Рішення № 6459763, 19.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.09 р.                     Справа № 28/195                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент”, м. Амвросіївка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донцемтара”, м. Донецьк

про стягнення 549812 грн. 57 коп.

Представники сторін:           

Від позивача: Нетіменко І.В.

Від відповідача: не з”явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промцемент”, м. Амвросіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донцемтара”, м. Донецьк про стягнення 549812грн.57коп., в тому числі заборгованість в сумі 537948 грн. 23 коп., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 7531 грн. 28 коп., 3% річних в сумі 4333 грн. 06 коп.          

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу цементу №49 від 10.07.2008р., специфікації до даного договору, видаткові накладні, листи №20 від 16.01.2009р., №120 від 06.03.2009р., акт звірки взаємних розрахунків.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.07.2009р. порушив провадження у справі № 28/195 та призначив розгляд даної справи на 25.08.2009р.

Позивач 06.08.2009р. до канцелярії господарського суду надав заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н від 30.07.2009р. (докази направлення даної заяви наявні в матеріалах справи), в яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 537948 грн. 23 коп., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 13448 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 5173 грн. 15 коп.          Суд приймає до уваги заяву, відповідно до ст. 22 ГПК України, збільшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Відповідно до відзиву на позовну заяву б/н та дати відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 73788 грн. 16 коп. та також відповідно до клопотання б/н та дати про розстрочення виконання рішення просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

07.09.2009р. позивач надав пояснення щодо строку виконання відповідачем зобов’язань по оплаті поставленого товару, а також періоду нарахування 3 % річних та інфляційних витрат, в яких зазначив, що просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 537948 грн. 23 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 12910грн.76коп., 3% річних в розмірі 4775 грн. 21 коп. Суд приймає до уваги, відповідно до ст. 22 ГПК України, зменшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Сторони 07.09.2009р. надали клопотання про продовження розгляду справи на 1 місяць. Ухвалою від 07.09.2009р. суд продовжив строк розгляду справи до 29.10.2009р.

24.09.2009р. позивач до канцелярії господарського суду надав заперечення на відзив відповідача б/н від 18.09.2009р., відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції, заперечує проти розстрочення виконання рішення.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

10.07.2008р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Промцемент”, м. Амвросіївка, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Донцемтара”, м. Донецьк, укладено договір купівлю-продажу цементу №49 (договір), відповідно з яким продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) цемент (товар), на умовах самовивезення та у порядку, передбаченому даним договором, в свою чергу покупець зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його (п.1.1 договору).

Виготовлювач товару: ТОВ «ПРОМЦЕМЕНТ» (п.1.1 договору).

Ціна, вартість, марка товару, тип його пакування та кількість наведені у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1 договору). У випадку зміни ціни на енергоносії, сировину, матеріали та інші види послуг, ціна товару може змінюватися продавцем, при цьому оформлюється додаткова угода до цього договору (п.2.2. договору). У випадку зміни умов поставки товару, покупець зобов'язаний письмово повідомити продавця із дотриманням вимог, передбачених п.3.1 цього договору. Зміна умов поставки оформлюється додатковою угодою (п. 3.2 договору). Суду надані специфікації до договору, в яких сторони домовились щодо асортименту, цін, вартості товару та періоду поставки. Цей договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2008р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по цьому договору (п.9.1. договору). Згідно з п. 1 додаткової угоди від 29.12.2008р. до договору п. 9.1 договору змінити і викласти в наступній редакції: „цей договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по цьому договору”.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За твердженням позивача згідно умов договору купівлю-продажу цементу №49 від 10.07.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Промцемент”, м. Амвросіївка, поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Донцемтара”, м. Донецьк, відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, за період з 08.11.2008р. по 03.04.2009р. цемент на загальну суму 553221 грн. 82 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується печаткою підприємства та підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Донцемтара”, м. Донецьк, на вище зазначених видаткових накладних в графі „отримал(а)”.

В зазначених видаткових накладних є посилання на договір №49 від 10.07.2008р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поставка здійснювалась саме в рамках договору купівлю-продажу цементу №49 від 10.07.2008р., що є підставою позовних вимог.

Продавець зобов'язується відвантажити товар покупцю при наявності 100 % передоплати та належно оформленої письмової заявки покупця на відвантаження товару. Базові умови поставки – EXW склад продавця (ІНКОТЕРМС-2000). Покупець зобов'язується за власний рахунок забезпечити своєчасну подачу транспорту під навантаження товару на адресу покупця (п. 3.1 договору). Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку у продовж 3 банківських днів (п. 5.1 договору). Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України). Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поставка спірної партії продукції була здійснена позивачем всупереч вимогам договору без попередньої оплати.

Проте, відповідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Одночасно, враховуючи те, що здійснивши поставку товару без попередньої оплати, позивачем порушено й встановлений договором порядок оплати.

За таким обставин, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, відповідно до вимог якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу лист №20 від 16.01.2009р. з вимогою про сплату боргу станом на 01.01.2009р. за поставлений товар в розмірі 548405 грн. 38 коп. Вимога була отримана відповідачем 21.01.2009р.

03.04.2009р. позивач на адресу відповідача направив рахунок-фактуру №П-00000253 від 03.04.2009р. на суму 537948 грн. 23 коп., даний рахунок-фактура був отриманий відповідачем 03.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 671780, копія якого наявна в матеріалах справи.

Оскільки ст. 530 ЦК України не встановлена форма та зміст вимоги, суд вважає, що рахунок-фактура №П-00000253 від 03.04.2009р. на суму 537948 грн. 23 коп. є вимогою в розумінні цієї статті.

Таким чином, граничним строком оплати за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, є 10.04.2009р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач частково сплачував вартість отриманого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, де призначенням платежу є договір №49 від 10.07.2008р.

Крім цього, згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 30.11.2008р. між сторонами наявна заборгованість у сумі 501734 грн. 91 коп. Акт підписаний та скріплений печатками підприємств з обох сторін.

Відповідач у відзиві б/н та дати визнав позовні вимоги щодо суми основного боргу в розмірі 73788 грн. 16 коп. Враховуючи наданий суду акт звірки станом на 30.11.2008р. підписаний сторонами без заперечень, копії документів, що підтверджують часткову оплату відповідачем заборгованості, судом встановлено, що відповідач сплачував у період з грудня 2008 по травень 2009р. товар поставлений до листопада 2008р. Крім того в платіжних дорученнях відповідача в призначенні платежу зазначено „оплата за цемент”, а не „попередня оплата”.

Таким чином, відповідач не оплатив вартість отриманого товару за період з 08.11.2008р. по 03.04.2009р., у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 537948 грн. 23 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 537948 грн. 23 коп. не погашена до теперішнього часу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4775грн.21коп. за період з 12.04.2009р. по 29.07.2009р. та інфляційні витрати в сумі 12910грн. 76 коп. за період з квітня 2009р. по липень 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4775грн.21коп. за період з 12.04.2009р. по 29.07.2009р. та інфляційних витрат в сумі 12910грн. 76 коп. за період з квітня 2009р. по липень 2009р. також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач надав клопотання про розстрочення виконання рішення на 12 місяців.

Позивач проти розстрочення виконання рішення заперечує (заперечення на відзив відповідача б/н від 18.09.2009р.).

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочення виконання судового рішення в розумінні статті 121 ГПК України може бути встановлено судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, заявником (боржником) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Не доведено недостатність або відсутність коштів у боржника станом на певну дату, а також не представлено доказів (документів) щодо неможливості зарахування коштів на його рахунок у подальшому.

Крім того, рахунків або банківських виписок, з яких би вбачалось відсутність грошових коштів у заявника як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, суду не надано.

Боржником також жодним чином не обґрунтовано значний термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення.

Посилання на економічну нестабільність в Україні та фінансову кризу не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов’язань.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду – заявником не надано.

Крім того, відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України надання розстрочення виконання рішення є правом суду, а не обов’язком.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців є необґрунтованими, недоведеними, а тому таким, що підлягає залишенню без задоволення.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (29.07.2009р.) складав 118 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додане платіжне доручення №591 від 10.07.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315грн. 00 коп., що не відповідає встановленому законодавством України розміру.

За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент”, м. Амвросіївка, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донцемтара”, м. Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донцемтара” (за адресою: 83014, м.Донецьк, вул.Ахтирська, 19”б”, ЄДРПОУ 31049884, п/р26000010301441 в Донецькій філії ВАТ „АКБ „Автокразбанк”, МФО 335764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (за адресою: 87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 33320134, р/р 260080517052735 в філії Донецьке РУ „Приватбанк”, МФО 335496) суму основного боргу в розмірі 537948 грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 4775грн.21коп., інфляційні витрати в розмірі 12910грн.76коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 5556грн.34коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.80коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Промцемент” (за адресою: 87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 33320134, р/р 260080517052735 в філії Донецьке РУ „Приватбанк”, МФО 335496) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн. 00 коп.

Видати довідку.

У судовому засіданні 19.10.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя