Рішення № 6452357, 17.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2009Справа №2-22/9752-2008 За позовом ДП «Євпаторійський морський торговий порт», м. Євпаторія, площа Морська, 1 до відповідача ТОВ «СендІнтерМарін», Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а

про стягнення 345367,88 грн.

за зустрічним позовом ТОВ «СендІнтерМарін», Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а

до ДП «Євпаторійський морський торговий порт», м. Євпаторія, площа Морська, 1

про стягнення 101892,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача (за первісним позовом) – не з'явився

від відповідача (за первісним позовом) – Краснопюр В.С., представник, дов від 18.02.2009 року

Обставини справи:

Позивач – ДП «Євпаторійський морський торговий порт» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «СендІнтерМарін», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 345367,88 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору про надання послуг № 37 від 26.11.2007 року, не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

20.01.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов зустрічний позов ТОВ «СендІнтерМарін» до ДП «Євпаторійський морський торговий порт», про стягнення збитків у розмірі 101892,00 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.01.2009 року у справі № 2-9/9752-2008 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

10.02.2009 року до суду надійшло клопотання позивача за первісним позовом про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 125781,09 грн. заборгованості за надані послуги.

Вказане клопотання прийняте судом до розгляду.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти вимог зустрічного позову, просить суд в задоволенні вимог зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 31.03.2009 року справу № 2-9/9752-2008 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 31.03.2009 року справу № 2-9/9752-2008 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/9752-2008.

В судовому засіданні 15.09.2009 року було оголошено перерву до 17.09.2009 року до 10 години 00 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

17.09.2009 року, після перерви, розгляд справи продовжено за участю представника відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, суд –

встановив:

26.11.2007 року між ДП «Євпаторійський морський торговий порт» та ТОВ «СендІнтерМарін» був укладений договір про надання послуг № 37, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а порт зобов’язується надати послуги зі здобуття, перевезення до міста перевалки та перевалки морського піску, який видобувається на родовищі замовника.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що виконані послуги оформлюються у вигляді акту наданих послуг, який складається та підписується представниками сторін щотижнево.

Відповідно до п. 2.1.1. договору замовник зобов’язаний оплачувати послуги порту відповідно до виставлених рахунків та умов даного договору, у тому числі роботу буксирів та буксирні операції.

Пунктом 2.2.3. договору до обовязків порту віднесено, зокрема, забезпечення зберігання спільної документації та майна у службових приміщеннях порту.

Розділом 2 договору визначений порядок оплати послуг виконавця та відшкодування понесених витрат.

Згідно до п. 3.3.-3.5. договору, оплата послуг порту здійснюється згідно виставлених рахунків, не пізніше трьох банківських днів з моменту надання послуг; документами, що підтверджують кількість піску, вивантаженого на причал та кількість відвантаженого піску, є приймально – здаточна відомість та наряд на роботу техніки, підписані представниками порту, замовника та капітаном судна; документами, що підтверджують вантажно – розвантажувальні роботи, є наряд на роботу кожної одиниці техніки з визначенням відпрацьованого часу та кількості перевантаженого піску, підписаний представниками порту та замовника.

Крім того, пунктом 4.2. договору встановлено, що у випадку неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань порт зобов’язаний відшкодувати замовнику збитки, спричинені неналежним виконанням доручення.

Позивач, відповідно до договору № 37 від 26.11.2007 року надав відповідачу послуги зі здобичі піску на суму 1640652,64 грн. та послугу з використання буксира на суму 48879,12 грн.

Загальна сума наданих позивачем послуг за договором № 37 склала 1689531,76 грн.

Як вказує позивач за первісним позовом, ТОВ «СендІнтерМарін» перерахувало в рахунок оплати наданих послуг 729338,00 грн. та передало в рахунок погашення заборгованості морський пісок на суму 614825,88 грн.

Загальна сума оплати за надані послуги склала 1344163,88 грн.

Так, факт оплати наданих послуг підтверджується копіями виписки з відомості руху оборотних коштів, в період з 13.05.2008 року по 29.08.2008 року, прибутковими касовими ордерами серії 01АААБ № 611081, 611086, 611092, серії 02 АААГ № 557009, 557012, 557039, 557040, 557467, приходним касовим ордером № 609, рахунками і витратними накладними на отримання піску.

18.08.2008 року між сторонами складений Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2007 року по 18.08.2008 року відповідно до якого сторони визначили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 384550,14 грн.

Як зазначив позивач за первісним позовом, станом на 01.09.2008 року сума заборгованості відповідача за договором № 37 від 26.11.2007 року склала 345367,88 грн.

Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 125781,09 грн.

Таким чином, на момент вирішення даного спору, сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 125781,09 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 125781,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог.

Щодо вимог зустрічного позову, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як вказувалось вище, 26.11.2007 року між ДП «Євпаторійський морський торговий порт» та ТОВ «СендІнтерМарін» був укладений договір про надання послуг № 37, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а порт зобов’язується надати послуги зі здобуття, перевезення до міста перевалки та перевалки морського піску, який видобувається на родовищі замовника.

Пунктом 2.2.3. договору до обовязків порту віднесено, зокрема, забезпечення зберігання спільної документації та майна у службових приміщеннях порту.

Слід підкреслити, що укладений між сторонами договір, на думку суду, має ознаки змішаної угоди. як то договору на надання послуг так і договору зберігання, з визначенням відповідного обов’язку відповідальної сторони.

Відповідно до вимог п.2.2.1. договору №37 за період з 30.04.2008 року по 22.07.2008 року ДП «Євпаторійський морський торговий порт» для ТОВ «СендІнтерМарін» було здобуте і здійснена перевалка на причали порту 31625 тони піску.

Підтвердженням даного факту є підписані представниками сторін акти приймання-здачі робіт № 236 від 30.04.2008 року, № 238 від 05.05.2008 року, № 245 від 13.05.2008 року, № 253 від 20.05.2008 року, № 272 від 27.05.2008 року, № 276 від 31.05.2008 року, та наряди з 04.05.2008 року по 19.07.2008 року.

Після здобичі та перевалки морського піску у вказаний період часу здійснювалося його відвантаження: - 11 676, 5 тонн було завантажено на автомашини; 18250,3 тонн - на корабель. Тобто було відвантажено 29926,8 тонн морського піску.

Але, як вказує позивач за зустрічним позовом, пісок, що залишився, в кількості 1698,2 тонн ним отримано не було.

31.07.2008 року позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача з претензією щодо повернення належного ТОВ «СендІнтерМарін» морського піску у кількості 1698,2 тонн.

Згідно Акту консультації №С-116 Севастопольської торговельно-промислової палати від 24.12.2008 року, вартість піску морського родовища Донузлавського з Північної коси складає 60,00 гривень за одну тонну піску.

Листом вих. № 96 від 24.12.2008 року позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача про те, що у зв’язку з неналежним виконання останнім договірних зобов’язань, ТОВ «СендІнтерМарін» втратило інтерес до укладеного між сторонами договору та вимагав відшкодування збитків за неотриманий морський пісок у кількості 1698.2 тонн, вартістю 101892,00 грн.

Згідно до ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 950 Цивільного кодексу України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт передачі позивачу за зустрічним позовом 1698,2 тонн піску морського.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги зустрічного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідних відповідачів у повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23 вересня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ «СендІнтерМарін» (Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, рахунок № 26007301336282 в СВ «Промінвестбанк», МФО 324515, ЄДРПОУ 31004974) на користь ДП «Євпаторійський морський торговий порт» (м. Євпаторія, площа Морська, 1, рахунок № 260060101300189 в СФ ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ЄДРПОУ 01125583) 125781,09 грн. заборгованості за надані послуги.

3.          Стягнути з ТОВ «СендІнтерМарін» (Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, рахунок № 26007301336282 в СВ «Промінвестбанк», МФО 324515, ЄДРПОУ 31004974) на користь ДП «Євпаторійський морський торговий порт» (м. Євпаторія, площа Морська, 1, рахунок № 260060101300189 в СФ ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ЄДРПОУ 01125583) 1257,81 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «СендІнтерМарін» (Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, рахунок № 26007301336282 в СВ «Промінвестбанк», МФО 324515, ЄДРПОУ 31004974) на користь ДП «Євпаторійський морський торговий порт» (м. Євпаторія, площа Морська, 1, рахунок № 260060101300189 в СФ ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ЄДРПОУ 01125583) 42,97 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з ДП «Євпаторійський морський торговий порт» (м. Євпаторія, площа Морська, 1, рахунок № 260060101300189 в СФ ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ЄДРПОУ 01125583) на користь ТОВ «СендІнтерМарін» (Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, рахунок № 26007301336282 в СВ «Промінвестбанк», МФО 324515, ЄДРПОУ 31004974) 101892,00 грн.

6.          Стягнути з ДП «Євпаторійський морський торговий порт» (м. Євпаторія, площа Морська, 1, рахунок № 260060101300189 в СФ ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ЄДРПОУ 01125583) на користь ТОВ «СендІнтерМарін» (Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, рахунок № 26007301336282 в СВ «Промінвестбанк», МФО 324515, ЄДРПОУ 31004974) 1018,92 грн. державного мита.

7.          Стягнути з ДП «Євпаторійський морський торговий порт» (м. Євпаторія, площа Морська, 1, рахунок № 260060101300189 в СФ ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ЄДРПОУ 01125583) на користь ТОВ «СендІнтерМарін» (Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3; м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, рахунок № 26007301336282 в СВ «Промінвестбанк», МФО 324515, ЄДРПОУ 31004974) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

8.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.