 вищезазначеного договору, сторони погодили, що відповідач сплачує за поставлений товар до 31.03.2009р.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 19282,11грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.8.3 договору купівлі-продажу за №ДГ-0000016 від 03.03.2009р., у разі прострочення платежу за товари, відповідно до умов оплати, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент оплати, від вартості неоплаченого у строк товару за кожний день прострочки, яка діє на момент оплати.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. в сумі 2320,19грн.

Разом з тим, позивач невірно провів розрахунок пені за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. (включно) застосувавши подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 24%.

Відповідно до п.1 Постанови Національного банку України від 12.06.2009р. за №343, Правлінням Національного банку України було установлено з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних.

Згідно п. 1 Постанови Національного банку України від 10.08.2009р. за №468, Правлінням Національного банку України було установлено з 12 серпня 2009 року облікову ставку в розмірі 10,25% річних.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. (включно):

- за період з 01.04.2009р. по 14.06.2009р. (19282,11 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 75 (кількість прострочених днів ) = 950,90грн.;

- за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. (19282,11 х 22% : 365 х 58) = 674,08грн.;

- за період з 12.08.2009р. по 30.09.2009р. (19282,11 х 20,50% : 365 х 50) = 541,48грн.

Таким чином, загальна сума пені за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. (включно) складає 2166,46грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 01.04.2009р. по 09.10.2009р. за 192 дні становить 304,29грн., інфляційних нарахувань за квітень - травень, вересень 2009р. - 703,34грн.

Разом з тим, позивач невірно провів розрахунок інфляційних нарахувань застосувавши індекс інфляції за вересень 2009р. в розмірі 101,1%.

Відповідно до абз. 1 Повідомлення Державного комітету статистики України від 08.09.2009р., індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 2009 року становив 100,8 відсотка.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму інфляційних нарахувань за квітень - травень, вересень 2009р.:

- (19282,11 (сума боргу) х 100,9% (індекс інфляції за квітень 2009р.) / 100% - 19282,11 (сума боргу) = 173,54грн.;

- (19282,11 х 100,5% (індекс інфляції за травень 2009р.) / 100% - 19282,11 = 96,41грн.;

- (19282,11 х 101,1% (індекс інфляції за червень 2009р.) / 100% - 19282,11 = 212,10грн.;

- (19282,11 х 100,8% (індекс інфляції за вересень 2009р.) / 100% - 19282,11 = 154,26грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 636,31грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2506,67грн. упущеної вимоги.

В обґрунтування нарахування відповідачу упущеної вимоги, позивач зазначив, що міг би реально одержати за звичайних обставин, якби законне право на отримання від відповідача не пізніше 31.03.2009р. грошових засобів в сумі 19282,11грн. не було порушено, поклавши ці кошти на депозит на півроку в комерційний банк.

Позивач вважає, що при процентній ставці по депозитному договору в 26% річних міг бути отриманий дохід в розмірі 2506,67грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди чи неотриманого доходу відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи дійсно були б ним отримані у разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків.

В обґрунтування вимоги щодо стягнення упущеної вимоги позивач таких доказів не надав.

Відповідно до п.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що сума упущеної вигоди, яку позивач просить стягнути, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання доходу позивачем в результаті розміщення коштів на депозитному рахунку на півроку в комерційному банку.

Зважаючи на те, що теоретична можливість отримання доходів не може бути підставою для стягнення упущеної вигоди, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 5000,00 грн., що підтверджується угодою про надання юридичної допомоги від 10.06.2009р., актом здавання-приймання наданих послуг (а.с. 49,70-72), складеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" (позивач у справі) та адвокатом Левчук-Яремчук Т.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 302 від 07.03.2001р. (а.с.21), платіжним дорученням №44 від 13.07.2009р. про оплату адвокатських послуг (а.с. 46). Суд частково задовольняє вимогу позивача щодо стягнення витрат на оплату юридичних послуг, зменшуючи їх розмір до 10% від задоволених позовних вимог - 2238,92грн.

Суд частково задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 76-79).

Відповідач доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 19282,11грн. заборгованості, 2166,46грн. пені, 636,31грн. інфляційних нарахувань, 304,29грн. річних, 2238,92грн. витрат на юридичні послуги. В частині стягнення 2506,67грн. упущеної вигоди, 153,73грн. пені, 67,03грн. інфляційних нарахувань, 2761,08грн. витрат на юридичні послуги в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 655, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Вудпак", 11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Нова Романівка, ідентифікаційний код 31711882 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро", 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 9-а, ідентифікаційний код 32066848- 19282,11грн. заборгованості, 2166,46грн. пені, 636,31грн. інфляційних нарахувань, 304,29грн. річних, 2238,92грн. витрат на юридичні послуги, 223,89грн. витрат по сплаті державного мита, 278,57грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2506,67грн. упущеної вигоди, 153,73грн. пені, 67,03грн. інфляційних нарахувань, 2761,08грн. витрат на юридичні послуги в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 26.10.2009р.

1 - в справу; 2,3-сторонам.