Рішення № 6452336, 29.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2009Справа №2-15/1783-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Марино» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул.. Козлова, 1/11, ідентифікаційний код 25136456) До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання недійсними дій та скасування акту

Суддя ГС АР Крим І. А Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Степанова Н.В., довіреність № 07 від 15.01.2009 р., у справі

Від відповідача – Котовська Н.Д., довіреність № 004-Д від 05.01.2009 р., у справі

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан-Марино» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в якому просить скасувати (визнати недійсними) дії ВАТ «Крименерго», скасувати акт № 104846 від 13.02.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та протокол № 3234 від 20.02.2009 р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний акт та протокол складені з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, а сам розрахунок вартості недоврахованої електроенергії є необґрунтованим.

          30.04.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою він змінив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (протокол № 3234 від 20.02.2009 р.)

          Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому, зокрема, посилався на те, що акти про порушення ПКЕЕ та протоколи засідання комісії по їх розгляду не є актами, які є обов’язковими для виконання, а тому не можуть бути предметом спору в господарських судах України, у зв’язку з чим провадження у справі в частині визнання їх недійсними має бути припинено.

07.07.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить визнати недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом від 20.02.2009 р. № 3234 про нарахування суми за недораховану електричну енергію.

02.09.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про доповнення позовних вимог, відповідно якої просить суд захистити права ТОВ «Сан-Марино» як споживача електроенергії зі скасуванням санкції у вигляді нарахування заборгованості за електроенергію.

Судом вказані заяви були прийняті до розгляду.

14.09.2009 позивач заявою змінив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією про пере розрахунок вартості недорахованої електричної енергії № 3234 від 20.02.2009 р. на суму 46537,65 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Розгляд справи здійснюється з урахуванням змінених позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з тих же підстав.

          Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по суті, між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», як постачальником електричної енергії, та фірмою «Сан-Маріно», як Споживачем, правонаступником якої є ТОВ «Сан-Маріно», існують договірні відносини по поставці споживачеві електричної енергії договір № 2501 від 01.03.2004 р. (а.с. 23-26)

Згідно пункту 2 Договору під час виконання цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

13.02.2009 р. представникам ВАТ «Крименего» була проведена перевірка об’єкта по вул. Козлова, 1/11 в м. Сімферополі, що належить позивачеві, за результатом якої був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією №104846 від 03.02.2009 р.(а.с. 8)

Так, перевіркою було виявлено допущене позивачем порушення ПКЕЕ, яке виразилося в тому, що електроенергія враховується не в повному обсязі.

Акт про порушення ПКЕЕ №104846 від 13.02.2009 р. був розглянутий на засіданні відповідної комісії ВАТ «Крименерго», яка прийняла рішення про донарахування позивачеві вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 46537,65 грн. Рішення оформлено протоколом №3234 від 20.02.2009 р. (а.с. 9)

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ВАТ «Крименерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан-Марино» звернулося до суду з позовом про визнання його недійсним.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

По-перше, суд звертає увагу на можливість оскарження рішень ВАТ «Крименерго» про нарахування вартості недоврахованої електроенергії, які оформлені у вигляді протоколів.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання.

Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Таким актом є, зокрема, оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ «Крименерго» №3234 від 20.02.2009 р.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Протоколом №3234 від 20.02.2009 р. передбачено, що у випадку несплати нарахувань за актом після вступу рішення комісії в законну силу споживачу в триденний строк буде припинена поставка електричної енергії.

Крім того, згідно з пунктом 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, з наступними змінами та доповненнями, постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію.

Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в пункті 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Більш того, як вже було вказано вище, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самому протоколі № 3234 від 20.02.2009 р.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Так, акт №104846 від 13.02.2009 р. був складений в присутності енергетика Бухтоярова Б.С..

Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Отже, перерозрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється при наявності як самого порушення, так і мети – зміна показів засобу обліку.

Аналогічна думка викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2008 р. у справі № 2-2/2933.1-2008.

Відповідно до пункту 6.38 ПКЕЕ у разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Так, у виконання вказаних пунктів Правил та у виконання пункту 4 Акту № 104486 від 13.02.2009 р. розрахунковий лічильник був знятий та опломбований в упаковці в присутності представника ТОВ «Сан-Маріно» для доставки представниками ВАТ «Крименерго» на перевірку в Енергонагляд ВАТ.

Як вбачається з акту № 15668 від 20.02.2009 р. проведення експертизи лічильників, елементів схем обліку електроенергії, пломб, порушення схеми обліку електролічильника здійснено не з вини Споживача електроенергії. (а.с. 11)

Вказаним актом зафіксовано відсутність явних ознак та доказів умисного пошкодження споживачем пристрою обліку електроенергії та зриву, або пошкодження пломб.

Отже, з вказаного можна зробити висновок, що неправильна робота пристрою обліку позивача не є наслідком порушення ним ПКЕЕ та умов договору про користування електричною енергією.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» неправомірно визначило вартість недооблікованої електроенергії.

Крім того, суд вважає вірними посилання позивача на порушення відповідачем пункту 3.33 ПКЕЕ, згідно якого Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Згідно пункту 1.2 ПКЕЕ контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Так, в пункті 6 Акту про порушення ПКЕЕ № 104846 від 13.02.2009 р. зазначено, що дата останньої перевірки 22.07.2008 р., тобто більше ніж через 7 місяців.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 ГПК України).

За всіх викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення комісії Ват «Крименрего» з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією № 3234 від 20.02.2009 р., згідно якого позивачу був здійснений перерозрахунок вартості недорахованої електричної енергії на суму 46537,65 грн., обґрунтованими, засновані на нормах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню. Наведені відповідачем обставини не спростовують факти, викладені позивачем в позовній заяві.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення у відповідності з положеннями статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05.10.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400), оформлене протоколом №3234 від 20.02.2009 р.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Марино» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул.. Козлова, 1/11, ідентифікаційний код 25136456) державне мито у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.