Постанова № 64558631, 02.02.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р. cправа № 809/33/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Ілів Н.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Кононової О.С., Харченка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення №206000006/2016/00324/1 від 08.12.2016, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення №206000006/2016/00324/1 від 08.12.2016, стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківською митницею ДФС України протиправно винесено рішення про коригування митної вартості товару №206000006/2016/00324/1 від 08.12.2016, внаслідок чого ОСОБА_1 доплачено 18781 грн. мита, а тому вказане рішення підлягає до скасування, а сума доплачених митних платежів - до стягнення на рахунок позивача.

Позивач, його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у адміністративному позові. Суду пояснили, що ОСОБА_1 за 4 800 євро придбано у нерезидента легковий автомобіль, марки "Peugeot". У відповідності до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митну вартість даного транспортного засобу позивачем визначено за основним методом - за ціною договору. Однак, відповідачем відмовлено у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з відсутністю в поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та у зв'язку із відсутністю інформації про розкомплектування у документах про придбання автомобіля. При цьому відповідачем в порушення вимог ч 3 ст. 53 Митного кодексу України не витребувано в ОСОБА_1 додаткових документів на підтвердження вартості автомобіля та не проведено процедури консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України, а самостійно визначено митну вартість автомобіля за резервним методом. Крім того, відповідачем не взято до уваги експертний висновок щодо вартості транспортного засобу. Прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вищевказаного транспортного засобу призвело до того, що декларантом безпідставно доплачено 18 781 грн. мита. Позов просили задовольнити повністю.

Представники відповідача адміністративний позов не визнали, з підстав, зазначених у поданому запереченні. Суду пояснили, що згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. В порушення приписів ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, позивачем не було надано документів, які підтверджують митну вартість автомобіля та факт існування аварійних пошкоджень автомобіля на момент його придбання. Будь-якої інформації про розкомплектування автомобіля в супровідних документах та рахунку - фактурі не зазначено. Обираючи метод визначення митної вартості автомобіля марки "Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, відповідачем дотримано вимоги положень Митного кодексу України, а тому оскаржуване рішення є правомірним. В задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 09.11.2016 року на підставі договору купівлі-продажу, придбано у нерезидента вживаний транспортний засіб - легковий автомобіль, марки "Peugeot", модель "5008", тип кузова - універсал, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, тип двигуна - дизель, об'єм двигуна - 1560 см3, потужність двигуна - 84 КВТ, календарний рік виготовлення - 2013, вартість автомобіля - 4800 євро (а.с.10).

Львівською митницею ДФС України визначено митну вартість вищевказаного автомобіля в гривнях - 130 214, 38 грн. (а.с.12).

Згідно квитанції від 24.11.2016 позивачем здійснено попередню оплату суму за митне оформлення в сумі 58 280 грн. (а.с.13)

На митному посту "Мостиська" було здійснено огляд легкового автомобіля марки "Peugeot", модель "5008", тип кузова - універсал, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, тип двигуна - дизель, об'єм двигуна - 1560 см3, потужність двигуна - 84 кВт, календарний рік виготовлення - 2013 про що складено відповідний акт (а.с.14).

В додатковому аркуші до акту про проведення митного огляду товарів за № 209090403/2016/02400 зафіксовано пошкодження транспортного засобу, а саме: відсутній передній бампер, передні фари, решітка радіатора, радіатори, головка блоку, вм'ятини на передній правій дверці, задній праві дверці, задній ліві дверці, сліди мастила на двигуні, лакофарбового покриття, забруднено салон, сидіння (а.с.15).

Для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу 02.12.2016 відповідачу подано декларантом в електронній формі митну декларацію на ввезений транспортний засіб №206050001/2016/404905, згідно якої заявлено його вартість в розмірі 4800 євро, що становило 144 311, 89 грн. (курс валюти 27, 245725). В графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 4 800 євро, а отже митну вартість транспортного засобу декларантом визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 62 858, 11 грн. (ввізне мито в розмірі 10 відсотків в сумі 14 431, 19 грн.; акцизний податок за ставкою 0,327 євро за 1 куб. см об'єму двигуна в сумі 13 898, 59 грн.; податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків в сумі 34 528,33 грн.) (а.с.35-26).

Відповідачем при митному оформленні вищевказаного автомобіля встановлено можливе заниження митної вартості товару, оскільки в документі, який підтверджує факт купівлі-продажу автомобіля відсутня інформація про те, що транспортний засіб на момент продажу мав аварійні пошкодження, тобто, документ (рахунок-фактура), який зазначено у ч 2 ст. 53 Митного кодексу України як обов'язковий, не містив повної характеристики про стан автомобіля, який впливає на його вартість.

На підтвердження вищевказаної митної вартості автомобіля за заявою ОСОБА_1 проведено автотоварознавче дослідження - експертний висновок за № 161130-3 від 30.11.2016.

Згідно вказаного висновку вартість ввезеного на митну територію України транспортного засобу Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, станом на момент проведення дослідження, без врахування вартості ремонтно-відновлювальних робіт та з врахуванням особливостей його стану, зазначених в акті митного огляду за № 209090403/2016/02400 від 26.11.2016, може становити 143 401, 66 грн. (а.с.15-21).

У зв'язку із коригуванням вартості автомобіля, враховуючи експертний висновок, позивачем здійснено доплату мита в розмірі 4251 грн. та 334 грн., що підтверджується квитанціями від 01.12.2016 та від 02.12.2016 (а.с.37,38).

До митної декларації №206050001/2016/404905 ОСОБА_1 долучено акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26.11.2016 № 209090403/2016/02400; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2013 № 261108557; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією за № 161130-3 від 30.11.2016; рахунок-фактуру (інвойс) за № 2016-307 від 09.11.2016; декларацію про походження товару за № 3105 від 09.11.2016; паспорт громадянина України СС 312719.

Відповідачем за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації №206050001/2016/404905 та доданих до неї документів, 08.12.2016 відмовлено у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з відсутністю в поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та у зв'язку із відсутністю інформації про розкомплектування у документах про придбання автомобіля.

Вказану відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206000006/2016/00353 від 08.12.2016. В ній відповідач вказав, що перший метод не застосований у зв'язку з відсутністю у документах, передбачених у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та наданням декларантом висновку експерта про вартість. Другий - п'ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) відповідач не застосував у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів четвертого та п'ятого. При цьому за джерело інформації взяв висновок експерта за № 161130-3 від 30.11.2016 (а.с.40-41).

У зв'язку з вищенаведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №206000006/2016/000324/1 від 08.12.2016, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 7 398 євро, про що, як зазначає позивач, його не було повідомлено та про яке він дізнався 16.12.2016.

Як вбачається із квитанції від 16.12.2016 ОСОБА_1 було доплачено 18 781 грн. мита, нарахованого згідно оскаржуваного рішення №206000006/2016/000324/1 від 16.12.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 49 вказаного Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 51 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до ч.1-4 ст.57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.1 ст.58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.3 ст.58 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного Кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із ч.2 ст.52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

В ч.1 ст. 53 Митного Кодексу України зазначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 Митного Кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.ч.1, 2 ст.54 Митного Кодексу України).

В ч.6 ст.54 Митного Кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №206050001/2016/404905, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в ч.2 ст.53 Митного кодексу України - всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого транспортного засобу та у зв'язку із відсутністю інформації про розкомплектування транспортного засобу у документах про придбання автомобіля.

Контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів при ввезенні їх на митну територію України та недопущення випадків заниження бази оподаткування і надходжень до Державного бюджету України здійснюється відповідно до наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 № 885.

Пунктом 1.1 вказаного Наказу встановлена вимога щодо постійного контролю органами митниці за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики.

Порядок визначення вартості транспортного засобу встановлено розділом VII Методики.

Так, згідно пункту 7.53 Методики, вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат.

Відповідно до пункту 7.53.9 Методики, підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування є обов'язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (в декларації, документах на придбання КТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення КТЗ до митного кордону України) та в акті про проведення митного огляду.

Як вже встановлено судом, в поданому позивачем акті про проведення митного огляду транспортного засобу "Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, вказані всі його пошкодження, а саме відсутній передній бампер, передні фари решітка радіатора, радіатори, головка блоку, вм'ятини на передній правій дверці, задній праві дверці, задній ліві дверці, сліди мастила на двигуні, лакофарбового покриття, забруднено салон, сидіння.

Таким чином, на переконання суду, вказаний акт є достатнім доказом для застосування понижуючих коефіцієнтів при визначенні вартості ввезеного позивачем автомобіля, як це зазначено у вищезазначеному пункті 7.53.9 Методики.

Про наявність пошкоджень транспортного засобу "Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 також вказує експертний висновок за № 161130-3 від 30.11.2016 про його автотоварознавче дослідження, який позивачем подавався відповідачу разом з іншими документами необхідними для здійснення митного оформлення транспортного засобу.

На переконання суду відповідач помилково вважав, що зазначені в документах пошкодження транспортного засобу "Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, які подані позивачем для митного оформлення, є його розкомплектуванням. Як наслідок, відповідач прийшов до невірного висновку про заниження митної вартості даного автомобіля.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що відповідач не повідомив позивача, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо фактично сплаченої ціни були відсутні та не витребував жодних доказів, які б засвідчили характер пошкоджень автомобіля на момент продажу позивачу, а також факт його транспортування на митну територію України з вказаними пошкодженнями.

Натомість відповідач у порядку процедури митної консультації з декларантом, з метою визначення основи вартості товару, направив останньому електронне повідомлення про необхідність подання тільки фотографій пошкоджень передньої частини транспортного засобу.

В свою чергу позивачем суду представлено копію документу на мові оригіналу та його офіційний переклад на українську мову, згідно якого підтверджується факт перебування автомобіля "Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 в несправному стані та його транспортування з допомогою евакуатора (а.с.79,80). Даний документ у випадку витребування відповідачем під час процедури консультації, було б надано декларантом, так як у перелік документів для обов'язкового подання він невключений.

Суд вважає, що формальне посилання відповідача на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій, оскільки, як зазначалося вище, відповідач в оскаржуваній картці відмови не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля.

Отже, в супереч вимогам ч.3 ст.53 Митного кодексу України Івано-Франківською митницею ДФС не було витребувано у декларанта додаткових документів, необхідних для підтвердження заявленої у митній декларації №206050001/2016/404905 митної вартості ввезеного ним транспортного засобу за ціною договору.

Доказів протилежного представником відповідача суду не подано.

Зазначення відповідачем у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості транспортного засобу, суд не може розцінювати як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваного рішення.

Поряд з цим відповідач не довів суду неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості товару.

Згідно ч.5 ст. 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Судом встановлено, що на час митного оформлення автомобіля "Peugeot", модель "5008", ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2, відповідач володів відомостями про подібні транспортні засоби у джерелах цінової інформації, які містяться в ЄАІС та довідниках "Supershwacke", "Schwackeliste" і використовуються митними органами відповідно до наказу Державної митної служби України "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" від 13.10.2006 № 885. Дана обставина підтверджується інформацією з Центральної бази даних, наданою суду відповідачем, з якої вбачається факт ввезення в 2016 році на митну територію України пошкодженого транспортного засобу аналогічної моделі з такими ж основними технічними характеристиками (а.с.86).

Наведене свідчить про недотримання Івано-Франківською митницею ФДС України вимог частини ч.5 ст. 57 Митного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в супереч ст.58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, рішення Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №206000006/2016/00324/1 від 08.12.2016 підлягає до скасування, а, доплачені митні платежі в сумі 18781 грн. - поверненню на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України на користь ОСОБА_1 551,2 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №206000006/2016/00324/1 від 08.12.2016 Івано-Франківської митниці ДФС України про коригування митної вартості товару.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18781 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. доплачених митних платежів.

Стягнути з Івано-Франківської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39640261) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 07.02.2017.