Рішення № 6452364, 29.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2009Справа №2-22/3952-2009 За позовом – Міського виробничого управління житлово – комунального господарства м. Армянськ, м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 2 до відповідача – Міського відділу освіти м. Армянськ, м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 14а

про стягнення 70032,39 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Кошельна Л.М., представник, дов від 20.08.2009 року

від відповідача – Кузнєцова К.Д., начальник міського управління освіти, посвідчення № 18

Обставини справи:

Позивач - Міське виробниче управління житлово – комунального господарства м. Армянськ звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Міського відділу освіти м. Армянськ, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 70032,39 грн., індекс інфляції – 36192,83 грн., 3% річних – 5606,43 грн., пеню – 4633,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору № 80/153 від 01.05.1999 року на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації, належним чином не здійснював оплату наданих позивачем послуг, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 70032,39 грн.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 116936,32 грн., у тому числі: сума основного боргу – 69518,51 грн., індекс інфляції – 35927,26 грн., 3% річних – 5565,29 грн., пеня - 5925,26 грн.

Вказані уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на його думку обґрунтованою є сума заборгованості у розмірі 20348,47 грн. за період з 01.08.2006 року по 01.09.2006 року, в той час як решта кредиторської заборгованості, як вказує відповідач, була списана на підставі розпоряджень міського голови № 149 від 12.05.2009 року, № 226 від 04.07.2009 року. Крім того, відповідач зазначив, що є бюджетною організацією, знаходиться у комунальній власності та здійснює свою діяльність за рахунок коштів місцевого бюджету.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

01.05.1999 року між позивачем та відповідачем (споживач) був укладений договір № 80/153 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації, строк дії якого був встановлений з 01.05.1999 року по 01.05.2000 року.

18.05.2006 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 17 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення, відповідно до п. 1. якого виконавець зобов’язується надати споживачу своєчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води та водовідведення, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 6 договору встановлено, що розмір щомісячної плати за надані послуги згідно нормативам споживання на момент укладення договору складає 46375,91 грн.

Згідно до п. 8 договору, з протоколом розбіжностей підписаним сторонами, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 12 договору, за несвоєчасне внесення платежів зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Так, у період з січня 2006 року по вересень 2006 року позивачем відповідачу надавались відповідні послуги за укладеним договором.

Але, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо оплати наданих позивачем послуг, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, у відповідача виникла заборгованість в сумі 69518,51 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 69518,51 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції – 35927,26 грн., 3% річних – 5565,29 грн., пеню - 5925,26 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо тверджень відповідача про списання частини заборгованості, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як вказує відповідач, частина боргу була списана ним на підставі розпоряджень міського голови № 149 від 12.05.2009 року, № 226 від 04.07.2009 року у зв’язку з пропуском строків позовної давності. Але, суд звертає увагу відповідача на той факт, що ст. 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, з урахуванням змісту викладеного, застосування строків позовної давності та визначення наслідків її спливу віднесено до компетенції судів.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Міського відділу освіти м. Армянськ (м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 14а, рахунок № 35411002001007 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 22274502) на користь Міського виробничого управління житлово – комунального господарства м. Армянськ (м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 2, рахунок № 26003304890254 в ПІБ м. Армянськ, МФО 324407, ЄДРПОУ 20760084) 116936,32 грн., у тому числі: сума основного боргу – 69518,51 грн., індекс інфляції – 35927,26 грн., 3% річних – 5565,29 грн., пеня - 5925,26 грн.

3.          Стягнути з Міського відділу освіти м. Армянськ (м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 14а, рахунок № 35411002001007 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 22274502) на користь Міського виробничого управління житлово – комунального господарства м. Армянськ (м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 2, рахунок № 26003304890254 в ПІБ м. Армянськ, МФО 324407, ЄДРПОУ 20760084) 1169,10 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Міського відділу освіти м. Армянськ (м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 14а, рахунок № 35411002001007 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 22274502) на користь Міського виробничого управління житлово – комунального господарства м. Армянськ (м. Армянськ, мкрн. Васильєва, 2, рахунок № 26003304890254 в ПІБ м. Армянськ, МФО 324407, ЄДРПОУ 20760084) 315,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.