Рішення № 6460942, 20.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.09 р.                     Справа № 40/310пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: відкритого акціонерного товариства „Сілур”, м. Харцизьк

до відповідача підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” , м. Харцизьк

про припинення правовідношення

за участю:

представників сторін:

від позивача: Патяшин А.С. – начальник юридичного відділу

від відповідача: Ауксутіс Є.С. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Сілур” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” припинити зобов’язання сторін за договором оренди № 8040580418095, укладеного між відкритим акціонерним товариством „ Сілур” та підприємством, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”) 06.10.1999 року та виселити підприємство „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”) із складу катанки, загальною площею 1836 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотиви своїх заперечень обґрунтовує наступними обставинами:

·          в матеріалах справи відсутній договір оренди від 06.10.1999р. та договір оренди від 08.10.1999р.;

·          позивачем порушено порядок розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а одностороння відмова від договору відповідно до приписів статті 291 ГК України – не допускається;

·          в матеріалах справи відсутня ухвала господарського суду Донецької області по справі №42/45б про ліквідацію ВАТ „ Сілур”, що є підставою для відмови у позові;

·          щодо позовних вимог про виселення підприємства відповідача із складу катанки, то вони необґрунтовані, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення та надіслання на адресу відповідача вимог щодо звільнення із займаного приміщення;

·          статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України встановлено перелік способів захисту порушеного права. Серед перелічених способів захисту порушеного права відсутній такий спосіб, який зазначений позивачем.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, у зв’язку з допущеної помилкою у позові в частині дати договору, позивач згідно статті 22 ГПК України надав суду клопотання про уточнення своїх вимог, та намагається: припинити зобов’язання сторін за договором оренди № 8040580418095 від 06.10.1997 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством „ Сілур” та підприємством, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”). Та виселити підприємство „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”) із складу катанки, загальною площею 1836 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на приписи статті 23, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом”, ст.ст. 16, 607, 609 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а заперечення відповідача хибними та спростовуються наступним:

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що 06.10.1997р. між відкритим акціонерним товариством „Сілур”, та підприємством, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” – надалі „GMT Ukraine”, було укладено договір оренди №66/804058041895.

Відповідно до умов цього договору ВАТ „ Сілур” передає у платне користування „GMT Ukraine” склад катанки загальною площею 1836 кв.м. та земельну ділянку площею 0,3766 га за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9. Відповідно до пункту 1.3 вищевказаного договору приміщення надається орендареві строком на 15 років із моменту підписання акту прийому-передачі.

2 вересня 2009 року господарським судом Донецької області було прийнято постанову у справі особливого провадження №42/45б, якою визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство „Сілур”, надалі Товариство, та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства було призначено Козаченко Євгенія Валерійовича, надалі – ліквідатор.

16 вересня 2009 року ліквідатором Товариства на адресу „GMT Ukraine” було відправлено повідомлення стосовно розірвання договору оренди 66/804058041895 від 06.10.1997р. та два екземпляри додаткової угоди до договору про припинення його дії з 10 вересня 2009 року. Втім, до наступного часу „GMT Ukraine” не надіслало на адресу Товариства ані підписану додаткову угоду, ані будь-яку відповідь. Крім того, орендоване майно також не повернуто орендодавцю.

Згідно частини першої Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, надалі Закон, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

·          підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

·          строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав

·          припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

·          відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

·          укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;

·          скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

·          вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

·          виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Наслідками оголошення боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є не лише припинення господарської діяльності підприємства – суб’єкта підприємницької діяльності, але й виявлення майна боржника, вжиття заходів щодо поверненням майна боржника та включення його до ліквідаційної маси, формування ліквідатором ліквідаційної процедури, її оцінка та вжиття заходів із реалізації цього майна.

З приписами статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

Ш          приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

Ш          здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

Ш          вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За змістом положень Закону всі дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі направлені на виявлення майна боржника, його повернення, формування ліквідаційної маси та реалізація для задоволення вимог кредиторів в порядку, визначеному вказаним Законом.

Таким чином, як це було досліджено раніше, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовленням продукції у разі можливості її продажу.

Враховуючи припинення господарської діяльності Товариства, 03.09.09р. ліквідатором було видано наказ №4, відповідно до якого він наказав припинити господарську діяльність Товариства. Станом на 01.01.09р. штатний розклад службовців Товариства передбачав 515,30 штатних одиниць. Станом на 01.03.09р. штатний розклад робітників передбачав наявність 1588,50 штатних одиниць. Втім, припинення господарської діяльності змусило службовців та робітників Товариства шукати іншу роботу, в зв’язку з чим за короткий проміжок часу більшість трудових угод було розірвано.

Тобто, станом на 14.10.09р. виконуючи повноваження керівника Товариства ліквідатор затвердив штатні розклади, згідно з якими штатний розклад службовців товариства передбачає наявність лише 32,30 штатних одиниць, штатний розклад робітників – 69 штатних одиниць. Таким чином, чисельність штату Товариства скоротилася майже в двадцять разів.

Відносно активів Товариства, то згідно умов договору зберігання від 18.06.09р. за № 80470904278, то всі активи Товариства були передані на зберігання іншому підприємству. Також слід зазначити, що відповідно до акту від 22.09.09р. за участю правоохоронних органів були знищені 14 простих печаток круглих, 1 кутовий штамп та 74 інших штампів, що раніше використовувалися у господарської діяльності Товариства. На момент винесення постанови про визнання Товариства банкрутом від 02.09.09р. були закриті майже всі рахунки Товариств в установах банків. Вказані обставини підтверджують факт припинення господарської діяльності відкритого акціонерного товариства „ Сілур”.

Враховуючи той факт, що відкрите акціонерне товариство „Сілур” - орендодавець оголошений банкрутом і його господарська діяльність припинена, воно не може нести права та обов’язки орендодавця за договором оренди № 804058041895 від 06.10.07р. Окрім того, саме спеціальний Закон „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” покладає на ліквідатора обов’язок вжиття всіх заходів, направлених на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Саме такий спосіб захисту порушеного права і обрав позивач з посиланням на вимоги статті 16 ЦК України, з урахуванням особливостей передбачених статтею 20 ГК України.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає наступні поняття, зокрема:

-          предмет позову – матеріально-правова вимога до відповідача, щодо якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести правовий характер, тобто бути урегульована нормами матеріального права, а також бути підвідомчою суду. В процесі розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет позову. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову;

-          підстава позову – обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є доказами у справі. Підставу позову теж можна змінити.

-          у вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співпадіння такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Предмет позову по даній справі не змінювався позивачем і відповідає способу захисту порушеного права, як це зазначено у статті 16 ЦК України та статтях 20, 55 ГК України, оскільки містять такі поняття, як – то: „ припинення правовідношення” та „установлення, зміни і припинення господарських правовідносин”. Тому заперечення відповідача з цього приводу, не ґрунтуються на законі. Ствердження відповідача про порушення позивачем вимог статті 188 ГК України також не ґрунтується на законі, оскільки недотримання суб’єктом господарювання вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов’язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє його права звертатися до суду за захистом свого порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору, припинення право відношення.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт необхідності припинення право відношення. Натомість, відповідачем не надано доказів про необхідність продовжувати орендні відносини за спірним договором. Таким чином, мотиви його заперечень не ґрунтуються на законі.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Сілур” щодо припинення зобов’язань сторін за договором оренди № 8040580418095 від 06.10.1997р., укладеного між відкритим акціонерним товариством „Сілур” та підприємством, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”) обґрунтовані та підлягають задоволенню. У зв’язку з чим, протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, слід виселити підприємство „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”) із складу катанки, загальною площею 1836 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача та відповідача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 25 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 22, 55 ГК України, ст. 22, 33, 34,ч. 3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Сілур” задовольнити.

2. Припинити зобов’язання сторін за договором оренди № 8040580418095 від 06.10.1997р., укладеного між відкритим акціонерним товариством „Сілур” та підприємством, заснованим на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”).

3. Протягом 30 - денного строку з дня набрання рішення законної сили, виселити підприємство, засноване на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”), 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул.. Філатова, 9, ід. код 14333107, із складу катанки, загальною площею 1836 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9, видавши наказ.

4. Стягнути з підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора „GLOBAL MATERIAL TECHNOLOGIES UKRAINE” („GMT Ukraine”), 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9, ід. код 14333107, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Сілур”, 86709, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9, ід. код 00191046, п/р 26009320979901 в АБ „ Південний”, м. Одеса, МФО 328209, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя