Рішення № 6461149, 15.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2009 р. Справа № 15/1258

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Чередніченко В.І. - представник за довіреністю № 158від 15.09.2009р.

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР-Сервіс" (м. Хмельницький)

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського району)

про стягнення 14201,92 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 14201,92грн. основної заборгованості, 2046,79грн. пені, 6420,19грн. штрафу, 255,93грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 15.10.2009р. від відповідача факсимільним зв'язком надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з вирішенням питання щодо погашення заборгованості перед ТОВ "АВР-Сервіс".

Приймаючи до уваги той факт, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також враховуючи, що поважність неявки відповідача не підтверджена документально та є повторною, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2009рю. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВР-Сервіс" (позивач у справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Цюрупи (відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу (а.с.9), за умовами якого, продавець (позивач) зобов'язався передати у встановлений даним договором строк товар у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 договору).

У відповідності з п. 2.1 договору, товар за даним договором складає:

- шини 11,2-20 ФБЦ-35 у кількості 12 шт. вартістю 971,58грн. за 1 шт.;

- шини 15,5R38 Ф-2А ДШЗ у кількості 20 шт. вартістю 2165,00грн. за 1 шт.;

- шини 9,00-20 с\х ДЕ 2/6 у кількості 14 шт. вартістю 660,00грн. за 1 шт.

Загальна вартість товару за цим договором, складає суму 64201,92грн., згідно підписаних видаткових накладних (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору, на підставі довіреності № 335 від 27.03.2009р. (а.с. 12), відповідно до видаткової накладної № РН-0000239 від 27.03.2009р. відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 64201,92грн.

Пунктом 3.5 договору, сторони погодили, що відповідно до даного договору покупець зобов'язаний оплатити товар, що буде поставлений, протягом тридцяти (30) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної, яка засвідчує факт отримання товару.

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у повному обсязі не виконав.

До пред'явлення позову до суду, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 50000,00грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача: за 01.06.2009р. на суму 40000,00грн. (а.с.11) та за 11.06.2009р. на суму 10000,00грн. (а.с. 10).

Таким чином, на момент пред'явлення позову до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 14201,92грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 2046,79грн. пені, 6420,19грн. штрафу та 255,93грн. 3% річних.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу від 27.03.2009р. передбачено, що сторони даного договору за прострочення виконання покладених на них зобов'язань несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості (суми) невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Крім відповідальності, передбаченої п. 5.1, покупець несе додатково відповідальність у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 календарних днів від граничного строку оплати, що встановлений в даному договорі, у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань (п. 5.2 договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зазначений позивачем у позовній заяві розрахунок (а.с.2-4), господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 6420,19грн., нарахованого на суму 64201,92грн.; пені в сумі 2046,79грн., нарахованої за період з 27.04.2009р. по 31.07.2009р., зокрема: з 27.04.2009р. по 31.05.2009р. (35днів) на суму 64201,92грн., з 01.06.2009р. по 10.06.2009р. (10днів) на суму 24201,92грн., з 11.06.2009р. по 14.06.2009р. (4 дні) на суму 14201,92грн., з 15.06.2009р. по 31.07.2009р. (46 днів) на суму 14201,92грн., а також 3% річних в сумі 255,93грн., нарахованих за період з 27.04.2009р. по 31.05.2009р. на суму 64201,92грн., за період з 01.06.2009р. по 10.06.2009р. на суму 64201,92грн., за період з 11.06.2009р. по 31.07.2009р. на суму 14201,92грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості у повному обсязі суду не надав.

В своєму клопотанні відповідач посилався на вирішення питання про погашення заборгованості перед ТОВ "АВР-Сервіс", проте на час розгляду справи, відповідач доказів погашення боргу перед позивачем суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (13543, Житомирська область, Попільнянський район, с.Андрушки, вул. Заводська, 5, ідентифікаційний код 00385767)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР-Сервіс" (29000, м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/1, ідентифікаційний код 34669380):

- 14201,92грн. основної заборгованості;

- 2046,79грн. пені;

- 6420,19грн. штрафу;

- 255,93грн. - 3% річних.

- 229,25грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: 23.10.2009р.

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3- сторонам.