Ухвала суду № 64538921, 26.01.2017, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/54/17

Провадження № 2/520/30/17

УХВАЛА

26.01.2017 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особи такою, що втратила право користування, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпресів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особи такою, що втратила право користування.

Одночасно, позивач надав до суду заяву про забезпечення позову та просить забезпечити позовну заяву шляхом встановлення заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають власнику реалізовувати право користування майном, а саме щодо проживання в квартирі і вільного доступу до неї, входження, встановлення охоронної сигналізації, заміни замків. При цьому позивач посилається на те, що відповідно до акту обстеження майна від 13 грудня 2016 року майно знаходиться у житловому стані, немає жодних видимих пошкоджень, а відповідно до акту обстеження майна від 20 грудня 2016 року стан цього ж майна встановити не можна, не надано доступ до лічильників газу, води, електричної енергії, внаслідок чого неможливо встановити їх справність та використання відповідно до норм. На думку позивача, зазначені факти свідчать про створення перешкод позивачку як власнику майна із ціллю пошкодження та знищення його майна.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На думку суду заявлена вимога про забезпечення позову, вказана представником позивача у заяві забезпечення позову: - встановлення заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають власнику реалізовувати право користування майном, а саме щодо проживання в квартирі і вільного до ступу до неї, входження, встановлення охоронної сигналізації, заміни замків - є фактично окремими вимогами позовного характеру, а тому не можуть бути забезпеченням позову за предметом поданого позову.

При таких обставинах, враховуючи вимоги ч. 3 ст.152 ЦПК України, відповідно до якої види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 152, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпресів» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Огренич І. В.