Ухвала суду № 64582951, 27.01.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9445/16-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Гаврилової О.В.

при секретарі Томіленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться справа за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1928/15 від 12.02.2016 року.

В судовому засіданні представник заявника ПАТ«Укрсоцбанк» підтримала вимоги заяви в повному обсязі, надала письмові додаткові пояснення до заяви (а.с.72-74), письмові пояснення на заперечення на заяву про видачу виконавчого листа (а.с.172-175) та додатково зазначила що передання даного спору на вирішення третейського суду визначено умовами договору, даний кредит не є споживчим, оскільки кошти були отримані для придбання комерційної нерухомості. Рішеннями загальних судів першої та апеляційної інстанцій було звернуто стягнення на предмет іпотеки та з поручителів стягнуті кошти, що були різницею між розміром заборгованості та вартістю майна, на яке звернуто стягнення. Заборгованість не погашена. Крім того, ОСОБА_1 була зобов'язана повідомити банк про зміну адреси проживання, однак зобов'язання не виконала.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, в задоволенні заяви просив відмовити, подав письмові заперечення (а.с.135), в яких зазначив, що постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків розглянув справу, яку він за законом не мав права розглядати, оскільки питання про повернення кредитної заборгованості вже врегульовано іншими рішеннями компетентних судів загальною юрисдикції (ст..5 Закону України «Про третейські суди), отже справа, в якій прийнято рішення не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Крім того ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи третейським судом, тобто третейський суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі. В судовому засіданні представник надав пояснення аналогічні викладеним в письмових запереченнях та додатково зазначив, що необізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи третейським судом позбавила її можливості подати заяву про застосування строків позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та третейської справи №1928/15, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.02.2016 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в складі третейського судді Ярошовця В.М. прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 115917021,22грн. та 25500,00грн. сплаченого третейського збору (а.т.с. 111-113).

Зазначене рішення третейського суду постановлене на підставі укладеного 23.11.2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 договору невідновлювальної кредитної лінії №660/198-302, згідно умов якого останній надаються грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у вигляді траншів, зі сплатою процентів річних та комісій в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 4000000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту не пізніше 22.11.2012 року, на купівлю та ремонт комерційної нерухомості, якою є 9-ти поверховий корпус будови заводоуправління, загальною площею 6261,3кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».

Частиною 1 ст. 12 цього Закону визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Частинами 4, 5 ст. 12 Закону визначено, що третейська угода укладається в письмовій формі та має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце та дату укладення угоди.

Відповідно до п. 6.2 Договору невідновлювальної кредитної лінії №660/198-302 від 23.11.2007р., у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункту суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Отже, зазначений договір кредиту містить третейське застереження про вирішення спору між сторонами Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків згідно регламенту даного третейського суду.

Статтею 389-10 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Оскільки ОСОБА_1 не є споживачем послуг банку в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», одержавши кредит на купівлю та ремонт комерційної нерухомості, спір виник щодо стягнення заборгованості не за споживчим кредитом, така справа підвідомча третейському суду.

Також судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_5, приватного підприємства «Наше діло», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії №660/198/302 від 23.11.2007 року в розмірі: 31415475,98 - заборгованість за кредитом, 10553013,84 грн. - заборгованість по відсоткам, 2225417,99 грн. - сума пені, а всього 44193907,81 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки - дев'ятиповерховий корпус, будови заводоуправління, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на зазначене нерухоме майно за ПАТ «Укрсоцбанк», в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.136-140).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 29.01.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2011 року в частині відмови в задоволені іншої частини позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» скасовано та в цій частині постановлено нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_5, Приватного підприємства «Наше діло» заборгованість за кредитним договором 3 105 675,81грн. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с. 141-146).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Як убачається із зазначених вище рішень судів загальної юрисдикції та вимог позовної заяви, що була предметом розгляду в цих судах (а.с.207-210), за вимогою до відповідачів, у тому числі ОСОБА_1 було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором була заявлена та вирішена судом щодо інших відповідачів.

Отже відсутні підстави вважати, що третейським судом було прийнято рішення у справі, яка не підвідомча третейському суду відповідно до закону, на що вказує представник ОСОБА_1

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на наявність підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, для відмови в задоволенні заяви, є безпідставними, оскільки цією нормою закону визначено підставою для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - вирішення третейським судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. При цьому, учасниками третейського розгляду, згідно ст. 34 Закону України «Про третейські суди» є сторони та їх представники. ОСОБА_1 була відповідачем у справі №1928/15, розглянутій третейським судом, тобто стороною у справі, а неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи третейським судом, її відсутність в судовому засіданні, не є визначеними п. 9 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України підставами для відмови у видачі виконавчого листа.

Доказів добровільного виконання рішення постійно діючого третейського суду боржником не надано.

Підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, передбачених ст. 389-10 ЦПК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку щодо можливості видачі виконавчого документу на примусове виконання рішення постійно діючого Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1928/15 від 12.02.2016 року.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 88, 210 389-9 - 389-11 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - задовольнити.

Видати виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.02.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 115917021,22грн., 25500,00грн. сплаченого третейського збору та 689,00 грн. судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :