Рішення № 6459310, 12.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.09 р.                     Справа № 29/239                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Масалов Є.В., довіреність

від відповідача Предвечна Л.Ф., довіреність

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Приватного підприємства „Український юридично-фінансовий центр” м. Київ

До відповідача: Комунального підприємства „Велікан” м. Горлівка

Предмет спору: стягнення 57938,03 грн.

СУТЬ СПОРУ:                     

Приватне підприємство „Український юридично-фінансовий центр” м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Велікан” м.Горлівка про стягнення 57938,03 грн., у тому числі 46862,61 грн. – основного боргу, 9837,51грн. – пені за несвоєчасне погашення винагороди, 1237,91 грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір-доручення № 1-60р/05-06-08 від 05.06.2008 р., акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 10.07.08, № 2 від 11.08.08, № 3 від 11.09.08, № 3/3 від 23.09.08, № 4 від 30.10.08, № 5 від 11.11.08, № 6 від 17.12.08, №7 від 02.02.09, претензії № 1.1 від 05.09.08, № 1.1 від 02.02.09, № 1.1 від 08.05.09, № 1.1 від 05.09.08 та докази їх відправлень, відзив на претензію № 12 від 10.03.09, акт звірки, листи № 265 від 28.11.08, № 1-15/01-08 від 09.12.08, б/н від 11.12.08, № 1.1/2 від 18.12.08, № 1.1/2 від 23.03.09, кредитові платіжні документи, договір на надання юридичних послуг в господарському процесі від 30.06.09, квитанція від 01.07.09, розрахунки заборгованості.

Відповідач надав відзив, яким заперечує проти позову. Посилається на те, що позивачем не доведено, коли і яка конкретно робота виконувалась по кожному споживачеві житлово-комунальних послуг, що мають заборгованість.

03.09.2009 р. відповідач також надав відзив, яким уточнив свої заперечення проти позову.

В ході розгляду справи позивач надав заяву від 03.09.09, якою відмовляється від витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, зазначені в п. 4 позовної заяви.

Також позивач надав клопотання про забезпечення позову, в порядку ст. 66 ГПК України, яким просить накласти арешт на грошові кошти, які належать відповідачу і знаходять на розрахункових (поточних) рахунках в установах банку.

Крім того, клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.09.2009 р., в порядку ст. 69 ГПК України, заступником голови господарського суду Донецької області було продовжено строк розгляду справи на один місяць.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Між позивачем (далі - Повірений) та відповідачем (далі - Довіритель) укладено договір-доручення № 1-Юр/05-06-8 від 05.06.2008р.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки довірителя та повіреного, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором доручення, який підпадає під правове регулювання статей 1000-1010 ЦК України.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. (ст. 1000 ЦК України)

Відповідно до умов зазначеного договору Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов’язання в межах цієї угоди здійснювати від імені Довірителя комплекс юридичних та фактичних дій відповідно до його письмових вказівок та замовлень з метою представництва та захисту законних інтересів Довірителя перед юридичними та фізичними особами при реалізації Довірителем своїх прав та обов’язків, а саме:

2.1.1. вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від боржників;

2.1.2 звертатися до суду про звернення стягнення на майно боржників, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Згідно з п. 2.2 договору Довіритель приймає від Повіреного послуги та виплачує йому винагороду на умовах договору.

Позивач свої зобов’язання, які передбачені п. 2.1 договору, виконав належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 10.07.08, № 2 від 11.08.08, № 3 від 11.09.08, № 3/3 від 23.09.08, № 4 від 30.10.08, № 5 від 11.11.08, № 6 від 17.12.08, №7 від 02.02.09 на загальну суму 322207,94 грн.

Пунктами 4.1 та 4.4 договору передбачено, що Довіритель виплачує повіреному винагороду за виконання комплексу юридичних та фактичних дій щодо кожної заявки окремо. Будь-які розрахунки між Повіреним та Довірителем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України – гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки, зазначені сторонами договору.

Розрахунковим періодом для визначення винагороди Повіреного є один календарний місяць. (п. 4.4 договору)

Відповідно до п. 4.5 договору базою для нарахування винагороди Повіреного за розрахунковий період є сума заборгованості, погашена боржником у розрахунковому місяці, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок Довірителя.

Розмір винагороди Повіреного складає 20% від фактичної суми погашеної заборгованості за житлово-комунальні послуги (п. 4.6 договору)

Пунктом 4.7 договору встановлено, що винагорода за виконані роботи (надані послуги) протягом розрахункового періоду виплачується Повіреному протягом п’яти робочих днів з моменту прийняття виконання доручення на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний розрахунковий період, але не пізніше 15 числа кожного розрахункового місяця.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, але відповідач частково оплатив винагороду за надані послуги, в наслідок чого ПП „Український юридично-фінансовий центр” звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість в сумі 46862,61грн.

В матеріалах справи також містяться претензії позивача № 1.1 від 05.09.08, № 1.1 від 02.02.09, № 1.1 від 08.05.09, № 1.1 від 05.09.08, які були направлені на адресу відповідача.

10.03.2009 р. КП „Велікан” надав відповідь, якою заперечує проти виставлених претензій.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено, коли і яка конкретно робота виконувалась по кожному споживачеві житлово-комунальних послуг, що мають заборгованість, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

Як встановлено п. 5.9 договору повірений зобов’язаний щомісяця протягом двох робочих днів з моменту отримання від Довірителя погодженої та належним чином оформленої відомості про погашення заборгованості боржниками (за відповідний розрахунковий період) підготувати на її основі акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний розрахунковий період, підписати його та передати Довірителю. Довіритель, в свою чергу, зобов’язаний щомісяця протягом п’яти робочих днів з моменту отримання підписаного Повіреним акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який був складений Повіреним на підставі узгодженої з Довірителем відомості про погашення заборгованості споживачами житлово-комунальних послуг (за відповідний розрахунковий період), підписати його та передати Повіреному. (п. 5.10 договору)

В матеріалах містяться акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), які підписані обома сторонами без заперечень і зауважень та скріплені печатками підприємств.

Крім того, до заяви позивача, що зареєстрована канцелярією суду від 16.09.09, додано копію витягу зошиту, який відображає роботу позивача за період з травня 2008 р. по грудень 2008 р. за спірним договором, а саме: вручення відповідачу за період з травня 2008 р. по грудень 2008 р. повідомлень стосовно виконаної роботи.

Також в судовому засіданні, яке відбулось 03.09.09 було оглянуто оригінал листа-попередження, що був направлений на адресу відповідача за червень місяць.

До того ж, п. 4.3 договору передбачено, що показником виконаних робіт (наданих послуг) Повіреним за договором є сума погашеної боржником заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок Довірителя.

Також п. 5.12 договору встановлено, що фактом виконання доручення за договором вважається надходження від боржника коштів у рахунок погашення заборгованості на поточний рахунок Довірителя у відповідному розрахунковому періоді.

Доказом виконання зазначеного пункту договору є платіжні документи, що мітяться в матеріалах справи, які свідчать про надходження на рахунок відповідача грошових коштів.

Також не приймається судом до уваги посилання відповідача на те, що позивачем неправомірно вимагається винагорода за травень 2008 р., оскільки договір був підписаний лише у червні місяці з огляду на те, що позивачем виставлялись рахунки боржникам у червні 2008 р. за житлово-комунальні послуги, які були надані у травні 2008 р.

Таким чином, відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати винагороди не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з червня 2008 р. по грудень 2008 р. в розмірі 46862,61 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 24.07.08 по 10.07.09 3% річних на суму 1237,91 грн., яка відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.4 договору у разі прострочення Довірителем виконання грошового зобов2язання за договором Довіритель на вимогу Повіреного зобов’язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням пені за весь час прострочення у розмірі подвійної ставки НБУ, що діла у період за який сплачується пеня.

Позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та просить стягнути з відповідача 9837,51 грн. пені за період з 24.07.08 по 10.07.09.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована без врахування умов ч. 6 ст.232 ГК України та 6.4 договору стосовно нарахування штрафних санкцій. Так, за прострочення виконання грошового зобов’язання пеня нарахована з 24.07.08 по 10.07.09, тоді як виходячи з умов наведеної статті та пункту договору, позивач має право нараховувати пеню за шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто з 24.07.08 по 22.01.09.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні пені в сумі 2614,17 грн. та задовольняє на суму 7223,34 грн. за період з 24.07.08 по 22.01.09.

В судовому засіданні оговорено клопотання позивача щодо забезпечення позову, яким позивач просить вжити заходів для забезпечення позову та захисту інтересів позивача, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу і знаходять на розрахункових (поточних) рахунках в установах банку.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.06р. № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів, або належного правового обґрунтування в підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем суду не представлено.

Також слід зазначити, що позивач не зазначив банківські реквізити рахунків відповідача, на які саме необхідно накласти арешт, що унеможливлює застосування заходів по забезпеченню позову з урахуванням інтересів підприємства та попередження завдання шкоди його підприємницької діяльності.

З огляду на наведене, заяву Приватного підприємства „Український юридично-фінансовий центр” м. Київ про забезпечення позовних вимог слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Український юридично-фінансовий центр” м.Київ до Комунального підприємства „Велікан” м. Горлівка про стягнення 57938,03 грн., у тому числі 46862,61 грн. – основного боргу, 9837,51грн. – пені за несвоєчасне погашення винагороди, 1237,91 грн. – 3% річних – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Велікан” (84605, м. Горлівка, Донецької області, вул.Велікан, 21, р/р 26003200928100 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ідентифікаційний код 34383792) на користь Приватного підприємства „Український юридично-фінансовий центр” (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 23/48, оф. № 4, п/р 26005045147201 в АІКБ «УкрСиббанк» м.Рубіжне, МФО 351005, ідентифікаційний код 33941951) 46 862,61 грн. – основного боргу, 7223,34 грн. – пені за несвоєчасне погашення винагороди, 1237,91 грн. – 3% річних, 553,24 грн.– державного мита, 112,68 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У стягненні суми пені в розмірі 2614,17 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення підписаний 12.10.2009 року.

Суддя