Рішення № 6452631, 22.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 жовтня 2009 р. Справа 13/97-09

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Вінниця" (21011, м. Вінниця, вул.Ватутіна, 10 ЗКПО 25495735)

до :Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (22870, АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1)

про стягнення 6239,08 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Штельмах О.В., довіреність

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 15.09.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Вінниця" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6239,08 грн. боргу та призначено до слухання, однак через неявку представника відповідача судове засідання було відкладено на 22.10.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 12.10.2009 р. №8018р-8019р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об"ємі, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

12.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №35/209.

Згідно умов договору позивач поставив відповідачу в період з 01.07.2008 року по 21.07.2008 року автозапчастини на загальну суму 6239,08 грн., згідно накладних та доручень, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно умов договору п.3.1. відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію на протязі 5 календарних днів з моменту постачання товару, однак оплата відповідачем здійснена не була.

В зв"зку з чим позивачем була направлена відповідачу претензія від 02.09.2009 р. про оплату продукції в сумі 6239,08 грн., однак яка останнім була залишена без реагування, що і змусило позивача звернутися до суду.

Отже борг відповідача перед позивачем становить 6239,08 грн.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по поставці продукції по зазначених вище накладних відповідачу та дії відповідача по прийняттю даної продукції за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), або в семиденний строк з моменту предявлення вимоги про оплату.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвал від 15.09.2009 р. та 07.10.2009 р. суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підтвердженні наданими доказами.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення боргу з відповідача в розмірі 6239,08 грн., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (22870, АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Вінниця" (21011, м. Вінниця, вул.Ватутіна, 10 ЗКПО 25495735) 6239,08 грн. - боргу; 102,00 грн. витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення направити сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21011, м. Вінниця, вул.Ватутіна, 10)

3 - відповідачу (22870, АДРЕСА_1)