Ухвала суду № 6452634, 20.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

У Х В А Л А

"20" жовтня 2009 р.           Справа № 7/189-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "АВІС", м. Вінниця.

до: Лука-Мелешківської сільської ради, Вінницького району Вінницької області.

про визнання права власності на свердловину

Головуючий суддя Банасько О.О.

          Cекретар судового засідання Андрушко Я.С.

          Представники :

          позивача : Волошенюк О.В. - довіреність № 2 від 03.01.2009 року.

          відповідача : не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Надійшов позов про визнання за ТОВ-підприємство "АВІС" права власності на нерухоме майно - водозабірну свердловину для водопостачання господарсько-виробничих потреб підприємства, яка знаходиться в м.Вінниці, лівий берег р.Південний Буг, 565 м вниз по течії від свд. № 11 ТОВ-підприємство "Авіс" (Сабарів), навпроти Сабарівського гранітного кар'єру.

За вказаним позовом ухвалою від 17.07.2009 року порушено провадження у справі № 7/189-09 та призначено до розгляду на 13.08.2009 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не виконав вимоги суду щодо надання доказів необхідних для розгляду справи. При цьому про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 24.07.2009 року, що вбачається з поштового повідомлення № 329732.

13.08.2009 року позивача подав клопотання про заміну відповідача на належного відповідача Вінницьку райдержадміністрацію.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 13.08.2009 року розглянувши клопотання позивача про заміну відповідача на належного суд дійшов висновку про її задоволення.

З зв'язку із заміною відповідача розгляд справи розпочато заново і призначено судове засідання на 13.10.2009 року.

За результатами судового засідання, яке відбулось 13.10.2009 року із участю представників позивача та відповідача в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.10.2009 року в зв'язку з необхідністю подання сторонами витребуваних ухвалою суду від 13.08.2009 року документів з огляду на повне невиконання її вимог.

В судове засідання призначене на 20.10.2009 року представник відповідача не з'явився хоча про його час та місце повідомлявся в попередньому судовому засіданні під розпис.

Разом з тим, судом встановлено, що ні позивач, ні відповідач не виконали вимог ухвали суду від 13.08.2009 року щодо надання доказів.

Враховуючи те, що позивач не виконав вимог ухвал суду щодо надання документів, що перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України виходячи з наступних міркувань.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

Слід зауважити, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в жовтні 2008 року ним відповідно до договору підряду № 10/06 було здійснено буріння та встановлення водозабірної свердловини для водопостачання господарсько-виробничих потреб, яку було поставлено на баланс підприємства. За посиланням позивача, вказана свердловина знаходиться на земельній ділянці, що належить до земель Лука-Мелешківської сільської ради, а оскільки остання заперечує право власності ТОВ-підприємство "Авіс" останнє звернулось з позовом про його визнання до суду.

Як вказувалось вище, під час розгляду справи було встановлено, що фактично земельна ділянка на якій розміщено свердловину знаходиться за межами населеного пункту в зв'язку з чим було здійснено заміну відповідача на належного - Вінницьку районну державну адміністрацію

З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин спору суд вимагав від позивача надати ряд доказів на підтвердження викладеного у позовній заяві, а саме: докази заперечення Вінницькою райдержадміністрацією права власності ТОВ "АВІС" на свердловину № 12; письмове пояснення щодо фактичного користування станом на час розгляду справи в суді свердловиною № 12; письмові пояснення щодо підстав здійснення буріння та встановлення водозабірної свердловини № 12; докази звернення до відповідача із заявою про проведення реєстрації права власності та відповідь останнього на вказане звернення; докази звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про проведення реєстрації права власності та відповідь останнього на вказане звернення; докази на підтвердження правових підстав користування (володіння) земельною ділянкою на якій розташована свердловина (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди тощо); проектно-кошторисна документація на свердловину, докази фактичного виконання договору підряду № 10/06 на буріння водозабірної свердловини від 06.10.2008 року (кошторис, акти виконаних робіт, ресурсна відомість, платіжні доручення тощо); письмове пояснення з наданням підтверджуючих доказів щодо отримання дозволу на початок проведення робіт по бурінню та встановленню водозабірної свердловини № 12 тощо.

Витребування вказаних вище доказів було зумовлено необхідністю з'ясування підстав користування позивачем земельною ділянкою на якій розташована свердловина з метою оцінки правомірності та обґрунтованості позовних вимог про визнання права власності виходячи із приписів ст.376 ЦК України.

У відповідності зі ст.115 ГПК України виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України є обов'язковим.

Ухвалами суду від 17.07.2009 року та від 13.08.2009 року від позивача вимагалось надати ряд доказів вказаних вище.

Однак позивач не надав витребуваних судом документів не повідомивши та не надавши пояснень суду про причини невиконання вимог ухвал суду щодо надання витребуваних доказів.

Слід вказати, що відповідно до ст.43 ГПК України судочинство в господарських судах України здійснюється на засадах змагальності, а сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Неподання витребуваних доказів по справі позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно оцінити докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України.

При цьому судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 252,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як вбачається із відбитку штемпеля канцелярії господарського суду Вінницької області позовна заява надійшла до суду 16.07.2009 року.

Разом з тим, згідно постанови КМУ від 08.07.2009 року № 693, яка набрала чинності з 14.07.2009 року відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361, тобто розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення становив з 14.07.2009 року 118,00 грн..

Внесення витрат на ІТЗ судового процесу у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення відповідно до п.13 ПКМУ від 21.12.2005 року № 1258, п.1ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", розділу IV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, ст.47 ГПК України.

На можливості повернення надмірно сплачених сум витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також наголошено в п.16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України".

Принагідно суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.81 ГПК України позивач має право знову звернутися з вказаним позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили його залишення без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись п.13 ПКМУ від 21.12.2005 року № 1258, п.1ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", ст.ст. 33, 43, ч.2 ст.49, п. 5 ч.1 ст. 81, ст.ст. 86, 115 ГПК України, суд -

          У Х В А Л И В :

1. Позов залишити без розгляду.

2. Зобов'язати управління Державного казначейства у м.Вінниці Головного управління державного казначейства у Вінницькій області повернути суму зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 134 грн. 00 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю-підприємство "Авіс", вул.Пирогова, 150, м.Вінниця, 21037 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 13304871) сплаченого за платіжним дорученням від 08.07.2009 року № 6765 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 7/189-09 (а.с.5, т.1).

3. Ухвалу надіслати сторонам.

Суддя

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037.

3 - відповідачу - Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця.