Ухвала суду № 64531481, 03.02.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 лютого 2017 року Справа № 908/1802/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.11.2016у справі№ 908/1802/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колор"доВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"проскасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2016 у справі № 908/1802/16 Господарського суду Запорізької області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Зокрема, пп. 5 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Не надавши доказів оплати судового збору, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати останнього на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" посилаючись на скрутне фінансове становище товариства та відсутність коштів на оплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Правовий аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Крім цього, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та скаржником не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище останнього зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі, а тому, врахувавши при цьому і приписи ст. 129 Конституції України, за якими однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, таке клопотання не підлягає задоволенню, що є підставою для повернення даної касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2016 у справі № 908/1802/16 Господарського суду Запорізької області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Могил С.К.