Постанова № 64558940, 06.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3742/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Припису від 12.07.2016 року №2, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Припису від 12.07.2016 року №2 (а.с.74-78). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог діючого законодавства, оскільки відповідач здійснив перевірку позивача в порушення норм Порядку проведення перевірок у субєктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310. Позивач зазначив, що висновки контролюючого органу за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, оформленої актом від 12.07.2016 року № 2, на підставі яких складений оскаржуваний припис, не ґрунтуються на приписах законодавства та не відповідають фактичним обставинам. Так, нарахування за послуги з централізованого холодного водопостачання були виставлені ОСОБА_1 за нормами водоспоживання через несвоєчасне проведення споживачем повірки засобів обліку води, оскільки засіб обліку води є власністю ОСОБА_1 При цьому, за правовим висновком Верховного Суду України підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні включати оплату такої послуги, як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води в тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Крім того, п.2 припису, яким позивачу визначено забезпечити виконання умов п.4.2.4 договору про надання послуг водопостачання та водовідведення від 18.02.2016 року та розглянути звернення споживача ОСОБА_2 від 29.02.2016 року, взагалі надумано, оскільки позивачем листом від 13.04.2016 року надано заявнику відповідь, що свідчить про відсутність будь-яких порушень з боку позивача. З урахуванням наведеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Припис від 12.07.2016 року №2.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с. 151).

Від відповідача надійшли письмові заперечення на позов (а.с.85-87), відповідно до яких позовні вимоги не визнано у повному обсязі, в обґрунтування правової позиції зазначивши наступне. ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у порушення вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, відмовлено споживачам від врахування показань засобу обліку холодної води, та допущено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживача ОСОБА_1 квартирного засобу обліку холодної води без урахування його показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абз.5 п.16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_1 у період з 01 червня 2015 року по 15 лютого 2016 року, виникла заборгованість.

Також, відповідач наголошує, що саме позивачем не виконано передбачені нормами ч.4 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", та п.п.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 зобов'язання щодо своєчасного проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду), що є власністю фізичних осіб.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до змісту п.4.3.2 договору №273516 від 18 лютого 2016 року, укладеного між позивачем та споживачем ОСОБА_2, за заявою останнього позивач мав забезпечити взяття на абонентський облік у тижневий строк квартний засіб обліку, проте на звернення споживача до начальника абонентського відділу Київського району філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» від 29.02.2016 року, відповіді не надано, що є порушенням п.6 ч.2 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Оже, вищезазначені дії ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал", на думку відповідача, є порушенням вимог діючого законодавства, а оскаржуваний припис виданий на підставі результатів перевірки та з метою усунення порушень законодавства про захист прав споживачів на підставі ст.26 Закону України Про захист прав споживачів. У свою чергу, контрольними заходами встановлено порушення позивачем зобовязання щодо контролю установлених міжповіркових інтервалів та своєчасності проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки, що є власністю фізичної особи, чим порушено право споживача на перевірку міри продукції, що придбавається. У зв'язку із цим позивача правомірно зобовязано провести коригування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені ОСОБА_1, а також усунути порушення прав споживача ОСОБА_2 у звязку з ненаданням відповіді на заяву споживача. Зважаючи на правомірність оскаржуваного припису та допущення позивачем порушень вимог законодавства, представник відповідача просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У звязку з надходженням заяви позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, враховуючи, що до судового засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі та відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши у попередніх судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Між філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води від 30.03.2011 № 29159 (а.с.17-18).

ОСОБА_3 підприємства "Сервісний центр" від 25.03.2011 №251108, який підписано ОСОБА_1. без зауважень, зафіксовано встановлення 25.03.2011 за адресою: АДРЕСА_1, засобів обліку води КВ-15 №382431 (для холодної води) та КВ-15 №384685 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 1 кв. 2015 року. Повірку засобів обліку води не зроблено.

Так, вказану повірку засобів обліку зроблено лише 15.06.2016 року згідно акту смачи-приймання виконаних робіт «Повірка водо лічильників приладом «Пролив-М10» СПД ОСОБА_4, складеного 15.06.2016 року (а.с.22).

У зв'язку з тим, що строк повірки засобів обліку сплив у 1 кв. 2015 та повірені вони не були, філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" було прийнято рішення за період з 01.03.2016 по 15.06.2016 року не враховувати показники засобів обліку та нарахування за послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 з наведеного часу розраховано за нормами водоспоживання.

Поряд з цим, між філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" та громадянином ОСОБА_2В укладено договір про надання послуг постачання та водовідведення від 18.02.2016 № 273516 (а.с.25-28).

Не погоджуючись із нарахованими до сплати сум за водопостачання, ОСОБА_2 01.03.2016 року звернувся до Абонвідділу Київського району філії «Інфокводоканал» із заявою від 29.02.2016 року про розяснення правильності нарахування оплати за січень 2016 року та проханням розібратись у ситуації, яка склалась з його розрахунками (а.с.31).

На підставі звернення громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та згод Держспоживінспекції України від 01.06.2016 року №04/0089 та від 12.05.2016 року №04/0036, згідно наказу на проведення перевірки від 30.06.2016 року №34 та направлення від 30.06.2016 року №6, у період з 30.06.2016 року по 12.07.2016 року спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позапланову перевірку філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» ТОВ «Інфокс» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів (а.с.96-99).

За результатами перевірки співробітниками інспекції складено акт від 12.07.2016 року №2 з додатками, яким встановлено порушення відповідачем абз. 1 ч.4 ст.4, абз.1 ч.4 ст.17, ч.1 ст.19, п.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ, ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», ч.2 п.10, пп.6 п.29, пп.4 п.32, ч.5 п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ №474 від 08.07.2015 року, п.6 ч.2 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (а.с.11-16) та, на підставі встановлених порушень відповідно до розділу ІV акту, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області видано Припис від 12.07.2016 року №2, яким: 1)зобовязано позивача провести корегування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачу ОСОБА_1 за нормами споживання у період з 01.03.2016 року по 15.06.2016 року, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил, а саме з урахуванням показників приладів обліку води та 2) зобовязано забезпечити виконання умов договору №273516 від 18.02.2016 року та розглянути звернення споживача від 29.02.2016 року (вх.№949/кв06 від 01.03.2016 року) (а.с.13).

Не погоджуючись з виданим Приписом від 12.07.2016 року №2, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно п.21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Згідно ст.28 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність порядок подання фізичними особами, що не є субєктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Однак, ні Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність, ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, не передбачений механізм відшкодування понесених витрат.

Згідно з статей 2, 30 та 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Отже витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Так, згідно п. 24 Порядку до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги, до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме: витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Тобто, законодавством чітко визначено, що у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з засобами обліку, але лише тих, які є власністю філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс.

Також у постанові Верховного Суду України від 25.04.2015 р. по справі № 6-60цс15 зазначено, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Приймаючи до уваги, що засіб обліку води по даній справі є власністю споживача, а витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) такого засобу обліку не включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс, витрати за періодичну повірку покладаються на споживача.

Відповідно до п. 16 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 532, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.

Відповідно до п.2 Порядку № 532 він застосовується під час установленнях Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення для суб'єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку тарифів.

При цьому у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до 29.01.2016 р. не включено витрати на повірку засобів обліку води.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015 р. № 2868 (набрала чинності з 29.01.2016 р.) встановлений тариф на централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал".

Таким чином, Водоканалом буде здійснюватися чергова державна повірка приладів обліку води споживачів, мешканців багатоквартирних будинків місцевих рад за рахунок тарифів, але лише тих приладів обліку, строк яких сплинув після 29.01.2016 р.

Оскільки дата чергової державної повірки приладу обліку споживача у даній справі настала до 29.01.2016 р., тобто до введення в дію необхідних тарифів, повірка приладів обліку повинна проводитися за його рахунок.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності проведення повірки засобів обліку за рахунок споживачів також викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.11.2013 р. у справі № 6-42250св13 та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.11.2014 р. у справі № 6-36644св14.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду України від 19.01.2011 р. № 6-6642св10 висловлено правову позицію, що періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки за відповідним Типовим переліком послуг, який є додатком до зазначеного порядку, відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні включати оплату такої послуги, як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води в тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Крім того, згідно п.2 оскаржуваного припису філію Інфоксводоканал ТОВ Інфокс зобовязано забезпечити виконання умов договору договору №273516 від 18.02.2016 року та розглянути звернення споживача ОСОБА_2 від 29.02.2016 року (вх.№949/кв06 від 01.03.2016 року).

Судом встановлено, що у заяві споживача жодним чином не йдеться про взяття на абонентський облік квартирних засобів обліку, а йдеться про розяснення правильності нарахування оплати за січень 2016 року та прохання розібратись у ситуації, яка склалась з його розрахунками (а.с.31).

Так, відповідно до п.4.2.4 договору, Водоканал зобовязаний розглядати у визначений законодавством строк претензії і скарги Споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження кількісних і якісних показників (а.с.27).

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 13.04.2016 року №949/кв06вих. ОСОБА_2 надано відповідь на заяву (а.с.32-33), а тому вимога про її повторне надання в оскаржуваному приписі є безпідставною.

Тому, виходячи з вищенаведеного, відповідч не мав законних підстав застосовувати до суб'єкта господарювання припис про усунення порушень, у звязку з чим Припис №2 від 12.07.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Припису від 12.07.2016 року №2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №2 від 12.07.2016 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяП.П.Марин