Рішення № 6461192, 22.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" жовтня 2009 р.Справа № 10/1430

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін

від позивача Комар В.І., дов. №35 від 05.10.09р.

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Агробізнес" (м.Тернопіль)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (с.Курне Червоноармійського району)

про стягнення 69612,86 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 69612,86 грн., з яких 68400,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 1067,04 грн. пені, 145,82 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 26).

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору №10/66 на умовах товарного кредиту від 30.09.08р. та додаткових угод до даного договору №1 від 01.03.09р., №2 від 01.06.09р. (а.с.7-10) відповідач отримав від позивача матеріально-технічні ресурси на загальну суму 68400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000231 від 30.09.08р., № РН-0000257 від 03.10.08р., № РН-0000016 від 04.03.09р. (а.с.15-17).

Згідно з пп.1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця матеріально-технічні ресурси (далі-продукція), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до пп.4.2 договору в редакції додаткової угоди №2 від 01.06.2009р. кінцевий розрахунок за поставлену продукцію має бути здійснений у гривнях і не пізніше 1 липня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 68400,00 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом звіряння розрахунків станом на 01.05.09р. (а.с.11) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до пп.6.2 договору у випадку несвоєчасного виконання покупцем своїх зобов'язань у відповідності з пп.4.2 та пп.4.3 даного договору в обумовлений термін, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожну добу прострочки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір пені з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та 3% річних становить, відповідно, 1067,04 грн. та 145,82 грн. (а.с.3).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 69612,86 грн., з яких 68400,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 1067,04 грн. пені, 145,82 грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", 12031, с.Курне Червоноармійського району Житомирської області, вул.Кірова 1, ідентифікаційний код 03744445:

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Агробізнес", 46008, м.Тернопіль, вул.Танцорова 14, ідентифікаційний код 34473744 - 68400,00 грн. боргу за поставлений товар, 1067,04 грн. пені, 145,82 грн. 3% річних, 696,12 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяПрядко О.В.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам.