Рішення № 6459101, 13.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.09 р.                     Справа № 9/89                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс агентство плюс”, м.Алчевськ

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка

про стягнення 651968грн.57коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

З 12.10.2009р. о 14год.50хв. до 13.10.2009р. о 16год.30хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс агентство плюс”, м.Алчевськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 651968грн.57коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 523636грн.71коп., пені в розмірі 62263грн.71коп., 3% річних в розмірі 10112грн.97коп. та інфляційних витрат в розмірі 55955грн.18коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р. з додатком до нього, видаткові накладні №ТНД-000037 від 07.08.2008р., №ТНД-000038 від 07.08.2008р., №ТНД-000041 від 13.08.2008р., №ТНД-000042 від 13.08.2008р., №ТНД-000051 від 08.09.2008р., №ТНД-000052 від 16.09.2008р., №ТНД-000053 від 17.09.2008р., №ТНД-000095 від 25.11.2008р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №278 від 07.08.2008р., №300 від 13.08.2008р., №434 від 16.09.2008р., №629 від 25.11.2008р., рахунки-фактури №ТНД-000069 від 08.09.2008р., №ТНД-000075 від 16.09.2008р., №ТНД-000076 від 17.09.2008р., №ТНД-000107 від 21.10.2008р., банківські виписки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №03/202 від 01.10.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3950327 Закрите акціонерне товариство „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

12.10.2009р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог б/н від 12.10.2009р., відповідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 400000грн.02коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви.

Відповідачем надана заява б/н від 12.10.2009р., відповідно з якою останній просить судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на Закрите акціонерне товариство „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка.

Крім того, 12.10.2009р. відповідачем надане клопотання б/н та дати, відповідно з яким останній просить суд відстрочити виконання рішення суду до 10.12.2009р.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

25.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс агентство плюс”, м.Алчевськ та Закритим акціонерним товариством „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка укладений договір купівлі-продажу №10-Н, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов`язується належним чином прийняти та оплатити товар в кількості, з показниками якості, за цінами та в строки, вказані у специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною (п.1.1 договору).

Відповідно до п.8.4 договору, цей договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2008р., а вчастині взаєморозрахунків – до повного їх завершення.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі -продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що базисні умови та графік поставок, строки відвантаження товару та, в разі необхідності, перелік вантажовідправників та вантажоодержувачів обумовлюються сторонами у додаткових угодах та (або) специфікаціях до даного договору.

Так, додатком №02 від 12.08.2008р. до договору купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р. передбачено, що загальна сума поставки становить 1130897грн.12коп.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 2125736грн.43коп., що підтверджується видатковими накладними №ТНД-000037 від 07.08.2008р., №ТНД-000038 від 07.08.2008р., №ТНД-000041 від 13.08.2008р., №ТНД-000042 від 13.08.2008р., №ТНД-000051 від 08.09.2008р., №ТНД-000052 від 16.09.2008р., №ТНД-000053 від 17.09.2008р., №ТНД-000095 від 25.11.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „получил(а)”, печаткою підприємства та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №278 від 07.08.2008р., №300 від 13.08.2008р., №434 від 16.09.2008р., №629 від 25.11.2008р. (копії яких залучені до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Наразі, видаткові накладні №ТНД-000037 від 07.08.2008р., №ТНД-000038 від 07.08.2008р., №ТНД-000041 від 13.08.2008р., №ТНД-000042 від 13.08.2008р., №ТНД-000051 від 08.09.2008р., №ТНД-000052 від 16.09.2008р., №ТНД-000053 від 17.09.2008р., №ТНД-000095 від 25.11.2008р. не мають посилань на договір купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної поставки є саме договір купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р., оскільки згідно наданих позивачем письмових пояснень №68 від 01.10.2009р., останній зазначає, що правовідносини між сторонами виникли на підставі вищезазначеного договору. Будь-які інші господарські взаємовідносини, ніж ті, що виникли за договором №10-Н від 25.07.2008р., з Закритим акціонерним товариством „Макіївський машинобудівельний завод” - відсутні.

Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи листа ЗАТ „Макіївський машинобудівельний завод” №05/432 від 10.08.2009р. (лист підписаний головою правління товариства та скріплений печаткою підприємства), останній визнає існування заборгованості в розмірі 523636грн.71коп. та зазначає, що вона виникла на підставі договору купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р.

Одночасно, як вбачається з наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 02.10.2009р., сторони підтвердили, що підставою здійснення поставки товару за видатковими накладними №ТНД-000037 від 07.08.2008р., №ТНД-000038 від 07.08.2008р., №ТНД-000041 від 13.08.2008р., №ТНД-000042 від 13.08.2008р., №ТНД-000051 від 08.09.2008р., №ТНД-000052 від 16.09.2008р., №ТНД-000053 від 17.09.2008р., №ТНД-000095 від 25.11.2008р. є саме договір купівлі-продажу №10-Н від 25.07.2008р.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що порядок розрахунків визначається в специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Так, п.5 додатку (специфікації) №02 від 12.08.2008р. до договору встановлено умови оплати: оплата 100% протягом 10 календарних днів від дати поставки.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати товару, отриманого за кожною окремою накладною є:

За видатковою накладною №ТНД-000037 від 07.08.2008р. – 17.08.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000038 від 07.08.2008р. – 17.08.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000041 від 13.08.2008р. – 23.08.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000042 від 13.08.2008р. – 23.08.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000051 від 08.09.2008р. – 18.09.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000052 від 16.09.2008р. – 26.09.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000053 від 17.09.2008р. – 27.09.2008р.;

За видатковою накладною №ТНД-000095 від 25.11.2008р. – 05.12.2008р.

На сплату отриманого товару позивачем на адресу відповідача виставлялись рахунки-фактури №ТНД-000069 від 08.09.2008р., №ТНД-000075 від 16.09.2008р., №ТНД-000076 від 17.09.2008р., №ТНД-000107 від 21.10.2008р.

Заперечення відповідача щодо невірного визначення позивачем строків оплати поставленого товару судом не приймаються як необґрунтовані.

Як зазначено позивачем, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на загальну суму 1725736грн.41коп. (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та даними, зазначеними сторонами у акті звірки від 02.10.2009р.) та всупереч вимогам договору та закону на момент винесення рішення по даній справі не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 400000грн.02коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент винесення рішення по даній справі за останнім утворилась заборгованість в розмірі 400000грн.02коп.

Як зазначено вище, наявність вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 02.10.2009р. та визнається відповідачем у заяві та клопотанні б/н від 12.10.2009р.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 400000грн.02коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем вказаної суми боргу, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс агентство плюс”, м.Алчевськ в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 400000грн.02коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як було зазначено вище, відповідачем надане клопотання б/н та дати, відповідно з яким останній просить суд відстрочити виконання рішення суду до 10.12.2009р.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на важке фінансове становище підприємства, що підтверджується наданими останнім звітами про фінансові результати. За твердженням відповідача, невідкладне виконання рішення суду може призвести до дефіциту грошової маси і, як наслідок, до зупинення його господарської діяльності та не виплати заробітної плати робітникам заводу.

Відповідно до ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд зазначає, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 83 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочення виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Наразі, у судовому засіданні 12.10.2009р. представник позивача проти відстрочення виконання рішення суду не заперечував (протокол від 12.10.2009р.).

З огляду на викладене, враховуючи наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання Закритого акціонерного товариства „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка та надати відстрочку виконання рішення по справі №9/89 на строк до 10.12.2009р.

Враховуючи заяву відповідача б/н від 12.10.2009р. про віднесення судових витрат на Закрите акціонерне товариство „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка, суд вважає, що судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс агентство плюс”, м.Алчевськ до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський машинобудівельний завод”, м.Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 400000грн.02коп. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський машинобудівельний завод” (за адресою: вул. Советська, м. Макіївка, 86140, р/р 260023126301 в ФАБ „Енергобанк”, м. Слов`янськ, МФО 335690, код ЄДРПОУ 31528439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс агентство плюс” (за адресою: проспект Металургів, 47, м. Алчевськ, Луганська область, 94206, р/р 2600930371601 в АБ „Кредит-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 33451646) суму основного боргу в розмірі 400000грн.02коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 6519грн.69коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №9/89 на строк до 10.12.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 13.10.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя