Постанова № 64592123, 02.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017 року Справа № 904/3043/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Сизько І.А., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від позивача-1: ОСОБА_1, представник, довіреність №01-25-169 від 30.12.2016 р.,

від позивача-2: ОСОБА_2, представник, довіреність №013 від 03.01.2017 р.,

від відповідача: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Кам"янської міської ради Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2016р. у справі №904/3043/13

за позовом Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, м.Дніпро

та дочірнього підприємства "Центральний ринок м.Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств

до Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про визнання недійсним п.12.1. рішення 30 сесії VI скликання Дніпродзержинської міської ради №625-30/VI від 28.12.2012р. "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення"

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2016р. у справі №904/3043/13 (суддя Ліпинський О.В.) позов Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств та дочірнього підприємства (далі-ДП)"Центральний ринок м.Дніпродзержинська" задоволено, визнано недійсним п.12.1. рішення 30 сесії VI скликання Дніпродзержинської міської ради №625-30/VI від 28.12.2012р. "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації";

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо перебування будівлі готелю, розташованої по провулку Кирпичному, 69/4 в м.Дніпродзержинську в оперативному управлінні та на балансі ДП"Центральний ринок в м.Дніпродзержинську" Дніпропетровської облспоживспілки, яке здійснює використання цього об"єкту нерухомості в своїй господарській діяльності, а також з того, що на час прийняття міською радою оспорюваного рішення законним землекористувачем земельної ділянки за вказаною адресою є безпосередньо ДП"Центральний ринок м.Дніпродзержинська", у зв"язку з чим, таке рішення ради в частині зобов"язання позивача-1 оформити документи на землекористування та за умови відсутності передбачених законодавством підстав для припинення права користування земельною ділянкою позивачем-2 порушує права позивачів;

- не погодившись з прийнятим рішенням, Кам"янська міська рада (Дніпродзержинська міська рада) подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що фактично на спірній земельній ділянці, наданій у постійне користування ДП "Центральний ринок м.Дніпродзержинська", розміщено капітальну двоповерхову будівлю готелю, яка використовується в комерційних та адміністративних цілях, вказана будівля на праві власності належить Дніпропетровській спілці споживчих товариств, про те, що ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодекс України та ст.30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-ХІІ, який діяв на момент виникнення права власності у позивача-1 передбачені норми, які закріплюють саме за власником майна право на земельну ділянку, про те, що наведеними нормами визначений перехід права власності до особи, але не передбачено автоматичного набуття права користування земельною ділянкою це право необхідно оформити шляхом оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування або у власність, а потім оформити договір оренди земельної ділянки або отримати свідоцтво про право власності, у зв"язку з чим, оспорюваним рішенням ради зобов"язано позивача 1 оформити не право, а документи на землекористування, а також про те, що відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним і позивач 1 повинен укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки, а не використовувати державний акт на право постійного користування іншого підприємства;

- представник скаржника в судові засідання не з"явився, про час та місце судових засідань скаржник повідомлений належним чином;

- позивачі вважають рішення господарського суду обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що землекористувачем земельної ділянки по провулку Кирпичний, 69 у м.Кам"янське є дочірнє підприємство "Центральний ринок м.Дніпродзержинська", яке здійснює плату за земельну ділянку, у тому числі, і під спірним об"єктом нерухомості, на те, що Дніпропетровська облспоживспілка не є безпосереднім користувачем цієї ділянки і не повинна укладати відповідні договори оренди земельної ділянки, а також на те, що Державний акт на право постійного користування землею, виданий госпрозрахунковому ринку м.Дніпродзержинська визнано дійсним в судовому порядку і підстави для припинення такого права користування відсутні;

- у додаткових поясненнях позивачами зазначено, що ст.120 Земельного кодексу України набула чинності з 01.01.2002р. в той час, як право власності на будівлю готелю зареєстровано за позивачем-1 07.04.2000р., що унеможливлює застосування в даному випадку положень цієї статті, оспорюване рішення міської ради прийнято з порушенням процедури та регламенту, що рішення про вилучення земельної ділянки у позивача-2 та про надання дозволу позивачу-1 на розроблення проекту технічної документації із землеустрою міською радою не приймалися, що оспорюваним рішенням міської ради, яким зобов"язано позивача 1 оформити документи на користування, не визначено і строк виконання такого обов"язку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.06.1995р. Дніпродзержинською міською радою народних депутатів прийнято рішення №166 "Про надання земельних ділянок в користування" .

Згідно з вказаним рішенням госпрозрахунковому ринку м.Дніпродзержинська надано в постійне користування земельну ділянку площею 5.3103га за адресою: м.Дніпродзержинськ, пров.Кирпичний, 2 для торгівлі сільськогосподарськими продуктами.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №67 від 06.07.1995р..

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2000р. №32 адресу земельної ділянки по пров.Кирпичний, 2 в м.Дніпродзержинську змінено на адресу: м.Дніпродзержинськ, пров. Кирпичний, 69.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 12.12.2000р. №506 у зв'язку із перейменуванням госпрозрахункового ринку м.Дніпродзержинська на колективне підприємство "Центральний ринок м.Дніпродзержинська" були внесені зміни до Державного акту на постійне користування земельної ділянки по пров.Кирпичному,69 в м.Дніпродзержинську.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.04.2000р. №99 Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств видано свідоцтво про право колективної власності на об"єкт в цілому загальною площею 1062.7кв.м, розташований у м.Дніпродзержинську по провулку Кирпичний за №69/4.

Згідно з реєстраційним написом на правовстановлювальному документі зазначена у свідоцтві будівля готелю в цілому зареєстрована 07.04.2000р. бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 438.

Відповідно до Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 15.01.2002р. дочірнє підприємство "Центральний ринок м.Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, є підприємством, яке створене в результаті реорганізації шляхом перетворення колективного підприємства "Центральний ринок м.Дніпродзержинська" на підставі рішення зборів трудового колективу останнього (протокол №10 від 05.07.2001р.) та постанови правління Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств за №207 від 04.12.2001р.. Підприємство є правонаступником колективного підприємства "Центральний ринок м.Дніпродзержинська" відносно його майнових та інших прав та обов'язків. Засновником та власником майна підприємства є Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств.

Згідно з п.5.5 Статуту підприємство має статутний фонд у розмірі 1073900грн., який утворюється за рахунок внеску засновника у вигляді нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу за адресою м.Дніпродзержинськ, провулок Кирпичний, 69.

Внаслідок реорганізації колективного підприємства "Центральний ринок м.Дніпро-дзержинська", згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради від 30.05.2002р. №19-02/ХХ1V, внесені зміни до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою - зміна назви землекористувача на дочірнє підприємство "Центральний ринок м.Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств.

28.12.2012р. Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення №625-30/VI "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації".

П.12.1 вказаного рішення Дніпропетровську обласну спілку споживчих товариств зобов"язано оформити документи на користування земельною ділянкою за адресою: пров.Кирпичний, 69/4 для розміщення будівлі готелю.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств та дочірнього підприємства "Центральний ринок м.Дніпро-дзержинська" з позовом до господарського суду про визнання недійсним п.12.1 названого вище рішення міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та обов"язки.

В абз.2 п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

Відповідно до ч.1 ст.30 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час переходу до позивача 1 права власності на будівлю готелю, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Між тим, ч.1 ст.27 Кодексу передбачені підстави припинення права користування землею, а саме:

1) добровільна відмова від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

4) систематичне невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;

5) нераціональне використання земельної ділянки;

6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

7) використання землі не за цільовим призначенням;

8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб;

9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Щодо досліджуваної справи, то господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з огляду на фактичне перебування спірної земельної ділянки в користуванні позивача 2 та на відсутність передбачених законодавством підстав для припинення права користування останнім цією ділянкою.

Тому рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про те, що законодавством не передбачено автоматичного набуття права користування земельною ділянкою і це право необхідно оформити через оформлення технічної документації як про підстави для прийняття ним оспорюваного рішення визнані колегією суддів необґрунтованими.

Крім того, згідно з ст.123 Земельного кодексу України в редакції станом на дату прийняття міською радою цього рішення надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної міської ради.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Отже, наведеною нормою встановлено порядок надання земельних ділянок у користування органами місцевого самоврядування.

Відповідно до встановленого порядку надання земельних ділянок в користування здійснюється за наслідками подання зацікавленою особою до відповідних органів клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розгляду ними клопотання та, в залежності від результатів розгляду, укладення договору між замовником та виконавцем робіт по розробленню проекту, а також за наслідками погодження проекту згідно з ст.186-1 Кодексу.

У даному випадку, рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2012р. №625-30 VI в частині зобов"язання Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств оформити документи на землекористування спірною земельною ділянкою взагалі порушує встановлений наведеною нормою порядок надання земельних ділянок у користування.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2016р. у справі №904/3043/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.А.Сизько

Суддя Л.П.Широбокова

Повна постанова складена 07.02.2017р.