Рішення № 6461093, 19.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2009 р. Справа № 16/313

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Лисюк А.М.

за участю представників сторін

від позивача Медведчиков В.В. (довіреність №82/02 від 07.04.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Металіст-Будметалоконструкція" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" (с. Оліївка)

про стягнення 673 242,49 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 673242,49 грн., з яких: 9117,24 грн. основного боргу за надання послуг по виготовленню металоконструкцій згідно з договором №06/01 ПМК на проектування, виготовлення конструкцій виробничого складського приміщення від 10.04.07р., 19328,55 грн. 0,5% штрафу, 1971,97 грн. інфляційних нарахувань, 317,25 грн. 3% річних; 162672,00 грн. основного боргу за виконані роботи згідно договору №21/02 на монтажні роботи від 03.09.07р., 96982,15 грн. пені, 373049,79 грн. інфляційних нарахувань, 9803,54 грн. 3% річних.

На попередньому судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу, у зв'язку з частковою проплатою відповідачем боргу в сумі 48000,00грн., які були зараховані позивачем в рахунок заборгованості по договору №21/02 від 03.09.07(а.с.89).

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, на виконання ухвали суду подав уточнений розрахунок пені (а.с.96). Подав довідку №179/2 від 28.09.09 (а.с.89) в якій зазначено, що загальний борг відповідача перед позивачем станом на 28.09.09 становить 625242,49грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. У раніше поданих запереченнях відповідач позовні вимоги не визнав, вважає , що борг перед позивачем відсутній, оскільки акти приймання-передачі робіт не були підписані, штрафні санкції нараховані невірно , просив застосувати позовну давність.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2007 року між Акціонерним товариством "Стройметаллконструкция" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" (замовник) був укладений договір на проектування, виготовлення конструкцій виробничого складського приміщення №06/01 ПМК за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався згідно технічного завдання замовника виконати конструктивну частину пректу реконструктуйованого Виробничо-складського цеху в м.Житомирі, відгрузити металоконструкції, а замовник (відповідач) зобов'язався оплатити вартість металоконструкцій та наданих послуг.

Згідно додаткової угоди №1 до договору №06/01ПМК від 10.04.07 (а.с.17), об'єм виробництва складає 323,865тн., оплачені металоконструкції повинні бути виготовлені до 30.11.2007 року , вартість проектних робіт складає 105000,00грн., загальна вартість договору складає 2890239,00грн.

Позивач поставив відповідачу продукцію на суму 52915,82грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000293 від 04.12.2007 року та довіреністю на отримання продукції серії ЯОР №250512 (а.с.18-19).

Згідно п.п.6.2.1,6.2.2 договору, за проектні роботи, відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача в рахунок передоплати 43000,00грн. на протязі шести банківських днів з моменту підписання договору, а остаточний розрахунок в розмірі 53000,00грн. після повідомлення про готовність проектної документації. Оплата за металоконструкції здійснюється наступним чином: 01.06.07- 400000,00грн., 22.06.07-791960,00грн., 12.07.07 - 600000,00грн., 20.07.07 - 500000,00грн., а остаточний розрахунок проводиться по факту 100% виготовлення металоконструкцій.

Всупереч умовам договору, відповідач оплатив поставлену продукцію частково. Неоплаченою залишилась накладна №РН-000293 від 04.12.2007 року (а.с.18-19), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 9117,24 грн. та підлягає стягненню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 9.5 договору при зверненні до суду просив стягнути з відповідача 19328,55 грн. штрафу, а уточнивши розрахунок просить стягнути 8296,69 грн. (а.с.96).

Згідно п.9.5 договору, за несвоєчасну оплату металоконструкцій, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 0,5% від їх варотості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З викладеного суд дійшов висновку, що визначений в договорі штраф фактично є пенею.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 05.12.07р. по 31.01.09р. і становить 8296,69грн. (а.с.96).

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені може проводитись за шість місяців починаючи з 05.12.07р. (згідно розрахунку позивача) по 04.06.08р., що згідно розрахунку проведеного судом на підставі нормативно-довідкової таблиці комп'ютерної програми "Законодавство" становить 916,99 грн. і підлягає стягненню, а в частині стягнення пені в сумі 7379,70грн. відмовляє.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 1971,97 грн. інфляційних та 317,25 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.5).

03 вересня 2007 року між Акціонерним товариством "Стройметаллконструкция" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" (замовник) був укладений договір на монтажні роботи №21/02 за умовами якого підрядник (позивач) зобов'язався змонтувати металоконструкції каркасу, покриття і огороджувальні конструкції реконструйованого виробничо-складського корпусу цеху ТІМ м.Житомир, згідно робочих креслень марки АС СМК-07004-АС (п.1.1).

Відповідно до 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору,за період з вересня 2007р. по червень 2008р., позивач виконав для відповідача передбачені договором роботи на загальну суму 901507,00грн., а відповідач в свою чергу прийняв ці роботи, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками відповідача актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.23-29, 54-56).

Згідно п.2.1 договору, за виконану і прийняту замовником роботу, замовник (відповідач) зобов'язався сплатити підряднику орієнтовно 1132830,00грн. разом з ПДВ.

За п.2.2 договору, замовник зобов'язався на протязі п'яти банківських днів після підписання сторонами договору перерахувати підряднику передоплату в розмірі 50000,00грн. разом з ПДВ. Остаточний розрахунок проводиться щомісяця на протязі трьох банківських днів після підписання акту виконаних робіт за період.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, відповідач оплатив виконані роботи частково на суму 488000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.49-53,90-92), тому на день розгляду справи, сума боргу становить 413507,00грн. та підлягає стягненню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.4 договору просить стягнути з відповідача неустойку, що згідно уточненого розрахунку позивача становить 50580,50 грн.(а.с.96).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок пені, яка розрахована по кожному акту окремо, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно уточненого розрахунку позивача становить: 74214,79 грн. інфляційних та 9803,54 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.8-9).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Заперечення позивача спростовується вищевикладеним.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 560429,28грн., з яких: 422624,24грн. боргу, 51497,49грн. пені, 76186,76грн. інфляційних, 10120,79грн. 3% річних. В решті позову суд відмовляє.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" (12402, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська,21; код 30211738) на користь Акціонерного товариства "Металіст-Будметалоконструкція" (61124, м.Харків, Комінтернівський район, проспект Гагаріна,165, корп.2,к.67; код 30653953) - 422624,24грн. боргу, 51497,49грн. пені, 76186,76грн. інфляційних, 10120,79грн. 3% річних, 5604,29грн. витрат на оплату державного мита, 105,77грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.