Рішення № 6460418, 22.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.09 р.                     Справа № 18/128                               

за позовом: Публічного акціонерного товариства “АЛЬФА – БАНК” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕС” м. Донецьк

про стягнення 37590,00 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю представників сторін:

від позивача: Дмитренко О.А. – дов.

від відповідача: Матченко О.О. – дов.

Публічне акціонерне товариство “АЛЬФА – БАНК” м. Київ звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕС” м. Донецьк 21000,00 грн. сплаченого авансу за невиконані проектні роботи, 13650,00 грн. неустойки та 2940,00 грн. штрафу, а всього 37590,00 грн.

Заявою про зміну та уточнення позовних вимог від 04.08.2009 р. позивач доповнив підставу, додатково зазначивши ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка на його думку підлягає застосуванню, оскільки сплачений відповідачу аванс є безпідставно набутим майном, яке підлягає поверненню.

Крім того, позивач також вважає суму авансу збитками і просить стягнути її на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивачем остаточно не визначений предмет позову, а тому ця заява судом не приймається і справа розглядається у межах заявленого позову.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що невиконання умов договору мало місце з вини позивача, який не надав всієї необхідної первинної документації.

Заявою від 16.10.2009 р. позивач повідомив суд про зміну своєї організаційно – правової форми з Закритого акціонерного товариства “Альфа – Банк” на Публічне акціонерне товариство “Альфа – Банк”.

Заява судом прийнята і зміна у назві позивача врахована.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          15.01.2008 р. сторонами був укладений договір підряду № 02/32/2008 на виконання робіт з модернізації (переобладнання, дообладнання), згідно з п. 1.1. якого Підрядник (відповідач) зобов’язався виконати власними силами та засобами на свій ризик весь комплекс робіт з розроблення, оформлення та погодження усієї необхідної проектної та виконавчої документації, одночасно з виконанням технічних функцій Замовника (позивача), а також весь комплекс підрядних робіт по модернізації (переобладнанню, дообладнанню) приміщення Замовника (далі – роботи), на об’єкті Замовника, що розташований за адресою: Україна, м. Донецьк, пр. Ленінський, 18 (загальною площею 189,8 кв.м), відповідно до проектно – кошторисної документації, а Замовник зобов’язався прийняти та оплатити якісно виконані роботи.

Відповідно до п. 2.5 договору Замовник за меморіальним ордером № 17215 від 01.02.2008 р. сплатив, поряд з іншими платежами, аванс за розроблення, оформлення та погодження проектної документації, визначеної у п. 2.2 договору, що становить 21000,00 грн.

Згідно з п. 4.3.1. договору строк виконання робіт по розробленню, оформленню та погодженню усієї необхідної проектної та технічної документації встановлений до 30.05.2008 р.

В порушення умов договору взяті зобов’язання відповідачем не виконані, доказів передання позивачу проектної та технічної документації в обумовлений строк відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 10.1. договору, який передбачає сплату неустойки у розмірі 0,1 % від вартості не виконаних в строк робіт за кожен день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів – додатково штраф у розмірі 7% загальної вартості договору, позивачем нараховані неустойка у сумі 13650,00 грн. та штраф у сумі 2940,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У п. 13.1. договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і є чинним до виконання сторонами обов’язків за цим договором.

Враховуючи, що обов’язки за договором відповідачем не виконані у повному обсязі договір є чинним.

Відповідно до п. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв’язку з тим, що договір сторонами не змінений і не розірваний у позивача не має правових підстав вимагати повернення сплаченого авансу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення авансу у сумі 21000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення неустойки і штрафу суд вважає частково обґрунтованими, оскільки факт прострочки виконання робіт за зобов’язанням підтверджується матеріалами справи, але період нарахування неустойки позивачем завишений.

Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що при укладенні договору сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені і штрафу, які є різновидами неустойки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином неустойка в вигляді пені підлягає стягненню за 183 дня прострочки, що становить 7686,00 грн.

Заперечення відповідача щодо вини позивача у порушені зобов’язання суд вважає не обґрунтованими, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 549, п.4 ст. 653 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “АЛЬФА – БАНК” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕС” м. Донецьк про стягнення 37590,00 грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕС” м. Донецьк (83028, м. Донецьк, вул. Бєхтєрева, 18, р/р 260020307980 у АБ “УкрБізнесБанк” м. Донецьк, МФО 334969, код в ЄДРПОУ 24155782) на користь Публічного акціонерного товариства “АЛЬФА – БАНК” м. Київ (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, к/р 32004186201 в ГУНБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300346, код в ЄДРПОУ 23494714) 7686,00 грн. неустойки (пені), 2940,00 грн. штрафу, 106,26 грн. державного мита та 88,34 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 22.10.2009 року і набирає законної сили через десять днів.

Суддя