Ухвала суду № 64601598, 07.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/4267/15-к

Номер провадження 11-кп/775/195/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді: Стародуба О.Г.

суддів: Акуленко В.В., Шигірта Ф.С.

при секретарі Самойленко Г.В.

за участю

прокурора Медінцевої Н.А.

захисника ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

особи, щодо якої розглядається питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Апеляційного суду Донецької області у м. Бахмуті по кримінальному провадженню, внесеному у ЄДРДР за № 12015050230000269, апеляційні скарги законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 на ухвалу Добропільского міськрайонного суду Донецької області від 4 листопада 2015 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, інвалід 3 групи, не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Первомайська, 20/2.

застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із суворим наглядом.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ухвали, 20.02.2015 р. приблизно о 05:00-06:00 годині ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 наніс ОСОБА_4 не менше 12 травмуючих впливів руками у верхню передню частину тіла, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді садна передньої поверхні шиї, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають, синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Причиною смерті ОСОБА_4 є тупа травма грудної клітини: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати як незаконну та необґрунтовану і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Не повно зясовані обставини, за яких потерпіла отримала тілесні ушкодження і не зясовані суттєві дані, чи не могли тілесні ушкодження утворитися у наслідок спроби ОСОБА_3 надання допомоги потерпілій штучного дихання. Не дана належна оцінка у сукупності даним експертиз та іншим доказам, які дозволяють прийти до висновку, що смерть потерпілої наступила не від тілесних ушкоджень, а в результаті захворювання.

В апеляційній скарзі законний представник ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати і направити справу на новий розгляд. Вказує на те, що висновки суду про вчинення її сином ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах. Висновки судово-медичної експертизи вважає неповними і неправильними.

Заслухавши доповідача, захисника та законного представника, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, прокурора, який вважав, що підстави для скасування ухвали відсутні, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи відповідно до ст. 505 КПК України встановлені всі обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Висновки суду, що ОСОБА_3 у стані неосудності вчинив суспільне небезпечне діяння заподіяв ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_5, яка є сестрою ОСОБА_3, суду пояснила, що її брат та ОСОБА_4 перебували у близьких стосунках. Вранці 20.02.2015 р. вона приїхала до квартири, в якій мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою відвести його до лікаря. Двері були відчинені. У кімнаті вона побачила ОСОБА_4, яка лежала на ліжку та не реагувала на оклики. ОСОБА_5 викликала швидку допомогу. В цей же час її брат знаходився в ванній кімнаті, був дуже наляканим В подальшому було викликано міліцію. ОСОБА_3 разом із свідком відвезли до наркологічного кабінету. На тілі ОСОБА_4 свідок не бачила жодних тілесних ушкоджень.

Доводи апеляційних скарг захисника та законного представника, що висновки судово-медичних експертиз про характер, локалізацію та тяжкість тілесних ушкоджень є суперечливими і недостовірними, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги висновок судової медичної експертизи, відповідно до якого при дослідженні трупа були виявлені наступні тілесні ушкодження: 3 садна передньої поверхні шиї, синець передній поверхні грудної клітки справа, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер по середньо-ключичній лінії справа, перелами 3, 4, 6-9 ребер по передньо-пахвовій лінії зліва, які утворилися від ударної дії тупих предметів, індивідуальні особливості яких у пошкодженнях не відобразилися, можливо у вказаній у постанові строк. Синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Після їх заподіяння ОСОБА_4 могла здійснювати цілеспрямовані дії, не пов'язані з фізичним навантаженням у плині часу, що обчислюється годинами. Утворення виявлених тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи, як з додачею тілу прискорення, так і без такого, вкрай малоймовірно. Дані ж тяжкі тілесні ушкодження з'явилися причиною смерті, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку. Кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_4 вказує на те, що їй було нанесено не менше 12 впливів травмуючими предметами. Будь-яких кістково-травматичних пошкоджень ребер тривалої давнини при дослідженні трупа ОСОБА_4 не виявлено.

Доводи апеляційних скарг, що не встановлення при первинному огляді трупа пошкоджень ребер може вказувати на те, що таких пошкоджень у дійсності не було, безпідставні. Вказаними вище протоколами зафіксоване виражене трупне задубіння. Очевидно, що пошкодження внутрішніх органів, у тому числі ребер, при вираженому трупному задубінні могли при поверховому огляді трупа не встановлюватися.

По справі відсутні підстави для сумніву у правильності судово-медичного дослідження трупа, висновків про характер, локалізацію та кількість виявлених при експертному дослідженні тілесних ушкоджень, висновків про причину смерті потерпілої.

Посилання захисника на те, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самотинного захворювання, а не травматологічного, через образ життя останньої, а не внаслідок причин, визначених судовим експертом у відповідному висновку, базуються на нічим не обґрунтованих його припущеннях, які не можуть бути взяті судом до уваги за наявності висновку судово-медичної експертизи, проведеної фахівцем у цій галузі.

Щодо посилань захисника на невідповідність висновку експерта в частині відсутності в крові ОСОБА_4 алкоголю, показанням свідків про те, що ОСОБА_4 регулярно вживала алкогольні напої, суд зазначає, що з моменту вжиття алкогольних напоїв свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом із померлою ОСОБА_4, про що дані свідки зазначали у судових засіданнях, минув значний проміжок часу, а тому дані свідки можуть помилятися щодо точної дати, коли вони вживали алкогольні напої. Підстав для критичної оцінки висновку експерта в цій частині не вбачається, до того ж наявність або відсутність алкогольного спяніння померлої ОСОБА_4 не має істотного значення для розгляду даного кримінального провадження, оскільки причиною смерті є саме тілесні ушкодження, що утворилися внаслідок 12 впливів травмуючими предметами, а не отруєння або інші токсикологічні аспекти.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_8 суду підтвердив викладені у висновках судово-медичної експертизи обставини. Висновок надавався на підставі безпосереднього дослідження трупу, за результатами якого слідів попередніх переламів виявлено не було. Також експерт зазначив, що отримані ОСОБА_4 тілесні ушкодження не могли утворитися при штучному диханні. Перелами ребер знаходяться занадто низько, що не характерно також й для травм, які можуть утворитися при відкритому масажі серця. Можливість утворення переломів ребер при неправильному застосуванні відповідних заходів людиною без спеціальних знань, умінь і навичок експерт категорично не виключив.

Разом з тим, судова колегія не приймає до уваги доводи захисника про можливість утворення тілесних ушкоджень у виді переломів ребер при неправильному застосуванні реанімаційних заходів ОСОБА_3, який не має спеціальних знань та умінь, оскільки кількість, механізм та локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілої вказують на їх походження від насильницьких дій. Дані з протоколу огляду трупа, з карти виїзду швидкої допомоги підтверджують наявність на тілі потерпілої синців на шиї та саден бурого кольору, а це вказує, що до ОСОБА_4 при житті застосовувалось насильство. Про наявність у ОСОБА_3 розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння свідчать довідка міської психіатричної лікарні м. Краматорська, дані амбулаторної судово-психіатричної експертизи, висновки стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, страждав і на момент проведення експертизи страждає хронічним душевним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу. Вказане хронічне захворювання позбавляло ОСОБА_2 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння. За своїм психічним станом, на момент проведення експертизи, ОСОБА_2 також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом. Відповідно до вимог ч.5 ст.94 КК госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального кодексу і винесена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни вказаної ухвали відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги законного представника та захисника залишити без задоволення.

Ухвалу Добропільского міськрайонного суду Донецької області від 4 листопада 2015 року, якою щодо ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру, залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Судді: