Рішення № 6459313, 20.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.09 р.                     Справа № 29/296                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Косенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з побутового обслуговування населення „Комунальний світ” с. Красний Партизан, Ясинуватський район

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 21710,03 грн., в тому числі 19841,27грн. – основного боргу, 1404,56 грн. – пені, 273,68 грн. – інфляційних нарахувань, 190,52 грн. – 3% річних.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Дояр О.В., довіреність

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:           

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк (далі - Виробник) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з побутового обслуговування населення „Комунальний світ” с. Красний Партизан, Ясинуватський район (далі - Споживач) про стягнення заборгованості в сумі 21710,03 грн., в тому числі 19841,27грн. – основного боргу, 1404,56 грн. – пені, 273,68 грн. – інфляційних нарахувань, 190,52 грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 8 від 20.12.07 про надання послуг по централізованому питному водопостачанню, додаткову угоду від 31.12.08, акти № 7 від 31.03.09, № 7 від 30.04.09, № 7 від 29.05.09, № 7 ВІД 30.06.09, № 7 від 31.07.09, платіжні вимоги-доручення № 01/225 від 31.03.09, № 01/331 від 30.04.09, №01/399 від 29.05.09, № 02/512 від 30.06.09, № 01/631 від 31.07.09, розрахунок заборгованості.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовної заяви. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача надав відзив від 06.10.09, яким визнає позовні вимоги тільки в частині стягнення суми основного боргу 19841,27 грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог частково, щодо стягнення з підприємства пені, зменшивши їх. Також надав заяву, яким просить провести розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 8 від 20.12.07 про надання послуг по централізованому питному водопостачанню. Договір укладено з додатковою угодою від 31.12.08, без протоколів розбіжностей.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язується надавати послуги по централізованому питному водопостачанню в об’ємах згідно помісячного графіку, в межах наявного у відповідача дозволу на спеціальне водокористування та технічних можливостей Підприємства, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.6 Договору Споживач зобов’язаний мати прилад обліку води для розрахунку з Підприємством за надану воду. Придбання та установка приладів обліку здійснюється Споживачем за свій рахунок. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі Споживача, як правило, на границі балансової приналежності мереж Підприємства та Споживача. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам Підприємства. Приймання в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється при участі представника Підприємства.

Пунктом 2.3 договору, який доповнений пунктом „а” додатковою угодою від 31.12.08, визначений об’єм надання послуг водопостачання по заявці Споживача.

У випадку неможливості обліку води по водолічильнику з причин, які не залежать від Споживача (зняття водолічильника представником Підприємства, запотівання скла, корозія циферблату, припинення нормальної роботи водолічильників із-за несправностей, які виникли в його механізмі та тому подібне), кількість використаної води визначається по середньодобовій витраті за попередні два розрахункових місяця. У випадку тривалості роботи приладу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше 10 днів. (п. 4.7 договору)

У випадку відсутності або несправності приладу обліку з вини Споживача, в тому числі несвоєчасне введення його в експлуатацію (з викликом представника Підприємства та складання акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, а також у випадку закінчення строку дії повірки приладу обліку – розрахунок води визначається за пропускною здатністю труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дії її повним перетином протягом 24 годин на добу. (п. 4.8 договору).

Пункт 4.12 Договору передбачає, що кількість наданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показників приладів обліку або розрахунків згідно п. 4.7 або 4.8 договору. Для складання акту, відповідач направляє не пізніше 30, 31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підпису акта, по адресу позивача.

При неявці представника Споживача до вказаного числа або необґрунтованої відмови ним від підпису акту, Підприємство складає односторонній акт, один екземпляр якого в 3-х денний термін направляється Споживачу, який являється підставою для оплати.

Згідно п. 5.1 Договору відповідач оплачує позивачу послуги водопостачання по тарифам, які встановлені у відповідності з діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. Тарифи на момент укладання договору складають: за 1 куб.м. води питної 0,41 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 5.4 Договору Споживач згідно заявленого об’єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки:

-          до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за першу декаду;

-          до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за другу декаду;

-          до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за третю декаду.

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць відповідач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту в отриманні води платіжним дорученням, з урахуванням поточних проплат, в строк до 1-го числа місяця, наступного за звітним. (п. 5.6 договору).

При оформленні платіжного доручення в графі „призначення платежу” Споживач зобов’язаний вказати період, за який здійснюється оплата, номер, дату рахунка з посиланням на договір. У випадку відсутності в платіжному дорученні цих даних, перерахована Споживачем оплата зараховується Підприємством за любий період виникнення заборгованості за його розсудом (п. 5.7 договору).

В матеріалах справи містяться № 7 від 31.03.09, № 7 від 30.04.09, № 7 від 29.05.09, № 7 від 30.06.09, № 7 від 31.07.09, в яких зазначена кількість наданої питної води разом 71200 м3. Зазначені акти підписані обома сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач зобов’язання за договором в частині оплати порушив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19841,27 грн. за березень 2009 р. по червень 2009 р., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання суми основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтереси інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 19841,27 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 договору відповідач, у випадку прострочки виконання грошового зобов’язання, повинен оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 190,52 грн. за період з 01.04.09 по 10.09.09, які відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач нараховує інфляційну складову в сумі 273,68 грн. за період з квітня 2009 р. по серпень 2009 р., яка відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов’язаний оплатити Підприємству пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату виникнення боргу, за який оплачується пеня.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 1404,56 грн. пені за період з 01.04.09 по 10.09.09.

Відповідач у відзиві просить зменшити розмір пені.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Дослідивши матеріали справи, суд не задовольняє клопотання відповідача про зменшення суми пені, оскільки останнім не було здійснено будь-яких дій щодо попередження порушення права позивача та виконання умов договору відносно оплати наданих послуг у встановлений строк.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його вірним, а суму пені в розмірі 1404,56 такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 78, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з побутового обслуговування населення „Комунальний світ” с. Красний Партизан, Ясинуватський район про стягнення заборгованості в сумі 21710,03 грн., в тому числі 19841,27грн. – основного боргу, 1404,56 грн. – пені, 273,68 грн. – інфляційних нарахувань, 190,52 грн. – 3% річних – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з побутового обслуговування населення „Комунальний світ” (86040, Ясиноватський район, п. Красний Партизан, вул. Молодіжна, 28, п/р 26001051805297 в ДРУ КБ „Приватбанк” м. Донецька, МФО 335496, ЄДРПОУ 34590777) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Донецького регіонального виробничого управління (83048, м.Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 8а, п/р 260083011429 в філії Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35397790) 19841,27грн. – основного боргу, 1404,56 грн. – пені, 273,68 грн. – інфляційних нарахувань, 190,52 грн. – 3% річних, 217,10 грн. – державного мита, 236,00 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя