Рішення № 6456193, 16.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.09р. Справа № 6/352-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "ПЕРЕТВОРЮВАЧ", м. Одеса до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпропетровськ про стягнення 255 328, 48 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "ПЕРЕТВОРЮВАЧ", м. Одеса–далі по тексту–позивача до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача загальної заборгованості у розмірі 255328,48 грн. на підставі умов укладених між позивачем і відповідачем договорів №07/15-52086 від 27.03.2007р. у сумі 134528,08 грн. та № 07/51-1840 від 10.12.2007р. у сумі 120800,00 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 3525,01 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.10.2009р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача загальну заборгованість у розмірі 155328,48 грн. на підставі умов укладених між позивачем і відповідачем договорів №07/15-52086 від 27.03.2007р. у сумі 34528,08 грн. та № 07/51-1840 від 10.12.2007р. у сумі 120800,40 грн.

Додатково до позовної заяви, у заяві від 08.10.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за договором №07/15-52086 від 27.03.2007р., без посилання на жодні підстави –45595,70 грн. інфляційних та 68926,09 грн. пені та за договором № 07/51-1840 від 10.12.2007р. також без посилання на жодні підстави –15832,64 грн. інфляційних та 19169,63 грн. пені.

Крім цього, позивач просить суд додатково стягнути з відповідача на користь позивача 1821,00 грн. держмита, посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача заборгованість у розмірі 155328,48 грн. на підставі умов укладених між позивачем і відповідачем договорів №07/15-52086 від 27.03.2007р. у сумі 34528,08 грн. та № 07/51-1840 від 10.12.2007р. у сумі 120800,00 грн. визнає у повному обсязі, решту позовних вимог позивача про додаткове стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та пені не визнає у повному обсязі посилаючись на порушення позивачем чинного законодавства України при нарахуванні інфляційних та річних.

20.08.2009р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 03.09.2009р. у зв’язку з тим, що ні позивач, ні відповідач у судове засідання не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали та звернулися до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

03.09.2009р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.09.2009р. та до 08.10.2009р. з метою надання сторонам часу для врегулювання даного спору у добровільному порядку.

08.10.2009р. справу було розглянуто без представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007р. за №07/15-52086 між позивачем і відповідачем було укладено договір поставки товару, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 4504104,80 грн. який відповідач отримав без зауважень, але згідно банківської виписки станом на день розгляду справи у суді оплатив отриманий товар частково у сумі 4469576,72 грн. у зв’язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору у сумі 34528,08 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання для огляду та визнається відповідачем у відзиві на позов, в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.09.2009р., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь у примусовому порядку.

10.12.2007р. за № 07/51-1840 між позивачем і відповідачем було укладено договір на виконання робіт, відповідності з п.1.1 умов якого позивач виконав на користь відповідача обумовлені сторонами роботи на загальну суму 164000,40 грн. який відповідач прийняв без зауважень, але згідно банківської виписки станом на день розгляду справи у суді оплатив виконані позивачем роботи частково у сумі 43200,00 грн. у зв’язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору у сумі 120800,40 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання для огляду та визнається відповідачем у відзиві на позов, в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.09.2009р., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь у примусовому порядку.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 2600,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 155328,48 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та визнається відповідачем по суті спору у повному обсязі у відзиві на позов, в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.09.2009р.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 155328,48 грн., яку відповідач по суті спору визнає у повному обсязі у відзиві на позов, в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.09.2009р., то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 155328,48 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2600,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача викладені позивачем у заяві від 08.10.2009р., у якій позивач просить суд додатково стягнути з відповідача на користь позивача за договором №07/15-52086 від 27.03.2007р., без посилання на жодні підстави –45595,70 грн. інфляційних та 68926,09 грн. пені та за договором № 07/51-1840 від 10.12.2007р. також без посилання на жодні підстави –15832,64 грн. інфляційних та 19169,63 грн. пені, тобто вимоги про збільшення позовних вимог за рахунок інфляційних та пені у відповідності з чинним законодавством України та ст. 625 ЦК України не можуть бути розглянуті і задоволені судом виходячи з наступного:

- відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму інфляційних та пені, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;

- відповідно до підпункту 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Оскільки не підлягають задоволенню додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за договором №07/15-52086 від 27.03.2007р., без посилання на жодні підстави –45595,70 грн. інфляційних та 68926,09 грн. пені та за договором № 07/51-1840 від 10.12.2007р. також без посилання на жодні підстави –15832,64 грн. інфляційних та 19169,63 грн. пені, то не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1821,00 грн. держмита.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,837 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, б. 31, код ЄДРПОУ 05393122, р/р 26006227900100 в Дніпр. ОД "Райффайзен банк аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "ПЕРЕТВОРЮВАЧ" (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 42, кв. 6, код ЄДРПОУ 33970275, р/р 26005311151301 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209) 155328,48 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять вісім гривень 48 коп.) - суму боргу, 2600,00 грн. (дві тисячі шістсот гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко Рішення підписано 09.10.2009р.