Рішення № 64526043, 12.10.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15533/15-ц

провадження № 2/753/913/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Даниленко В.В.

за участю секретаря Пасько І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Уточнивши свої позовні вимоги просив суд стягнути на його користь з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» 32 216 грн., з ОСОБА_3 20 000 грн. - моральної шкоди, 1 400 грн. - витрати на експертні послуги, судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 11.11.2014 року о 19 год. 45 хв. на перехресті вулиць Княжий Затон - Урлівська в м.Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ-0000633322 від 30.10.2014 року, на підставі якого позивачу сплачено страхове відшкодування у розмірі 20 738 грн. 97 коп. Позивач не погоджується із сумою вказано збитку, оскільки згідно проведеної оцінки в ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» та звіту вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 52 955 грн. 16 коп. Нанесення моральної шкоди позивач підтверджує своїми душевними стражданнями, у зв'язку з пошкодженням майна, яким він вимушений був шукати кошти на ремонт автомобіля, внаслідок чого постраждав його сімейний бюджет, а тому і його члени родини. Крім того, після ДТП він та його родина були вимушені користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Також, позивач був вимушений багато справ відкласти, що спричинило проблеми з роботою.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, позивачем знову подано заяву про відкладення розгляду, у зв'язку з неможливістю його представника з'явитись, а він не може сам захищати свої інтереси, та будь-яких доказів щодо поважності неявки представника до суду не надав.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з будь-якими заявами та клопотаннями до суду не звертались. В передніх засіданнях вказали, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі та просять відмовити в їх задоволенні.

Представник ТДВ «СК «Альфа-Гарант» в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позовних вимог вказував на те, що відповідно до звіту №9855 від 04.12.2014 року вартість матеріального збитку складає 24886 грн. 76 коп. Експертом при огляді транспортного засобу «Фольксваген» в протоколі було зазначено пошкодження не пов'язаних з даною ДТП, з яким позивач був ознайомлений та підписав його. Тому, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» умови страхового договору виконано у повному обсязі. А наданий позивачем звіт не може бути взято до уваги, оскільки він складений з порушенням «ОСОБА_1 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», також звіт є завищеним і не відповідає дійсному розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Фольксваген».

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2014 року о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 на перехресті вулиць Княжий Затон - Урлівська в м. Києві, керуючи автомобілем "Тойота Камрі"" д/н НОМЕР_1 не дав дорогу автомобілю НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі та здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 28.11.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0633322 від 30.10.2014 року. Період дії полісу охоплює період з 31.10.2014 року по 30.10.2015 року.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі протоколу огляду ТОВ «Експертум-Аве» був виконаний звіт №9855 від 04.12.2014 року про вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого колісного транспортного засобу автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 - вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 24 886 грн. 76 коп. (з ПДВ), 20 738 грн. 97 коп., без урахування ПДВ (а.с.105-110).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

ТДВ «СК «Альфа-Гарант» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 20 738 грн. 97 коп., що підтверджувалось сторонами під час розгляду справи та підтверджується платіжним дорученням №10383 від 15.03.2015 року (а.с. 33).

Представлений позивачем звіт №215 від 14.04.2015 року ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» (а.с.6-9), суд не може взяти до уваги, оскільки він виконаний з порушенням п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року, яка передбачає обов'язок попередити всіх зацікавлених осіб у проведенні експертної оцінки, а представника ТДВ СК «Альфа-гарант», і ОСОБА_3 не було запрошено взяти участь у проведенні повторного огляду транспортного засобу «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення з ТДВ СК «Альфа-гарант» суми страхового відшкодування у розмірі 32 216 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню, оскільки позивачем отримано виплату страхового відшкодування відповідно до звіту №9855 від 04.12.2014 року.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 20 000 грн. та витрат на експертні послуги в сумі 1400 грн. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно з п.5 вказаної Постанови Пленуму ВСУ відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Позивач моральну шкоду обґрунтовував тим, що отримав душевні страждання та моральну шкоду, внаслідок пошкодження належного йому майна та неможливістю його використання.

Виходячи з того, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт завдання йому моральної шкоди внаслідок ДТП, саме внаслідок пошкодження автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, тому у цій частині позовних вимог також необхідно відмовити.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Позовна вимога про стягнення з ОСОБА_3 витрат на експертні послуги, також не підлягають задоволенню, оскільки в позові відмовлено, а експертизу проведено з ініціативи ОСОБА_2 та без повідомлення і узгодження умов її проведення з відповідачем ОСОБА_3

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов'язок по доведенню обставин справи покладено на кожну із сторін, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 не ґрунтуються на приписах закону, а обставини справи не підтверджені належними та допустими засобами доказування.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати не підлагаєть стягненню з відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57,58,59,60, 79, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: