Рішення № 6452339, 01.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2009Справа №2-15/10359-2008 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул.. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) в особі Філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Піонерський, 3, ідентифікаційний код 26537861) До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 2, ідентифікаційний код 31103143)

Про стягнення 1028360,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Рублевський А.В., довіреність № 1-1940 від 05.06.2009 р., у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» про стягнення 1028360,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. та за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р. по повному та своєчасному погашенню кредиту, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» перед Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» станом на 11.11.2008 р. за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. складає 500000,00 грн., за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р. складає 500000,00 грн., та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 13114,74 грн. за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. та проценти за користування кредитом у розмірі 12568,30 грн. за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р., 250,00 грн. комісії за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. та 500,00 грн. комісії кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р., пеню за прострочення виконання зобов’язання за договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. у розмірі 1864,20 грн., за договором № 78-01-08 від 05.02.2008р. у розмірі 62,73 грн.

Ухвалою господарського суджу АР Крим від 12.02.2009 р. провадження у справі було зупинено до розгляду Господарським судом АР Крим грошових вимог Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та прийняття відповідної ухвали у справі № 2-3/10597-2008 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.05.2009 р. провадження у справі було поновлено у зв’язку зі скасуванням Вищим господарським судом України постанови господарського суду АР Крим від 17.12.2008 р. у справі № 2-3/10597-2008 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.09.2009 р. провадження у справі було зупинено до розгляду Господарським судом АР Крим грошових вимог Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та прийняття відповідної ухвали у справі № 2-4/2378.1-2009 (№ 2-3/10597-2008) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.09.2009 р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з заявою позивача та відсутністю у справі № 2-4/2378.1-2009 (№ 2-3/10597-2008) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» постанови про відкриття ліквідаційної процедури та оголошення про визнання банктрутом.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

20.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луксор» (Позичальник) був укладений кредитний договір № 63-01-07. (а.с.19-23)

Згідно пункту 1.1. Договору Банк відкриває Позичальнику поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 500000,00 грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані грошові кошти згідно Графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до Договору) з кінцевим строком погашення до 19.11.2008 р. включно та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 16,5% річних (а за користування кредитом з моменту, зазначеного в підпункті б, в, пункту 3.1 дійсного Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Згідно пункту 2.1 Договору видача кредитних засобів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 20 листопада 2007 р. по 18 листопада 2008 р. за письмовими заявками Позичальника за погодження Банку шляхом перерахування їх зі ссудного на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не зазначено в письмовій заявці.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду : а) за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій в розмірі 2500,00 грн. єдиноразово протягом 2-х робочих днів з моменту укладення дійсного Договору; б) за управління кредитною лінією – в розмірі 0,05% від суми ліміту кредитної лінії, встановленої в пункті 1.1 дійсного Договору, щомісяця за цілий календарний місяць строку дії дійсного договору. Оплата комісійної винагороди здійснюється Позичальником в період з 26 числа до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця укладення дійсного Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачений порядок нарахування та уплати процентів, а саме : 16,5% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту; 17,5% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання у випадку порушення Позичальником строків погашення згідно графіку; 24,75% річних за період з 19.11.2008 р. до дня фактичного погашення ссудної заборгованості.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. В зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця. (пункт 3.4 Договору)

Разом з тим, банком було виконано зобов’язання щодо надання кредитних коштів у сумі 500000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками з позичкового рахунку відповідача.

Проте, відповідачем не виконувалися зобов’язання за Договором, зокрема не повернення заборгованості за кредитом та несплата процентів за його користування у передбачені кредитним договором строки.

Також, 05.02.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луксор» (Позичальник) був укладений кредитний договір № 78-01-08. (а.с.13-17)

Згідно пункту 1.1. Договору Банк відкриває Позичальнику поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 500000,00 грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані грошові кошти згідно Графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до Договору) з кінцевим строком погашення до 04.12.2009 р. включно та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 17% річних (а за користування кредитом з моменту, зазначеного в підпункті б, в, пункту 3.1 дійсного Договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

Згідно пункту 2.1 Договору видача кредитних засобів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 05 лютого 2008 р. по 03 лютого 2009 р. за письмовими заявками Позичальника за погодження Банку шляхом перерахування їх зі ссудного на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не зазначено в письмовій заявці.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду : а) за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій в розмірі 0,00 грн. єдиноразово протягом 2-х робочих днів з моменту укладення дійсного Договору; б) за управління кредитною лінією – в розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії, встановленої в пункті 1.1 дійсного Договору, щомісяця за цілий календарний місяць строку дії дійсного договору. Оплата комісійної винагороди здійснюється Позичальником в період з 26 числа до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця укладення дійсного Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачений порядок нарахування та уплати процентів, а саме : 17% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту; 18% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання у випадку порушення Позичальником строків погашення згідно графіку; 25,5% річних за період з 04.02.2009 р. до дня фактичного погашення ссудної заборгованості.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. В зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця. (пункт 3.4 Договору)

Разом з тим, банком було виконано зобов’язання щодо надання кредитних коштів у сумі 500000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками з позичкового рахунку відповідача.

Проте, відповідачем не виконувалися зобов’язання за Договором, зокрема не повернення заборгованості за кредитом та несплата процентів за його користування у передбачені кредитним договором строки.

Так, до теперішнього часу зобов’язання за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007 р. та кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008 р. Позичальником не виконані, що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за кредитними договорами. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті заборгованості, в тому числі :

за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. – 500000,00 грн. по кредиту,

за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р. – 500000,00 грн. по кредиту, через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» заборгованості по кредиту у розмірі 1000000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму несплачених відсотків за користування кредитом станом на 11.11.2008 р.

за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. у розмірі 13114,74 грн.

за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р. у розмірі 12568,30 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно до статті 1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» річних за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. у розмірі 13114,74 грн. та за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р. у розмірі 12568,30 грн. станом на 11.11.2008 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, матеріалами справи підтверджується сума комісійної винагороди, що підлягає відшкодуванню в розмірі 250,00 грн. за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. та 500,00 грн. за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008р.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 1864,20 грн. за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007р. та 62,73 грн. за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008 р.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1 Кредитних договорів встановлено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, визначених договорами, Позичальтник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення виконання.

Заявлена позивачем сума пені за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 1864,20 грн. за період з 01.11.2008 р. по 11.11.2008 р. за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007 р. судом визнається обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Заявлена позивачем сума пені за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 62,73 грн. за період з 01.11.2008 р. по 11.11.2008 р. за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008 р. судом визнається обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду доказів виконання зобов’язання за договорами, не представлено заперечень на розрахунок позивача або контррозрахунку тощо.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 2, ідентифікаційний код 31103143) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул.. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) за кредитним договором № 63-01-07 від 20.11.2007 р. - 500000,00 грн. кредитної заборгованості, 13114,74 грн. заборгованості по відсотках, 250,00 грн. комісії, 1864,20 грн. пені; за кредитним договором № 78-01-08 від 05.02.2008 р. - 500000,00 грн. кредитної заборгованості, 12568,30 грн. заборгованості по відсотках, 500,00 грн. комісії, 62,73 грн. пені, 10283,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.