Рішення № 6459384, 12.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.09 р.                     Справа № 30/60пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 00210602)

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Світлотехніка”, м.Запоріжжя (ідентифікаційний код 02970085)

про: визнання недійсним договору поставки №15/976 від 11.06.2008року

за участю:

від Позивача –Шульженко Л.Г. (за довіреністю №17/617-38 від 26.09.2008р.);

від Відповідача – не з’явився;

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Світлотехніка”, м.Запоріжжя (далі – Відповідач) про визнання недійсним договору поставки №15/976 від 11.06.2008року

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається те, що Договір №15/976 від 11.06.2008р. було укладено стороною, яка не мала необхідного обсягу прав на укладання правочину від імені Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав Договір поставки №15/976 від 11.06.2008року (а.с.7-9), правоустановчі документи (а.с.10-12).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, ч.1 ст.15, 49, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач на виконання ухвали суду через канцелярію суду 14.09.2009року відзив на позовну заяву (а.с.19-23), у якому просить відмовити у позові в повному обсягу, посилаючись на те що, до моменту подання та розгляду позовної заяви Позивач не тільки отримував від Відповідача продукцію, а й підтвердив факт укладення і визнання ним Договору Поставки шляхом вчинення певних дій – часткової оплати продукції, зокрема. До того ж, з моменту укладення Договору Поставки сам факт його наявності, правомірності укладення та змісту Позивачем під сумнів не ставилися та не оскаржувались. Також, Відповідач вважав і вважає Договір Поставки чинним та законними добросовісно виконав свої зобов’язання за ним.

У судовому засіданні представником Відповідача були надані копії наступних документів: статут Акціонерного товариства „Світлотехніка” (а.с.25-27), свідоцтво ЗАТ „Світлотехніка” (а.с.28), довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження ЗАТ „Світлотехніка” (а.с.29), виписки банку (а.с.30-33), специфікації до договору №15/976 від 11.06.2008року (а.с.38, 41, 44), накладні (а.с.39, 42, 45), довіреності (а.с.40, 43, 46).

17 вересня 2009року Позивачем через канцелярію суду було надано клопотання про прийняття заходів по забезпеченню позову (а.с.47-48).

24 вересня 2009р року вдруге Позивачем через канцелярію суду було надано клопотання про прийняття заходів по забезпеченню позову (а.с.53-54).

На виконання ухвали суду Позивачем через канцелярію суду 07.10.2009року було надано копію статуту Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”.

Відповідач у судові засідання 24.09.2009р. та 12.10.2009р. не з’являвся, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) 11 червня 2008 року був укладений Договір поставки №15/976, відповідно до п.1.2 якого Постачальник зобов’язується передати у встановлений строк продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов’язується згідно з умовами даного договору прийняти та оплатити цю продукцію. Згідно з п.1.3 вказаного договору найменування, номенклатура, кількість, якість та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови постачання вказуються у специфікаціях. Умови оплати вказані у специфікаціях (п.9.3 Договору поставки №15/976).

В преамбулі договору поставки зазначено, що від імені Позивача виступав генеральний директор Єфімов М.В., який діє а підставі Статуту.

Пунктом 11.1 Статусу Позивача (а.с.71) одноособовим виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є генеральний директор товариства.

Відповідно до пункту 11.2 Статуту Генеральний директор товариства без довіреності здійснює дії від імені товариства, керує поточними справами товариства, організовує виконання рішень вищого органу товариства та наглядової ради, представляє товариство в його відносинах з іншими юридичними особами.

Таким чином, Позивач зазначає, що при укладенні договору від його імені виступав генеральний директор Єфимов М.В., який відповідно до установчих документів Позивача має право представляти його інтереси без довіреності, проте Договір поставки був підписаний виконавчим директором – першим заступником генерального директора Гнєздицьким В.Н., який не мав відповідних на це повноважень.

Враховуючи те, що спірний Договір було підписано стороною, яка не мала необхідного обсягу прав укладання правочину від імені Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору поставки №15/976 від 11.06.2008року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що договір поставки №15/976 від 11.06.2008року укладений Відповідачем з Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, слід вважати схваленим Позивачем, оскільки останнім було вчинено дії, що свідчать про прийняття договору. Тому, керуючись ст.241 Цивільного кодексу України є всі підстави вважати договір поставки №15/976 від 11.06.2008 року дійсним.

В обгрунтування своїх заперечень надав копії наступних документів: специфікації до договору №15/976 від 11.06.2008року (а.с.38, 41, 44), накладні (а.с.39, 42, 45), довіреності (а.с.40, 43, 46), виписки банку (а.с.30-33)

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) 11 червня 2008року було укладено договір поставки №15/976 (далі за текстом-Договір).

В преамбулі договору поставки зазначено, що від імені Позивача виступав генеральний директор Єфімов М.В., який діє на підставі Статуту. Водночас позивач стверджує, що Договір поставки від його імені був підписаний виконавчим директором-першим заступником генерального директора Гнєздицьким В.Н., який не мав на це відповідних повноважень.

Згідно з частиною один статті 241 Цивільного Кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладання. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограмма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні та інше.) У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладання угоди задоволенню не підлягає (п.9.2. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 №02-5/111).

Пунктом 1.2 вказаного Договору встановлено, що Постачальник зобов’язується передати у встановлений строк продукцію у власність Покупця, а Покупець зобов’язується згідно з умовами даного договору прийняти та оплатити цю продукцію. Згідно з п.1.3 та п. 9.3 Договору найменування, номенклатура, кількість, якість та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови постачання, умови оплати вказуються у специфікаціях.

Як вбачається з матеріалів справи саме на виконання умов Договору Відповідачем було поставлено Позивачу продукцію, а саме:

- згідно специфікації №1 від 11.06.2008 року (а.с.38) Позивачу була поставлена продукція – світильників в асортименті на загальну суму 84353,08 грн., що підтверджується накладною №03/07-2302/1 от 03.07.2008р. (а.с.39), продукцію отримала уповноважена особа Позивача Кравченко Я.Л. за довіреністю серії НБИ №909480/340 від 02.07.2008 року (а.с.40).

- згідно специфікації №2 від 27.06.2008 року (а.с.41) Позивачу була поставлена продукція – світильники НСП 20Ех-200-221 на загальну суму 23174,42 грн., що підтверджується накладною №25/07-2366/1 від 23174,42 грн. (а.с.42), продукцію отримала уповноважена особа Позивача Кравченко Я.Л. за довіреністю серії НБИ №909684/544 від 23.07.2008 року (а.с.43).

- згідно специфікації №3 від 04.09.2008 року (а.с.44) Позивачу була поставлена продукція – світильники та прожектори в асортименті на загальну суму 58031,74 грн., що підтверджується накладною №02/10-2563/1 від 02.10.2008р. (а.с.45), продукцію отримала уповноважена особа Позивача Кравченко Я.Л. за довіреністю серії ЯОН №040724 від 15.11.2007року (а.с.46). Позивач за поставлену продукцію здійснив, згідно договору часткові оплати, що підтверджується банківськими виписками (а.с.30-33)

Таким чином, судом встановлено, що Позивач здійснив дії, які свідчать про схвалення ним Договору поставки №15/976 від 11.06.2008р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

17 вересня 2009року та 24 вересня 2009р Відповідачем через канцелярію суду було надано клопотання про прийняття заходів по забезпеченню позову. За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов’язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Позивачем не було надано жодних доказів ускладнення виконання рішення у разі ймовірного задоволення позовних вимог. Таким чином суд відхиляє клопотання Позивача про вжиття заходів про забезпечення позову шляхом заборони Закритому акціонерному товариству „Світлотехніка” (код ЄДРПОУ 02970085, адреса: 69008, м.Запоріжжя, вул.Южне шосе 74-Б) здійснювати передачу своїх прав по договору №15/976 від 11.06.2008року третім особам, та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках Закритого акціонерного товариства „Світлотехніка” у розмірі 11890,00грн. через його юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача у повному обсягу.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 207, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 241 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В :

1.          Позивачу у позові відмовити.

У судовому засіданні 12.10.2009р. оголошений та підписаний повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя